Спосіб лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки

Спосіб лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки, що включає застосування впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання на гнійний осередок ураження і 38137 ня 2-3 сеансів на добу за такою методикою порушує циркадіанний ритм організму, відповідно до якого повторюваність процедур не повинна бути частіше 1 разу на добу [4]. Також недостатнім є неоптимальний вибір фіксованих частот, які в 9095% випадків мають знаходитися в діапазонах 53...54 ГГц або 42...43 ГГц, в зв'язку з тим, що вони дають резонансний характер відгуку, тобто є фізіологічними. Також, недостатньою є вузькоспрямована дія на рану. За таких умов не виникає загальної стимуляції адаптивно-компенсаторних реакцій організму, а лише тільки місцевий вплив. Винахід ставить задачу покращити результати лікування шляхом зменшення запального процесу в гнійному осередку ураження до хірургічного втр учання та в післяопераційному періоді і забезпечити швидке загоєння рани. Отриманий технічний результат зводиться до зниження незадовільних результатів лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки і зменшення тривалості тимчасової непрацездатності хворих після операції. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки, що включає застосування впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазо-ну дистантною взаємодією на осередок гнійного ураження і контактною із компресією взаємодією на визначені біологічно активні точки за 15...20 хвилин до операції за тонізуючим режимом (від 1 до 3 Гц) протягом 3 хвилин, згідно з винаходом, з першого дня після операції, після обробки раньової поверхні розчинами антисептиків, здійснюють вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону за седативним режимом (від 9 до 10 Гц) контактно із компресією на біологічно активні точки в поєднанні з впливом лазерного випромінювання червоного 0,65 мкм діапазону спектру потужністю 10...15 мВт/см 2 дистантно на раньову поверхню протягом 10 хвилин 1 раз на добу щоденно до виникнення регенерації курсом 5-7 сеансів, після 1015 дня за гармонізуючою методикою (від 5 до 7 Гц) до настання повної епітелізації. Відмінними ознаками винаходу є те, що вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання потенціює вплив лазерного випромінювання при комбінованому застосуванні в одному режимі в післяопераційному періоді, що сприяє значному скороченню терміну очищення гнійного осередку та розвитку регенераційних процесів. Призначення впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання на визначені біологічно активні точки, а до операції і на осередок гнійного ураження кисті допомагає стимулювати адаптивно-компенсаторні реакції організму, покращити регенераторні процеси при гнійнозапальних ураженнях кисті в післяопераційному періоді, тобто прискорити швидкість загоєння ран і, таким чином, зменшити тривалість тимчасової непрацездатності у амбулаторних хворих. Саме ці технічні особливості сприяють стимуляції адаптивно-компенсаторних реакцій організму, покращенню регенераторних процесів при гнійно-запальних захворюваннях кисті в післяопераційному періоді, що, в свою чергу, прискорює термін очищення гнійного осередку, збільшує швидкість загоєння ран, зменшує тривалість тимчасової непрацездатності поліклінічних хворих працездатного віку. Спосіб здійснюється таким чином. При звертанні хворого до хірургічного відділення поліклініки пацієнт обстежується за загальними хірургічними правилами. Визначають біологічно активні точки і зони впливу для подальшого впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання. За 15...20 хвилин до операції пацієнту проводять низькоінтенсивне електромагнітне випромінювання міліметрового діапазону на осередок гнійного ураження і визначені біологічно активні точки. Цей вплив здійснюють за тонізуючим режимом (від 1 до 3 Гц) потужністю від 3 до 10 мВт/см 2 протягом 3 хвилин дистантною взаємодією на гнійний осередок ураження і контактною із компресією взаємодією на визначені біологічно активні точки. Виконують оперативне втручання з приводу гнійно-запального ураження кисті. В післяопераційному періоді продовжують вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на визначені біологічно активні точки в поєднанні з впливом лазерного випромінювання червоного 0,65 мкм діапазону спекутру потужністю 10...15 мВт/см 2 на раньову поверхню за такою схемою: після обробки рани розчинами антисептиків з першої доби після операції за седативним режимом (від 9 до 10 Гц) по 1 сеансу на день дистантною взаємодією на раньову поверхню червоного лазерного випромінювання і контактною із компресією взаємодією низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на визначені біологічно активні точки. Середня тривалість сеансу до 10 хвилин. Кількість сеансів від 5 до 10 залежно від ступеня регенеративних процесів, глибини і площі раньової поверхні. 3 10 дня після операції проводять вплив за гармонізуючим режимом (від 5 до 7 Гц) по 1 сеансу на день червоним лазером дистантною взаємодією на осередок ураження і низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням міліметрового діапазону контактною із компресією взаємодією на визначені біологічно активні точки. Середня тривалість сеансу до 10 хвилин. Така схема комплексного лікування, як показав клінічний досвід, забезпечує реабілітацію пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями кисті в умовах поліклініки. Приклад. Хворий М., 45 років, звернувся в хірургічне відділення поліклініки 18.02.2000 р. зі скаргами на болі в області нігтьової фаланги II пальця лівої кисті, набряк і підвищення температури тіла до 38,5°С щовечора протягом двох днів. Зі слів, при ремонті машини, раптом відчув різкий біль біля нігтя II пальця лівої кисті, після чого помітив почервоніння шкіри в ділянці ураження і набряк. Лікувався консервативно - содові ванночки, мазь Вишневського на ділянку ураження, аспірин при підвищенні температури - без покращення. Клінічно - виражені гіперемія, набряк, різкий біль в області нігтьової фаланги, навколонігтьового валику з наявністю гнійного осередку. 2 38137 У хворого встановлено діагноз підшкірного панариція II пальця лівої кисті. 18.02.2000 р. за 15...20 хвилин до операції проводили вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання мілі-метрового діапазону апаратом МИТ-1 КВЧ-2 на гнійний осередок дистантно і на точку VC17 контактно із компресією протягом 3 хвилин за тонізуючим режимом (від 1 до 3 Гц) при резонансній терапевтичній частоті 53 ГГц потужністю від 3 до 10 мВт/см 2. 18.02.2000 р. під місцевою анестезією за Оберегом-Лукашевичом 2% розчином лідокаїну виконана операція: видалення гнійно-некротичного осередку і резекція 1/4 нігтьової пластинки, обробка раньової поверхні розчинами антисептиків, асептична пов'язка. В післяопераційному періоді продовжували вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на точку VC17 контактно із компресією в поєднанні з впливом червоного лазерного випромінювання 0,65 мкм діапазону спектру потужністю 10...15 мВт/см 2 дистантно на раньову поверхню, змінюючи режим на седативний. З 19.02.00 р. до 23.02.00 р. після операції здійснювали комбіноване опромінення за седативним режимом (від 9 до 10 Гц) протягом 10 хвилин 1 раз на добу щоденно. З 24.02.00 р. до 27.02.00 р, здійснювали комбіноване опромінювання за гармонізуючою методикою (від 5 до 7 Гц) на ці ж зони впливу щоденно протягом 10 хвилин. Післяопераційний період пройшов гладко. Рана повністю загоїлась. З 28.02.00 р. хворий вийшов на роботу. У хірургічному відділенні поліклініки за період з лютого 2000 р. по травень 2000 р. проведено лікування 23 хворих з гнійно-запальними уражен нями кисті, під час якого проведено комбінований вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону і червоного лазерного випромінювання за запропонованим способом. Аналіз 23 операцій, виконаних при гнійнозапальних ураженнях кисті протягом лютоготравня 2000 р. з проведенням комбінованого впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання і червоного лазерного випромінювання в одному режимі, показав, що завдяки потенціюванні їх дії у 23 хворих спостерігалось поліпшення результатів лікування шляхом значного скорочення терміну загоєння ран і зменшення тривалості тимчасової непрацездатності. Отже, використання програми комплексного лікування гнійно-запальних уражень кисті дозволяє на 3-4 дні скоротити строки повного загоєння ран в порівнянні із способом лікування гнійнозапальних уражень кисті з використанням монотерапії низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням, таким чином, зменшуючи тривалість тимчасової непрацездатності амбулаторних хворих. Джерела інформації 1. Земсков B.C., Корнан Н.Н., Хомич Я.И., Павленко В.А., Назаренко Л.С., Ковальчук А.Д, Стефанишин Я.И. Влияние электромагнитного излучения низкой интенсивности миллиметрового диапазона натечение раневого процесса // Клиническая хирургия. - 1998. - № 1. - С. 31-33. 2. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / Под ред. акад. АМН СССР проф. М.И. Кузина и проф. Б.М. Костюченок. - М.: Медицина, 1990. - 592 с. 3. Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Шимков Г.Е., Бицон А.В. Терапия электромагнитными волнами. Вып. 1.2. – К., 1999. - 199 с. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3