Спосіб діагностики депресивного стану

Спосіб діагностики депресивного стану шляхом клініко-інструментальних та клінікопсихологічних методів обстеження, які включають психометричні вимірювання за допомогою шкали з наступною оцінкою цих вимірювань в балах та 3 38521 Основним недоліком прототипу та відомих аналогів є те, що вони дозволяють діагностували лише ступень виразності депресивної симптоматики, або її поєднання із іншими видами психопатологічних проявів, насамперед тривоги. В той же час, визначити клінічний різновид депресії за допомогою означених шкал неможливо. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності діагностики депресії за рахунок додаткового вивчення її клінічних проявів та визначення її типології. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики депресивного стану шляхом клінікоінструментальних та клініко-психологічних методів обстеження, які включають психометричні вимірювання за допомогою шкали з наступною оцінкою цих вимірювань в балах та постановкою діагнозу в залежності від кількості балів, згідно з корисною моделлю, хворому вимірюють біопотенціали у всіх відділах мозку за допомогою електроенцефалографії і при їх дезорганізації додатково вимірюють емоційний стан пацієнта, порушення загального самопочуття, мислення, рівня активності пацієнта за допомогою трьох значень його відповідей: "часто", "інколи", "ніколи" по кожній із субшкал з наступною відповідною оцінкою в балах "2", "1", "0", при цьому провідний варіант депресивного стану обстежуваного визначають за субшкалою, за якою було набрано найбільшу кількість балів, якщо сумарна кількість балів за шкалою більше 20. Таким чином, діагностика депресивного стану по способу, який заявляється, враховує як виразність депресивного порушення, так і його клінічну типологію; його можливо вважати надійним і конструктивно валідним. Спосіб виконують наступним чином: Для діагностики депресивного стану хворому виконують електроенцефалограму (ЕЕГ). Якщо ЕЕГ характеризується дифузною, вираженою у всіх відділах мозку дезорганізацією біопотенціалів та відсутністю або реєстрацією у вигляді одиничних коливань альфа-активністю, при нерегулярній як по частоті так і по амплітуді бета-активності з періодичною появою та низькоамплітудною активністю дельта- та тета-діапазонів, хворому додатково виконують психометричні вимірювання. Вимірюють емоційний стан пацієнта, порушення загального самопочуття, мислення, рівня активності пацієнта за допомогою трьох значень його відповідей: "часто", "інколи", "ніколи" по кожній із субшкал з наступною відповідною оцінкою в балах "2", "1", "0", при цьому провідний варіант депресивного стану обстежуваного визначають за субшкалою, за якою було набрано найбільшу кількість балів, якщо сумарна кількість балів за шкалою більше 20. Шкала для самооцінки депресії представлена у вигляді реєстраційного бланку, що складається із 41 ствердження (симптому), які умовно поділенні на 6 субшкал по 7 стверджень (симптомів) у перших, та 6 стверджень (симптомів) - у шостій. Кожна субшкала відображає один із клінічних варіантів депресивного синдрому. 4 І субшкала - тужлива депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Подавлений, печальний настрій 2.Туга, "передсерцева туга" 3. Уповільнення рухів, мови 4. Уповільнення мислення, відчуття, що думок мало, вони перебігають повільно 5. Відсутність відчуття насолоди від раніше приємних речей 6. Думки про безперспективність, нікчемність існування 7. Ідеї самозвинувачення, гріховності II субшкала - апатична депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Емоційна нечутливість 2. Байдужість до свого стану, близьких 3. Відсутність бажання щось роботи, спілкуватися із оточуючими 4. Бажання піти від всіх, весь час проводити у ліжку 5. Відчуття відчуженості 6. Втрата ініціативи 7. Скутість у м'язах III субшкала - астенічна депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Підвищена виснажуваність 2.Слабкодухість, слізливість, плаксивість 3. Відчуття фізичного безсилля 4. Відчуття втоми навіть при незначному зусиллі 5. Відчуття м'язової в'ялості, порушення загального почуття тіла 6. Звичні дії винаджують та займають значно більше часу, ніж звичайно 7. Підвищена чутливість до зовнішніх подразників IV субшкала - тривожна депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Відчуття тривоги 2. Відчуття вн утрішнього напруження, невизначного неспокою 3. Відчуття вн утрішнього тремтіння, трепету 4. Відчуття нещастя, що загрожує, острах непередбачених, несподіваних подій «тривога вперед» 5. Тривожні сумніви про своєчасність або правомірність вже здійснених учинків, «тривога назад» 6. Нерішучість, невпевненість у правильності своїх дій 7. Почуття стра ху, паніки V субшкала - іпохондрична депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Тривожні побоювання про своє здоров'я 2. Відчуття порушення діяльності внутрішні х органів 3. Думки про несприятливий вихід захворювання, негативні соціальні наслідки 4. Думки про безперспективність лікування 5. Неприємні, больові відчуття у різних органах 6. Минущі больові відчуття, що супроводжуються «дурними» передчуттями 7. Страх виникнення або загострення тяжкого захворювання 5 38521 VI субшкала - дисоціативна депресія, відповідає наступним ствердженням: 1. Відчуття печіння всередині живота, кома в горлі 2. Втрата чутливості по типу носків, панчіх, рукавичок 3. Втрата рухової функції, виражена слабкість у частині кінцівки або у всій кінцівці, гіперкінези, тики 4. Незвичайні, раніше не відомі симптоми 5. Самопочуття поліпшується серед людей 6. Думки про провину навколишніх у Вашому стані Для кожного ствердження (симптому) є 3 варіанта відповіді, які віддзеркалюють ступінь вираженості даного симптому: часто, інколи, ніколи. При виконанні тесту необхідно в кожному рядку вибрати відповідний варіант відповіді, кожний з яких має певну кількісну оцінку: відповідь "часто" оцінюється в 2 бали, "інколи" в 1 бал, "ніколи" - в 0 балів. Спочатку проводять підрахунок сумарної кількості балів по всім ствердженням. Кількість набраних балів свідчить про тяжкість депресії. Максимальна кількість балів за шкалою складає 82. Експериментальним шляхом була встановлена кількісна оцінка норми - до 21,1±2,3 балів. Якщо обстежуваний набрав більше 20 балів, це свідчить про наявність клінічно вираженої депресії. Провідний варіант депресивного стану у обстежуваного визначається за тою субшкалою, за якою було набрано найбільшу кількість балів. Спосіб, що заявляється, ілюструє наступний приклад. Приклад. Хвора Ф., 34 років поступила повторно в психіатричний стаціонар із скаргами на головні болі давлючого, стискуючого характеру, більш виражені в ранкові години, парестезії в руках і ногах, знижений настрій, плаксивість, апатію, байдужність до навколишніх, «нічого не хочеться робити», «хочеться залізти у шафу, закритися й там сидіти», розлади сну, погіршення апетиту, суїцидальні думки. По характеру завжди була недовірлива, із епілептоїдним акцентом: «все повинно було бути правильно, добре», товариська, але друзів мала небагато, так як важко довіряла людям. На момент госпіталізації хвора доступна продуктивному контакту, орієнтована всебічно вірно. Порушень сприйняття на момент обстеження не виявляє, відмічає, що при сильному головному Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 6 болі бувають тактильні, зорові та слухові гіперестезії. Дещо загальмована, на обличчі міміка туги, печалі, рухова активність убога, рухи уповільнені, голос тихий, маломодульований, на питання відповідає односкладно. Настрій різко знижений, тривожна. Мислення уповільнене. Дещо утр уднено відтворення раніше запам'ятованого та запам'я тання нової інформації. Інтелект відповідає віку та отриманій освіті. Критика до свого стану збережена. В бесіді висловлює окремі суїцидальні думки. Перебуванням у стаціонарі хвора тяготилась, важко адаптувалась, перший час постійно знаходилась у межах постели, із іншими хворими, медичним персоналом практично не спілкувалась. При обстеженні шкала Гамільтона (HDRS) хвора набрала 25 балів, що відповідає помірному депресивному розладу. Діагноз: органічний афективний (депресивний) розлад. Хвора була обстежена із застосуванням запропонованої методики оцінки депресивного стану. Виконана ЕЕГ: дифузна, виражена у всіх відділах мозку дезорганізація біопотенціалів. Альфаактивність - у вигляді одиничних коливань з амплітудою 40мкв. Бета-активність - нерегулярна по частоті та амплітуді. Активність дельта- і тетадіапазонів - періодична, низькоамплітудна. При фізіологічних навантаженнях (гіпервентиляція і фотостимуляція в перебігу 2хв.) відмічається посилення параксизмального феномена альфаколивань. Білатерально синхронні спалахи патологічної активності високоамплітудних альфа- та бета-ритмів в лобних та скроневих відділах головного мозку. Підсилення цих коливань після гіпервентиляції. Загальна кількість набраних балів при виконанні методики - 52, що свідчить про середній ступінь депресивного стану. Кількість набраних балів по субшкалам: 1 субшкала - 6 балів, 2 субшкала - 11 балів, 3 субшкала - 13 балів, 4 субшкала - 9 балів, 5 субшкала - 6 балів, 6 субшкала - 7 балів. Таким чином встановлено, що провідний клінічний варіант депресивного розладу у даної хворої - астено-апатичний. Таким чином, спосіб, що заявляється, дозволяє більш точно визначити особливості синдромології депресії та діагностувати ступінь вираженості депресії. Спосіб не потребує доробок або спеціальної підготовки лікарів-психіатрів і може бути рекомендований для впровадження в практичну медицину. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601