Спосіб хірургічного лікування абсцесу аорто-лівошлуночкового з’єднання

Спосіб хірургічного лікування абсцесу аортолівошлуночкового з'єднання, який відрізняється тим, що після висічення інфікованих тканин циркулярного абсцесу фіброзного кільця аортального клапана з повним порушенням аортолівошлуночкового з'єднання застосовують імплантацію латки з аутоперикарда по всьому колу аорто-лівошлуночкового з'єднання, для цього висіка 3 38328 рішнього краю отвору циркулярної латки полягають в тому, що даний спосіб дозволяє використовувати тільки такий ШКС, розмір якого буде однозначно менше адекватного розміру вихідного тракту лівого шлуночка (ЛШ) згідно таблиці Rowlatt, що не можна визнати оптимальним в гемодинамічному аспекті при заміні ураженого АК. В основу корисної моделі поставлено завдання розробки способу використання АП, обробленого ГА, з метою відновлення внутрішньосерцевої анатомії і досягнення оптимальних гемодинамічного і гемостатичного ефектів хірургічної корекції циркулярного абсцесу фіброзного кільця аортального клапана з повним порушенням аортолівошлуночкового з'єднання. Відмічене завдання вирішується тим, що при способі хірургічного лікування абсцесу аортолівошлуночкого з'єднання, згідно з винахідницьким задумом, застосовують, після висічення інфікованих тканин циркулярного абсцесу фіброзного кільця аортального клапана з повним порушенням аорто-лівошлуночкого з'єднання, імплантацію латки з аутоперикарда по всьому колу аортолівошлуночкого з'єднання, для чого висікають смужку аутоперикарда розмірами 2´10см і проводять її обробку фіксуючим розчином впродовж 6-7 хвилин, потім дефект тканин між фіброзним кільцем аортального клапана і вихідним трактом лівого шлуночка заміщають циркулярною аутоперикардіальною латкою (пролен 5-0), яка формується у вигляді кільця і складається з двох смужок аутоперикарду 2´5см, з'єднаних по торцевій частині; нижній край кільцевої латки пришивається до незмінених тканин вихідного тракту лівого шлуночка, верхній край - до незмінених тканин фіброзного кільця аортального клапана, що відновлює аортолівошлуночкове з'єднання і формує ложе для імплантації штучного клапана серця, фіксація штучного клапана серця проводиться по лінії з'єднання нижнього краю перикардіальної латки з тканинами вихідного тракту лівого шлуночка; як фіксуючий розчин використовують 0,6-0,7% розчин глютарового альдегіду. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими ознаками і технічним результатом полягає в наступному. Використання циркулярної латки, яка формується у вигляді кільця і складається з двох смужок аутоперикарду 2´5см, з'єднаних по торцевій частині дозволяє використовувати такий ШКС, розмір якого буде адекватним розміру вихідного тракту ЛШ згідно таблиці Rowlatt, що можна визнати оптимальним в гемодинамічному аспекті при заміні ураженого АК. Використання АП, обробленого 0,6-0,7% розчином ГА та терміном 6-7 хвилин, з метою відновлення внутрішньосерцевої анатомії, дозволяє досягти оптимальних гемодинамічного і гемостатичного ефектів хірургічної корекції циркулярного абсцесу фіброзного кільця аортального клапана з повним порушенням аортолівошлуночкового з'єднання. Спосіб ілюструється Фіг.1 та Фі г.2, де: На Фіг.1 - представлений етап імплантації латки, виготовленої з АП, на місце дефекту тканин аорто-лівошлуночкового з'єднання і фіксації ШКС 4 На Фіг.2 - представлено співвідношення країв аутоперикардіальної латки з манжетою ШКС і незміненими тканинами аорти (орієнтація стулок ШКС щодо гирл правої і лівої коронарних артерій). Спосіб здійснюють таким чином. Оперативне лікування циркулярного абсцесу аорто-лівошлуночкового з'єднання виконують під час штучного кровообігу в умовах гіпотермічного захисту міокарду. Після розрізу аорти візуалізують абсцес аорто-лівошлуночкового з'єднання, міжпередсердної перетинки, уражень аортального і тристулкового клапанів з вегетаціями, після чого виконують корекцію уражень в такій послідовності. 1. Проводять висічення ділянки з АП розмірами 2´10см і обробку його 0,6% розчином ГА впродовж 6 хвилин, з подальшим промиванням цього АП у фізіологічному розчині. 2. Проводять видалення інфікованих внутрішньосерцевих тканин і їх обробку антисептиком (розчин первомура) з подальшим промиванням фізіологічним розчином. Імплантується циркулярна латка, яка формується у вигляді кільця і складається з двох смужок аутоперикарда 2´5см (Фіг.1), з’єднаних по торцевій частині, в місце дефекту аорти, фіброзного кільця АК і міжпередсердної перегородки, що дозволяє замістити видалені тканини аорто-лівошлуночкового з'єднання. Нижній край циркулярної латки фіксується до незмінених тканин вихідного тракту ліво го шлуночка, верхній - до незмінених тканин кореня аорти. Таким чином, відновлюють аорто-лівошлуночкове з'єднання сумісно з пластикою (закриттям) аортоправопередсердної фістули. Виконується циркулярним кісетним швом анулопластика тристулкового клапана після видалення інфікованих тканин його септальної стулки. Імплантація ТІ ІКС виконується П-подібними швами з прокладками по лінії з'єднання нижнього краю циркулярної аутоперикардіальної латки з тканинами вихідного тракту лівого шлуночка. Відновлюють серцеву діяльність. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його виконання. Пацієнт У., 29 року, історія хвороби №2705. Поступив в Національний інститут серцевосудинної хірур гії ім. М.М.Амосова АМН України 12.05.2008г. з ознаками гострої серцево-судинної і гострої ниркової недостатності. За даними анамнезу два місяці тому була виконана операція протезування аортального клапана з приводу вродженої вади - стенозу аортального клапана. Через 2 місяці після операції з'явилися ознаки ІЕ (підвищення температури тіла до 39°С з ознобами, різка слабкість, задишка). Ізольована антибіотикотерапія протягом чотирьох тижнів ефекту не мала. При ЕхоКГ-дослідженні були виявлені: параклапанна недостатність протеза аортального клапана (зворотний струм був 2+), аорто-правопередсердна фістула, недостатність тристулкового клапана. Пацієнтові в екстреному порядку було проведено репротезування АК, відновлення аортолівошлуночкового з'єднання з пластикою латкою аорто-правопредсердной фістули, анулопластика тристулкового клапана. Операція виконувалася шляхом серединної подовжної рестернотомии, повної гепарінизації, роздільної канюляції верхньої 5 38328 і нижньої порожнистих вен і висхідної аорти, з подальшим проведенням стандартної техніки штучного кровообігу. Захист міокарду включав системну гіпотермію (28°С), місцеве охолодження міокарду і використання кристалоідного кардиоплегічного розчину. Після розтину аорти, правого передсердя виявлено: інфекційний ендокардит з ураженням протеза аортального клапана (ON-X №25), відрив протеза на дві третини його кола, широкий циркулярний абсцес аорто-лівошлуночкового з'єднання з проривом абсцесу в порожнину правого передсердя (аорто-правопредсердная фістула) і ураженням септальної стулки тристулкового клапана. Протез АК спільно з некротичними масами аортолівошлуночкового з'єднання радикально видалено. Зона дефекту, що утворилася, в межах інтактних тканин була оброблена антисептиком. Дефект тканин аорто-лівошлуночкового з'єднання, заміщався циркулярною аутоперикардиальной латкою (пролен 5-0), яка формувалася у вигляді кільця і складалася з двох смужок АП 2´5см (Фіг.1), з'єднаних по торцевій частині. Нижній край циркулярної латки фіксувався до незмінених тканин вихідного тракту ЛШ, верхній - до незмінених тканин кореня аорти. Таким чином, було відновлено аорто-лівошлуночкове з'єднання сумісно з пластикою (закриттям) аорто-правопредсердної фістули. Ан улопластика тристулкового клапана після видалення інфікованих тканин септальної стулки виконувалася циркулярним кисетным швом. Імплантація протеза St. Jude №23 виконувалася Пподібними швами з прокладками по лінії з'єднання нижнього краю циркулярної аутоперикардиальной латки з тканинами вихідного тракту ЛШ. У зв'язку з Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 6 повним атріовентрикулярним блоком серцева діяльність була відновлена із застосуванням тимчасового штучного водія ритму. Тривалість штучної вентиляції легенів з моменту інтубації склала 24 години. Гостра серцева недостатність в ранньому післяопераційному періоді відповідала II ступеню. У плановому порядку проводилися сеанси замісної ниркової терапії. Був імплантований постійний штучний водій ритму. Режим антибіотикотерапії включав: меронем по 1,0´3 рази на добу. У задовільному стані був виписаний на амбулаторне лікування. Контрольне дослідження через 6 місяців після операції показало нормалізацію функції клапанного апарату, відсутність ознак ІЕ. Таким чином, корисна модель дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей лікування абсцесів кореня аорти з порушенням аортолівошлуночкового з'єднання, понизити ризик післяопераційної геморрагії, а так само рецидиву інфекційного процесу. Джерела інформації: 1. Г.В.Кнышов, В.Н.Коваленко. Инфекционный эндокардит. - Киев, 2004. -256. 2. Viessis A.A., Boiling S.F.Endocarditis: a multidisciplinary approach to modem treatment. - New York: Futura Publishing Co., 1999. - 376. 3. Т.Е.David et al. Surgical treatment of aortic root abscess.// Circulation 1989; 80 (suppi I):269-74. 4. J.Hayashi et al. Fringed valve prosthesis for aortic root abscess.// Ann. Thorac. Surg.1996; 62:262-4. 5. В.И.Бураковский, Л.А.Бокерия. Сердечнососудистая хир ургия. - М.: Медицина, 1993, С.408-414. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601