Поляризаційний пристрій заглушення завад

Поляризаційний пристрій заглушення завад, що містить послідовно з'єднані гостроспрямовану дуально-поляризаційну антену, перший і другий канали прийому, двоканальний комутатор і автокомпенсатор, а також всеспрямовану антену і пеленгаційний пристрій, входи якого підключені до виходів першого і другого каналів прийому, пристрій керування і комутатор каналів, керуючий вхід якого підключений до пристрою синхронізаії, сигнальні входи підключені до допоміжної антени і до одного з виходів основної антени, а вихід з'єдна 3 26490 ляризаційний пристрій заглушення завад, що містить послідовно з'єднані гостроспрямовану дуально-поляризаційну антену, перший і другий канали прийому, двоканальний комутатор і автокомпенсатор, а також всеспрямовану антену і пеленгаційний пристрій, входи якого підключені до виходів першого і другого каналів прийому, пристрій керування і комутатор каналів, керуючий вхід якого підключений до пристрою синхронізаії, сигнальні входи підключені до допоміжної антени і до одного з виходів основної антени, а вихід з'єднаний з входом другого каналу прийому, причому вихід пеленгаційного пристрою підключений до пристрою керування, з'єднаному з керуючим входом двоканального комутатора, при цьому вихід пеленгаційного пристрою і вихід автокомпенсатора є виходами системи, що відрізняється тим, що він додатково містить другий пороговий елемент, схему И і тригер, вихід якого підключений до двоканального комутатора, при цьому опорний вхід другого порогового елемента з'єднаний із сигнальним входом першого порогового елемента, виходи порогових елементів з'єднані з першим і другим входами схеми И, до третього входу якої підключений вихід тригера, що інвертує, ви хід схеми И з'єднаний із входом установки нуля тригера, інформаційний вхід якого з'єднаний з виходом другого порогового елемента, а керуючий вхід тригера підключений до другого ви ходу синхронізатора. Причинно - наслідковий зв'язок між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом полягає в наступному. Завдяки тому, що пристрій додатково містить другий пороговий елемент, схему И і тригер, ви хід якого підключений до двоканального комутатора, при цьому опорний вхід другого порогового елемента з'єднаний із сигнальним входом першого порогового елемента, виходи порогових елементів з'єднані з першим і другим входами схеми И, до третього входу якої підключений вихід тригера, що інвертує, ви хід схеми И з'єднаний із входом установки нуля тригера, інформаційний вхід якого з'єднаний з виходом другого порогового елемента, а керуючий вхід тригера підключений до другого виходу син хронізатора - підвищена ефективність заглушення завад з довільною поляризацією за рахунок гистерезиса переключення двоканального комутатора. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 представлена структурна електрична схема пропонованого пристрою; на Фіг. 2 приведені епюри вихідних сигналів першого (XI) і другого (Х2) порогових елементів; на Фіг. 3 приведені епюри сигналів, що керують роботою двоканального комутатора. Пропонований поляризаційний пристрій заглушення завад містить (див. Фіг. 1) дуально - поляризовану 1 і всеспрямовану 2 антени, комутатор каналів 3, перший 4 і другий 5 приймачі, блок пеленгації 6, двоканальний комутатор 7 і автокомпенсатор 8. У поляризаційний пристрій заглушення завад також входять порогові елементи 9 і 10, схема И 11, тригер 12 і синхронізатор 13. Один з виходів дуально - поляризованної антени 1 підключений до входу першого приймача 4. 4 Вхід др угого приймача 5 через комутатор каналів 3 з'єднаний або з другим виходом дуально - поляризованної антени, або з виходом всеспрямованої антени 2. Входи приймачів 4 і 5 з'єднані з входами блоку пеленгації 6, а виходи - через двоканальний комутатор 7 підключені до входів автокомпенсатора 8, вихід якого є сигнальним виходом пристрою. Перший вихід блоку пеленгації 6 є виходом виміряного пеленга на постановник завад, а другий вихід з'єднаний із сигнальним входом першого 9 і опорним входом другого 10 порогових елементів. Виходи порогових елементів 9 і 10 з'єднані з першим і другим входами схеми И II, третій вхід якої приєднаний до інверсного виходу тригера 12, а вихід - підключений до входу установки нуля тригера 12. Інформаційний вхід тригера 12 з'єднаний з виходом другого порогового елемента 10, керувальний вхід - з одним з виходів синхронізатора 13, а вихід - з керуючим входом двоканального комутатора 7. Розглянемо роботу описаного пристрою. Після випромінювання зондувального імпульсу передавача РЛС переходить у режим прийому відбитих сигналів. Прийняті гостроспрямованою дуально поляризованою антеною 1 луна - сигнали і завади через комутатор каналів 3, перший 4 і другий 5 приймачі і двоканальний комутатор 7 надходять на основний і компенсаційний входи автокомпенсатора 8. При рівності інтенсивностей завадових сигналів на входах автокомпенсатора 8 (що реалізується в першому особливому базисі), або при перевищенні завади в компенсаційному каналі автокомпенсатора 8, у поляризаційному пристрої реалізується висока якість заглушення завад. У розглянутій ситуації, при рівності інтенсивностей завадових сигналів у каналах або при підвищенні завади на вході другого (компенсаційного) приймача 5, на виході блоку пеленгації 6 сигнал відсутній. При збільшенні рівня завадового сигналу на вході першого приймача 4 щодо входу другого приймача 5 ефективність заглушення завад в автокомпенсаторі 8, зменшується, а на другому виході блоку пеленгації з'я вляється сигнал, що збільшується по мірі збільшення різниці рівнів сигналів у каналах прийому. До моменту появи сигналу на другому ви ході блоку пеленгації 6 другий пороговий елемент 10, на опорний вхід якого подається вихідний сигнал блоку пеленгації 6, формує сигнал Х2 з рівнем логічної одиниці (див. Фіг. 2). Цей рівень у моменти, обумовлені керуючим сигналом, що надходить із синхронізатора 13, записується в тригер 12. При цьому двоканальний комутатор 7 знаходиться у вихідному стійкому U стані. Після досягнення вихідним сигналом l блоку пеленгації 6 рівня, що дорівнює значенню порога U1 на виході першого порогового елемента 9 (сигнал XI), відбувається перехід з рівня логічний «0» на рівень логічна «1». При цьому сигнал на виході схеми И11 не формується, і стан тригера 12, обумовлений вихідним сигналом другого порогового елемента 10, залишається попереднім (одиничним). Після досягнення вихідним сигналом блоку пеленгації 6 рівня, що дорівнює значенню 5 26490 порога U2 , на виході другого порогового елемента 10 формується рівень логічний «0». Через інформаційний вхід тригера 12 сигнал з рівнем логічний «0» записується в тригер 12 і змінює стан двоканального комутатора 7. При цьому інтенсивність завад на вході основного каналу автокомпенсатора 8 залишається менше, ніж на вході компенсаційного, а, відповідно, ефективність заглушення завад зростає. При подальшому збільшенні різниці рівнів сигналів на входах блоку пеленгації 6 двоканальний комутатор 7 знаходиться в цьому стані (див. Фіг. 2). При зменшенні рівня завадового сигналу на вході першого приймача 4 щодо вхідного сигналу другого приймача 5 (чи при флуктуаціях вихідного сигналу блоку пеленгації 6) порушується нерівність Ul ñU2 (див. Фіг. 2) і на виході другого порогового елемента 10 відбувається перехід з рівня логічний «0» до рівня логічна «1». Однак, при цьому на виході тригера 12 продовжує формуватися рівень логічний «0». Це пояснюється тим, що в момент спрацьовування другого порогового елемента 10 на усіх входах схеми И11 формуються рівні логічної «1», на її виході також виникає одиничний рівень, що встановлює тригер 12 у нульовий стан. При подальшому зменшенні відносного рівня завадового сигналу на вході першого приймача 4 порушується умова Ul ñU1 , при цьому на виході першого порового елемента 9 відбувається перехід з рівня логічної «1» до рівня логічний «0». У цьому випадку на виході схеми И11 формується низький рівень, і при надходженні імпульсу синхронізації на виході тригера 12 встановлюється одиничний рівень, що повертає двоканальний комутатор 7 у вихідний стан. Епюри керуючих сигналів, що характеризуються гистере 6 зисом переключення, у залежності від збільшення (зменшення) вихідного сигналу блоку пеленгації 6 Ul приведені на Фіг. 3. Причому, стрілками, спрямованими вправо і вниз, показана динаміка зміни сигналів, керуючих роботою двоканального комутатора 7, при відносному збільшенні рівнів сигналів на вході приймача 4. Стрілками, спрямованими вліво і вгору, показана динаміка зміни керуючи х сигналів при зменшенні рівня завадового сигналу на вході приймача 4. На неробочій ділянці дистанції (тобто протягом інтервалу часу, коли інформація, що міститься в луна - сигналах, у РЛС не використовується) із пристрою синхронізації 13 надходить сигнал (імпульс), по якому комутатор 3 підключає на компенсаційний вхід блоку пеленгації 6 всеспрямовану антену 2. При цьому, відповідно до відомого алгоритму роботи блоку пеленгації, в РЛС може визначатися кутове положення (пеленг) постановника активної завади. Розбіжність рівнів включення і вимикання двоканального комутатора 7, що досягається шляхом введення в поляризаційний пристрій заглушення завад другого порогового елемента 10, схеми И11 і тригера 12, дозволяє виключити невизначеність стану двоканального комутатора 7 в околі спрацьовування порогового елемента 9. Виключення багаторазового переключення двоканального комутатора 7, що виникає, наприклад, під впливом флуктуацій вихідного сигналу блоку пеленгації 6, дозволяє позбутися циклічних перехідних процесів в автокомпенсаторі 8, і, як наслідок, підвищити ефективність заглушення завадових сигналів. Використання пропонованого поляризаційного пристрою заглушення завад дозволить на один два порядка підвищити ефективність заглушення завад в околі переходу радіотехнічних пристроїв в ортогональний по поляризації режим роботи. 7 Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 26490 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601