Спосіб фіксації вмісту шлунково-кишкового тракту риб

1. Спосіб фіксації вмісту шлунково-кишкового тракту риб, що включає процедуру, що сприяє попередньому уповільненню перетравлення їжі за рахунок ін'єкції невеликого об'єму розчину формаліну у черевну порожнину через бічну стінку, і на 3 39142 до глотки перед зануренням риби в основну масу формаліну; метаналь пропускається зі швидкістю, що унеможливлює розриви шлунково-кишкового тракту риби; використовується 0,2...0,5куб.дм газоподібного метаналю на рибу масою 200...300г. Порівняно з найближчим аналогом, спосіб, що заявляється, відрізняється тим, що ще перед поверхневою фіксацією всієї риби забезпечується контакт газоподібної фіксуючої речовини з компонентами їжі. Газ легко проникає в усі відділи шлунково-кишкового тракту і всмоктується в їхній вміст. Це призводить до швидкого припинення перетравлення за рахунок хімічної деструкції ферментів шлунково-кишкового тракту. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує суттєво більш швидке припинення перетравлення харчових залишків і їхню фіксацію. Відповідно, організми в харчовій грудці залишаються збереженими, що сприяє успішним біологічним дослідженням ланцюгів харчування риб. Експеримент Попередні дослідження показали, що для успішного фіксування харчової грудки важливий насамперед об'єм пропущеного метаналю, а вплив швидкості пропускання в загальному сенсі некритичний. Однак швидка подача газу (вище 10…15см 3/сек) приводить до відригування залишків їжі і навіть до розривів кишечника, що необхідно запобігати. Припустима швидкість подачі газу для невеликих риб виявилася досить малою, що сильно утрудняє її пряме кількісне визначення, особливо в польових умовах. Але добрі результати одержуються завжди, коли надлишок метаналю виходить через глотку риби у вигляді окремих бульбашок, що не зливаються. Всі досліди проводилися на рибах масою 200…300г, що найбільш зру 4 чна і одночасно інформативна для запропонованого нами способу експрес-фіксації. У риб меншої маси фіксуючий розчин як правило проникає крізь тканини в шлунок за порівняно малий час, і харчова гр удка не встигає істотно перетравитися. У значно крупніших риб простіше, швидше і економічно вигідніше видаляти травний тракт і фіксувати тільки його. Загальна методика фіксації вмісту шлунковокишкового тракту риб В анальний отвір свіжевиловленій рибі через еластичну тр убку повільно (для запобігання розривів кишечника) вводили газоподібний метаналь об'ємом, зазначеним у таблиці. У польових умовах як резервуар метаналю використовували прогумовану подушку. Після насичення вмісту кишечника надлишок не-поглиненого метаналю починає барботува ти крізь глотку дрібними бульбашками. Весь процес пропущення газу для одного екземпляра риби звичайно займав не більше 1...2 хвилин. Катетер метаналю від'єднували й рибу для завершення фіксації укладали в тару з 4% розчином формаліну так, щоб простір між рибами був повністю заповнений фіксуючим розчином. У лабораторних умовах (через 3...5 діб) зафіксовану рибу діставали з формалінового розчину, промивали водою, розкривали черевну порожнину, витягали й розтинали шлунково-кишковий тракт уздовж. Харчову грудк у поміщали на предметне скло бінокуляру й при збільшенні до 56х візуально визначали ступінь перетравленості по руйнуванню харчови х організмів відповідно до загальноприйнятої шкали [3]. Важливе значення при дослідженні надавалося можливості видового визначення компонентів їжі. Отримані результати наведені в таблиці. Таблиця Результати дослідження різних умов фіксації Режим Параметр Об'єм газоподібного метаналю, куб.дм Ступінь перетравленості організмів харчової гр удки* 1 2 3 4 5 (найближчий аналог) Менше 0,1 0,2 0,5 1,0 Газ не вводився Клас 2...3 Клас 1...2 Клас 1 Клас 1 Клас 2…3 * за шкалою з [3]: Клас 1 - організми доброї збереженості; Клас 2 - організми злегка перетравлені; Клас 3 - полуперетравлені організми Як свідчать дані таблиці, у результаті застосування запропонованого способу фіксації вмісту шлунково-кишкового тракту риб за режимами 3 і 4 вдається істотно знизити ступінь перетравленості вмісту харчової грудки в шлунково-кишковому тракті й, відповідно, спростити подальші біологічні дослідження видового складу їжі. Суттєве прискорення фіксації їжі в порівнянні із найближчим аналогом досягається вже при кількості пропущеного фіксуючого газу за режимом 2. При подальшому збільшенні об'єму відбувається покращання збереження компонентів їжі. Але фік сація за режимом 4 вже нераціональна у зв'язку з безцільною перевитратою метаналю. В разі використання менше 0,1куб.дм фіксуючого газу (режим 1) практично не досягається припинення процесів перетравлення і більшість організмів знаходяться на різних стадіях р уйнування. Тому не викликає сумніву, що найбільш оптимальним варіантом фіксації є режим 3, коли досягається низька ступінь перетравленості компонентів їжі при мінімальній витраті метаналю. У режимі 5 (за найближчим аналогом) подані дані про результати фіксації харчових компонентів при введенні фіксуючої суміші ін'єкцією в черевну 5 39142 порожнину. Уводилося 1-2мл фіксуючого формалінового розчину. Результати свідчать, що якість фіксації в даному випадку значно поступається запропонованому методу. Порівняно з найближчим аналогом, пропонуємий спосіб має перевагу у тому, що без суттєвих матеріальних і трудови х затрат він дозволяє поліпшити збереження компонентів харчової грудки, що зменшує час на проведення видового аналізу вмісту їжі й тим самим прискорює і підвищує об'єктивність досліджень. Економічний ефект від застосування пропонуємого способу полягає в наступному: даний спосіб істотно підвищує збереження матеріалу (харчових грудок риб) у польових умовах при підвищеній температурі середовища. Це скорочує час на видове визначення організмів у їжі, дозволяє знизити кіль Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 кість екземплярів риби, необхідної для проведення дослідження, і підвищує об'єктивність самого аналізу. Відповідно, сформовані рекомендації змін раціону будуть більш точними й більш прибутковими для рибного господарства та раціонального використання кормової бази природних водойм. Джерела інформації: 1. Руководство по изучению питания рыб в естественных условия х. - под ред. Павловского Е.Н., Боруцкого Е.В. - М:. АН. СССР. - 1961. - С.21. 2. Pauly, D. The biology, fishery and potential for aquaculture of Tilapia melanotheron in a small West African lagoon. Aquaculture 7 (1976), 36. 3. Боруцкий Е.В., Желтенкова М.В., Константинов А.С. Методическое пособие по изучению питания и пищевых отношений рыб в естественных условиях. - М: "Наука". - 1974. - С.56-57. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601