Спосіб профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини

Спосіб профілактики ґенезу пострезекційної плевральної порожнини, що включає передньобічну торакотомію, резекцію верхньої частки легені, 3 38353 протеїноїдним сполучним матеріалом, виділяють уражені верхні відділи легені, герметизують поверхні залишених сегментів легені шляхом плевротизації за допомогою лоскута парієтальної плеври, залученого зі злукової ділянки, порожнину плеврального склепіння заповнюють у постопераційний термін, а як протеїноїдний сполучний матеріал застосовують локальний екстравазат, що має білково-фібрилярні властивості [3]. Проте під час надання медичної допомоги хворим на деструктивний туберкульоз легенів чи неспецифічні захворювання останніх ефективність і оперативність способу залишаються низькими, убачаються перешкоди для його широкого використання. Причини цих недоліків ґрунтуються на тім, що заповнення залишкової порожнини плеврального склепіння екстравазатом, лише в межах видаленої верхньої частки легені, перешкоджає надійності її "пломбування", оскільки середня частка легені, разом з VI сегментом останньої позбавлені можливостей газообміну й додаткового розтягнення, а плевротизація лоскутом парієтальної плеври, залученим зі злукової ділянки, погіршує вентиляцію легені у післяопераційний термін. Поряд із цим, застосування локального екстравазату як протеїноїдного сполучного матеріалу часто уповільнює заповнення плевральної порожнини і призводить до її облітерації. Підтримка післяопераційного періоду вимагає забезпечення тривалого пункційного лікування, що підвищує загальний термін перебування хворого у стаціонарі. Водночас, відсутність парієтального листка плеври при екстраплевральному тотальному пневмолізі є небезпечним, а у багатьох випадках стримує відтворюваність процесу, з-поза безпосереднього контакту екстравазату з тканинами легені, а виділення не всіх, а тільки уражених вер хніх відділів оперованої легені, утрудняє резекцію і порушує протокол оперативного лікування. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини, застосування котрого дозволило б шляхом плевропластики резектованої ділянки оксицелюлозною тканиною та компенсації порожнини плеврального склепіння колагеневим гелем, як протеїноїдним сполучним матеріалом, збільшити ефективність та оперативність втручання. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у відомому способі профілактики ґенезу пострезекційної плевральної порожнини, що включає передньобічну торакотомію, резекцію верхньої частки легені, ліквідацію пострезекційного плеврального простору та заповнення порожнини плеврального склепіння протеїноїдним сполучним матеріалом, відповідно до корисної моделі, додатково після резекції верхньої частки легені здійснюють плевропластику на ділянці між переднім і заднім відрізками II й IV ребер, відповідно, за допомогою оксицеюлозної тканини "серджисел Нью-ніт", фіксують її до медіастинальної плеври та бічних відділів ІІІ ребра окремими швами, а як протеїноїдний сполучний матеріал застосовують колагеновий гель. 4 Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Плевропластика ділянки, зосередженій між переднім відрізком ІІ та заднім відрізком IV ребра, за допомогою оксицелюлозної тканини "серджисел Нью-ніт" сприяє формуванню плеврального шатра, навіть при повній відсутності локальної плеври, з-поза тотального екстраплеврального пневмолізу, а завдяки прийнятним еластичності та щільності контактування "серджисел Нью-ніт" з тканинами легені дозволяє підвищити надійність ендоторакальної фіксації, моделювати й формувати плевральне склепіння будь-яких розмірів або конфігурації. Оксицелюлозний "серджисел Нью-ніт" є єдиним гемостатичним матеріалом з доведеною бактерицидною активністю проти широкого спектру патогенних мікроорганізмів, а від того запобігає інфекційну онтогенію плевральної порожнині й зменшує тим самим кількість емпієм плеври. На відміну від плевротизації лоскутом парієтальної плеври, який залучали зі злукової ділянки за прототипом, застосування тканини "серджисел Ньюніт" сприяє поліпшенню вентиляції легені у післяопераційному періоді, а завдяки доброму ферментативному гідролізу та швидкій абсорбції (14 діб) останньої, посилюється надійність фіксації оперованої легені. Плевропластика на ділянці між переднім відрізком ІІ й заднім відрізком IV ребра за допомогою "серджисел Нью-ніт" виключає зайву необхідність виділення уражених верхніх відділів легені, герметизацію поверхонь лоскутом парієтальної плеври її залишених сегментів, а поряд із цим, допускає зшивання оксицелюлози ендоторакальним чином, з можливістю посилення профілактичного ефекту в інтраопераційних умовах та покращення оперативності за рахунок зменшення обсягу шкідливих маніпуляцій. Гель колагену, запропонований як протеїноїдний сполучний матеріал для інтраопераційного пломбування плевральної порожнини, завдяки механічній пластичності дозволяє отримати максимальну конгруенцію з формою порожнини плеврального склепіння, усун ути утворення пролежнів, легенево-плевральних нориць, ризик міграції "пломби" та облітерації склепіння. Як поліфункціональний біополімер, колаген позбавлений токсичних, канцерогенних та антигенних властивостей, характеризується прийнятним лізисом і метаболізмом, що прискорює і підвищує ефективність пломбування плеврального склепіння, з можливістю усунення різноманітних післяопераційних ускладнень. Саме гель колагену зумовлює утворення природної сполучної тканини над оперованою легенею з високим результатом інтраопераційної профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини. Використання "серджисел Нью-ніт" і гелевої форми колагену у сук упності виключає необхідність підтримки післяопераційного періоду та пункціонне лікування, що істотно скорочує загальний термін перебування хворого у стаціонарі, а інтраопераційний шлях профілактики виключає небезпеку екстраплеврального тотального пневмолізу і 5 38353 дозволяє виділяти раціональну кількість верхніх відділів оперованої легені, згідно показаного протоколу оперативного лікування, для максимальної компенсації форми резектованого реберного каркасу. Таким чином, запропонований спосіб профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини у наданому обсязі збільшує е фективність та оперативність втручання за рахунок плевропластики ділянки за допомогою оксицелюлозної тканини "серджисел Нью-ніт" і компенсації плеврального склепіння колагеновим гелем, насамперед, поліпшує стимуляцію розвитку сполучної тканини у плевральній порожнині, у 3,5 рази знижує ризик онтогенезу інтра- та післяопераційних ускладнень, зокрема плевролегеневих, на 150-200мл - обсяг крововтрати, на 20хв скорочує тривалість кожної з операцій. Серед додаткових переваг запропонованого рішення задачі над наведеними аналогами - зниження травматичності, покращення інвазивних характеристик, спрощення маніпуляцій. Виходячи з наданих доводів, можливо дійти висновку про те, що сукупність відмітних ознак способу профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини є суттєвою та відповідає критерію "новизна", оскільки має причиннонаслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату й не випливає явним чином з досліджуваного рівня техніки. Сутність. Для здійснення способу профілактики генезу пострезекційної плевральної порожнини залучають оксицелюлозну тканину "серджисел Нью-ніт" виробництва "Jonson & Jonson" (США), а також гель колаген "ФС 42-2670-96" російського виробництва. Під час операції виконують передньобічну торакотомію, резекцію верхньої частки легені та ліквідацію пострезекційного плеврального простору. На відміну від прототипу, одразу після резекції легені, використовуючи оксицелюлозну тканину "серджисел Нью-ніт", здійснюють плевропластику на ділянці між переднім і заднім відрізками ІІ й IV ребер. Надалі "серджисел Нью-ніт" фіксують до медіастинальної плеври і бічних відділів ІІІ ребра окремими швами, а в утворене плевральне склепіння вводять колагеновий гель. Приклад Хворий Г., 39 років, перебував на лікуванні у фтизіоторакальному відділенні Дніпропетровського ДОККЛПО "Фтизіатрія" з приводу фібрознокавернозного туберкульозу верхньої частки правої легені та S6, МБТ (+) (і/хв. №96). Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 Під ендотрахеальним наркозом виконували правобічну передню торакотомію у IV міжребер'ї. При ревізії було встановлено, що верхня частка легені та S6 вміщують каверни, а туберкульозні вогнища розповсюджуються на IV, V і X сегменти легені. Здійснювали типову резекцію верхньої частки правої легені та видаляли VI сегмент. При розправлені оперованої легені встановили, що у верхній частині оперованого гемотораксу на рівні II-IV ребер залишається плевральна порожнина. Для ліквідації шкідливого пострезекційного повітряного простору виконували плевропластику порожнини плеврального склепіння за допомогою клаптя "серджисел Нью-ніт", фіксуючи його до переднього відрізку ІІ ребра, заднього відрізку IV ребра та бічних відділів ІІІ ребра окремими швами. У новоутворену екстраплевральну порожнину, використовуючи шприц і мікрокатетер, вводили стерильний гель колагену в обсязі 250мл, що був заздалегідь нагрітий до Т° 37°С, до щільного заповнення порожнини плеврального склепіння. При розправленні легені через інтубаційну трубку, за рахунок підвищення тиску у наркозному апараті, спостерігали позиціювання верхнього краю резектованої легені на рівні заднього відрізку IV ребра. Порожнину плеврального склепіння піддавали дренуванню, розміщуючи дренажну трубку під новоутвореним плевральним склепінням. Дренаж підключали до системи активної аспірації та відключали його на 2-3 добу. Рану вшивали шар за шаром. Під час профілактики досягали зменшення обсягу крововтрати й тривалості втручання на 200мл і 30хв, відповідно, у порівняні з прототипом. Таким чином, наданий приклад клінічного використання заявленого способу інформує про те, що запропоноване рішення задачі відповідає умові "промислова придатність", оскільки може бути використаним у сфері торакальної хірургії або у фтизіатрії, з можливістю перевершення вищезазначеного технічного результату на основі "продуктів", що були відомі за подією пріоритету. Характеристика заявленого способу, що зазначена у Формулі, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і можливість кваліфікації корисною моделлю процесу. Джерела інформації: 1. Л.К. Богуш, Г.А. Калиничев. Корригирующие операции при резекции легких. - Тбилиси, 1979. С.47-97. 2. Проблемы легочной хирургии. Сб. науч. трудов. - М, 1975. - С.250-253. 3. IX Всесоюзный съезд фтизиатров. Тез. докл. - Кишинев, 1972. - С.331-332. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601