Спосіб хірургічного лікування хворих з аортальними вадами серця

А бі в Г//00 Спосіб хірургічного лікування хворих з аортальними вадами серця Винахід належить до медицини і призначений для застосування в хірургії серця. Відомий спосіб хірургічного лікування хворих ? аортальними вадами серця, операція Росса, шляхом заміни пошкодженого клапана аорти власним клапаном легеневої артерії. (Див. Ross D. Pulmonary valve autotransplantation (The Ross operation). Journal of Cardiac Surgery. 3:313-31У, Supplement - 1988). Кардіохірургаш накопичений значний досвід по виконанню цих операцій, уточнюються показання до їх виконання, вдосконалюються технічні прийоми, вивчаються та аналізуються результати. Тенденція пересадженого клапана легеневої артерії до .подальшого росту, його стійкість до інфекції роблять операцію Росса операцією вибору для дітей з аортальними вадами та хворих з інфекційним ендо кардитом, ускладненим ураженням аортальних клапанів Недоліком . способа є технічна недосконалість стадії відновлення ділянки легеневоі* артерії. В даний час не існує єдиної точки зору на доцільність заміни ураженого аортального клапана у дітей та осіб молодого віку. Використання, наприклад, механічних протезів зобов'язує хворих до постійної антикоагулянтної терапії та супроводжується тромооембо лічними та геморрагічними ускладненнями. Відомий також спосіб хірургічного лікування хворих в аортальними вадами серця шляхом перетину легеневої артерії та пере садки кореня вказаної артерії з клапаном на місце ураженого аор тального клапана. Використовувалася заміна кореня аорти легеневим аутогра^том. Легеневий клапан та легенева артерія відновлювалися пересадкою консервованого легеневого алографта. (Лив., Kouchoukos N.T,, Davila-Roman V.G. Cjprav T.L. et ai. Replacement: of the aortic root with pulmonary autograft in children and young adults with aortic-valve disease. - The New England Journal of Medicine.-V.330. -No.L -1994. -P.1-6. Таким чином, недоліками відомих способів є необхідність використання чужерідних, наприклад консервованих, тканин, які не ростуть, що призводить до віддалених післяопераційних ускладнень , в тому числі у дітей та осіб молодого віку. В Інституті серцево-судинної хірургії по теперішній час^виконано 8 операцій Росса, в тому числі V модифікованих згідно з винаходом. З аортальним стенозом оперовано 6 хворих (2 дворих спочатку перенесли ретгенендоваскулярну дилятацію з приводу стенозу аортального клапана; та 2 пацієнти оперовані з приводу інфекційного ендокардиту, ускладненого аортальною недостатністю . Вік хворих становив від 5 місяців до ЗО років (в середньому 13±0,3 роки), вага коливалася БІД 6,5 до 65 кг (в середньому 32±0,7 кг). В семи випадках була виконана повна заміна кореня аорти коренем легеневої артерії з пересадкою коронарних артерій і тільки в одному випадку аортальний клапан замінили субкоронарною імплантацією клапана легеневої артерії (класична операція Росса). Задачею, поставленою при створенні даного винаходу, є скорочення післяопераційних ускладнень шляхом використання в процесі операції виключно власних тканин хворого. Вказана задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування хворих г аортальними вадами серця шляхом перетину легеневої артерії та пересадки кореня легеневої артерії на місце ураженого аортального клапана з подальшою реконструкцією легеневої артерії- та її клапана, згідно з винаходом, легеневий стовбур, ідо залишився після перетину легеневої артерії, підшивають до вихідного тракту^правого шлуночка серця по всьому периметру з пе, редньої стінки вказаного легеневого стовбура вирізають частину в вигляді літери П для створення моностулки і отриманий дефект , вказаної передньої стінки ушивають перикардіальною латкою . ' Спосіб хірургічного лікування хворих а аортальними вадами серця здійснюють настуупним чином. Класична операція Росса та її модифікації детально описані в літературі (Див. посилання, наведені вище). Необхідно лише вказати, що легеневу артерію перетинають дещо вище її кореня, і корінь вказаної артерії пересаджують на місце ураженого аортального клапана. Для цього після широкої мобілізації гілок легеневої артерії, аж до долевих, клапан легеневої артерії видаляють дистально на рівні комісур. Проксимально клапан видаляють з правого шлуночка з мінімальними частками міокарда. Стовбур легеневої артерії, що залишився, дотягують до правого шлуночка, підшивають вказаний стовбур до вихідного тракта правого шлуночка по всьому периметру,з передньої стінки легеневого стовбура вирізають П-подібну моностулку. Дефект передньої стінки ушивають перикардіальною латкою. Запропонований спосіб ілюструється прикладами його застосування на конкретних хворих, оперованих в Інституті серцево-судинної хірургії. Пацієнт Ч., чоловік, 15 років, маса тіла 69 кг, історія хвороби No 4144. Прибув до клініки 22.12.199? р. Оперований 23.12.1997 р. Діагноз - аортальний стеноз. Під час операції корінь легеневої артерії з клапаном був пересаджений на місце видаленого аортального клапана з подальшою реконструкцією легеневої артерії та її клапана згідно з винаходом. Післяопераційний період пройшов спокійно. Виписаний з клініки 5.01.98 р. в задовільному стані. Пацієнт Д., чоловік, 12 років, маса тіла 38 кг. історія хвороби No3948. Прибув до клініки 08.12.1997 р. Оперований 11Л2Л997. Діагноз - аортальний стеноз. .Хворому виконана модифікована згідно з винаходом операція Росса,-а саме пересадка легеневої артерії на місце кореня аорти та створення легеневого клапана в вигляді моностулки . Післяопераційний період був спокійним. Виписаний з клініки 19.12.1997 р. в задовільному стані. Як вже було вказано вище, дана операція була виконана у семи хворих. Результати операції задовільні. Згідно з даними Росса (див. посилання, наведене першим) госпитальна летальність становила 6,5%, та ще 14,4%. хворих були оперовані повторно в зв'язку з незадовільними результатами первинних операцій. Таким чинсм можна гробити висновок, що підвищення ефективності заяг.люваноі операції має місце за рахунок використання виключно власних тканин хворого під час її проведення.