Спосіб діагностики функціонального стану шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку з вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до педіатрії, неонатології, дитячої хірургії та може бути використаний для діагностики функціонального стану шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей раннього віку з вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту. Питання прогнозування можливих порушень функціонального стану кишківника у новонароджених з вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту (ВВР ШКТ) є одним з найскладніших у сучасній лікувальній практиці. В післяопераційному періоді у дітей спостерігаються порушення процесів всмоктування, ферментативної активності, моторно-евакуаторної функції, порушення слизового бар'єру та мікробіоценозу товстого кишківника. Наявність відхилень спричиняє ентеральну дизадаптацію, що зумовлює необхідність тривалого парентерального харчування для забезпечення організму новонародженого основними харчовими інградієнтами. Враховуючи імовірність клінічних проявів ендотоксикозу це має неабияке значення для покращення напрямків відновлювального лікування дітей у післяопераційному періоді. Існуючі методи діагностики порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту у новонароджених після операції з приводу ВВР ШКТ мають ряд недоліків, серед яких відсутність комплексного клінікопараклінічного підходу, що дає змогу своєчасної діагностики порушень та відповідної корекції лікування. Аналогом корисної моделі є спосіб езофогогастродуоденоскопії в діагностиці верхніх відділів шлунковокишкового тракту у новонароджених і дітей грудного віку [Д.В. Донской, В.Е. Щитинин, А.В. Арапова, Д.В. Ионов "Эзофагогастродуоденоскопия в диагностике и лечении заболеваний верхних отделов желудочно-кишечного тракта у новорожденных и детей грудного возраста" // Детская хирургия. - 2004. - №4. - С.28-31]. Автори цього способу пропонують обов'язково виконувати при "синдромі зригування" езофогогастродуоденоскопію, проводити ентеральне харчування в до- та в післяопераційному періоді через встановлений ендоскопічно зонд, контролювати якість проводимої терапії за допомогою динамічної ЕГДС. Представлений спосіб не дає можливості говорити в комплексі про функціональний стан шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку з вродженими вадами ШКТ, що є недоліком. Аналогом корисної моделі є також спосіб хірургічного лікування вроджених вад травного тракту у дітей першого року життя [Фофанов О.Д., Матіяш Я.В., Библюк Й.І. "Хірургічне лікування вроджених вад травного тракту у дітей першого року життя" //Галицький лікарський вісник. - 2002. -№2. - С.77-80]. Автори цього способу пропонують проводити діагностику в антенатальному періоді, щоб виявити ваду до розвитку її ускладнень та не вказують необхідність комплексного дослідження анамнезу, клініко-параклінічних показників, що характеризують процеси всмоктування, ферментативну активність, моторно-евакуаторну функцію, стан слизового бар'єру товстого кишечника поряд з показниками цитокінового статусу. Даний спосіб не дає можливості говорити в комплексі про функціональний стан шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку з вродженими вадами ШКТ, а це є недоліком. Прототипом корисної моделі є спосіб діагностики функціонального стану шлунково-кишкового тракту у дітей немовлячого віку [О.М. Муквіч, В.Д. Отт "Вплив суміші "Nutrilon" з пребіотиками на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушенням мікрофлори кишечника" // Современная педиатрия.- 2005.- №1(6).- С. 175-180] шляхом комплексної оцінки клініко-параклінічних показників. При цьому способі визначаються наступні клінічні показники: оцінка фізичного та соматичного статусу (маса тіла, зріст, сон, апетит), стан шкіри та слизових оболонок, кісткової системи, внутрішні х органів, характер та частота випорожнень, дані копрологічних досліджень. До параклінічних показників відносяться: оцінка стану мікробіоценозу кишечника шляхом визначення кількості бактерій у фекаліях; оцінка стану слизового бар'єра товстого кишечника шляхом визначення концентрації в копрофільтраті глікозаміногліканів (ГАГ), гексоз, зв'язаних з білками, вільної та зв'язаної фукози, імуноглобулінів; визначення цитокінів IL-6, IL-4, IL-8, TNFa, IL-6R. При відхиленні одного чи групи вказаних показників і їх нормальних значень діагностують порушення функціонального стану ШКТ. Недоліками прототипу є те, що постановка діагнозу розрахована лише на дітей з інфекційною патологією, на фоні якої відмічаються порушення нутритивного статусу. Для діагностики порушень функціонального стану кишківника при ВВР ШКТ необхідно враховувати дані спадковості, анамнезу хвороби, перебігу вагітності та пологів у матері, функціональний стан кишківника у дитини в доопераційному періоді, а також комплексне визначення показників, що характеризують процеси всмоктування, ферментативну активність, моторно-евакуаторну функцію, стан слизового бар'єру та мікробіоценоз порожнини товстого кишківника. Нами пропонується спосіб, що виключає вищевказані недоліки. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб оцінки функціонального стану шлунковокишкового тракту у дітей раннього віку із вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту шля хом додаткового проведення забору калу та приготування копрофільтратів, забору крові з вени у до- та після операційному періоді для оцінки цитокінового статусу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики порушень функціонального стану шлунковокишкового тракту у дітей раннього віку при вроджених вадах розвитку шлунково-кишкового тракту шля хом проведення клініко-лабораторного обстеження додатково проводять у післяопераційному періоді забір крові з вени для оцінки цитокінового статусу (визначення рівня цитокінів прозапального IL-6 та протизапального IL-4), додатково проводимо забір калу та приготування копрофільтратів для визначення концентрації в копрофільтраті глікозміногліканів, гексоз, звязаних з білками, ролі мікрофлори в процесі адаптації організму в післяопераційному періоді. Проводиться комплексний аналіз анамнезу хвороби з урахуванням спадковості, перебігу вагітності та пологів у матері, клінічних особливостей хвороби. Порушення функціонального стану ШКТ діагностують при наявності відхилень одного чи декількох показників від середнього вікового значення. Спільними ознаками прототипу та нашого способу є те, що визначається комплекс клініко-параклінічних показників функціонального стану кишківника та діагноз визначається по відхиленню показників від норми (середнього вікового значення). Відмінність винаходу полягає у додатковому комплексному підході до діагностики з урахуванням даних анамнезу, спадковості, клінічної характеристики перебігу захворювання, поглибленого підходу до параклінічних методів дослідження функціонального стану ШКТ з урахуванням імунологічного статусу у ді тей з ВВР. Виконання способу проводять у такій послідовності: при поступленні дитини у хірургічний стаціонар збирають анамнез згідно запропонованої анкети з урахуванням даних спадковості, перебігу вагітності та пологів у матері; проводять загально-клінічний огляд та оцінку локальної хірургічної патології; здійснюють рутинні параклінічні методи дослідження, необхідні для передопераційної підготовки. У післяопераційному періоді для визначення порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту проводять додаткові дослідження: забір калу та приготування копрофільтрату для дослідження ролі мікрофлори в процесі адаптації організму в післяопераційному періоді; забір крові з вени для визначення показників цитокінів (прозапального IL-6 та протизапального IL-4); параклінічних особливостей та дослідження стану слизового бар'єра товстого кишечника (визначення вільної та зв'язаної фукози, концентрації в копрофільтраті глікозміногліканів, гексоз, зв'язаних з білками). Отримані при лабораторному дослідженні результати порівнюють з нормальними (середніми віковими) значеннями. При наявності відхилень від норми у дитини діагностують порушення функціонального стану кишківника, диференціюючи їх характер (перетравлення їжі, всмоктувальна, моторно-евакуаторна функція, зміни спектру мікроб іоценозу то що). Відповідно до цього призначається коригуюча терапія. Застосування нашого способу засноване на комплексному підході з урахуванням клініко-анамнестичних та поглиблених параклінічних методів дослідження функціонального стану ШКТ у ді тей з ВВР в післяопераційному періоді. Винахід дозволяє провести своєчасне визначення порушень функцій кишківника у дітей, що дозволяє призначити відповідне патогенетичне лікування, покращуючи адаптаційні можливості організму після операції з приводу ВВР ШКТ. Застосування способу можна пояснити прикладами. Приклади застосування способу. Хлопчик С., 1 місяць, знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні міської дитячої лікарні з приводу вродженого пілоростенозу, гіпотрофії 2-го ступеня, змішаного генезу, дефіцитної анемії. Поступив зі скаргами матері на блідість шкірних покривів, схуднення, блювоту "фонтаном" після годування, з кислим запахом, випорожнення скудні, зловонного запаху. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові блідого кольору, тургор знижений, дитина зниженого живлення, деформація передньої черевної стінки, визначалась видима перистальтика шлунку, шлунок - у вигляді "піскового годинника". Після годування відмічається блювота "фонтаном" кількістю їжі, більшої за об'ємом одного годування, з кислим запахом. Лабораторне: при дослідженні калу -зниження кількості біфідобактерій, лактобактерій та збільшення концентрації умовно-патогенної флори; зниження рівнів імуноглобулінів, цитокінів. Дитині проведена операція пілороміотомія. Діагноз: ранній післяопераційний період. Порушення функціонального стану ШКТ (моторно-евакуаторної функції). При своєчасній постановці діагнозу, проведеному курсу лікування (ферментативна терапія, пре-, пробіотикотерапія) поряд з інфузійною терапією, направленою на корекцію метаболічних порушень, відновлення об'єму циркулюючої крові та мікроциркуляції, антибактеріальною терапією стан дитини покращився; відновилося ентеральне харчування. Виписана для подальшого амбулаторного спостереження. Дівчинка Л., Ідоба, знаходилась на лікуванні у хір ургічному відділенні міської дитячої лікарні з приводу вродженої низької кишкової непрохідності (атрезія тонкої кишки). При поступленні - відсутність меконію з народження, здуття та асиметрія живота, блювота кишковим вмістом, ознаки інтоксикації. Інструментальне дослідження: підтвердження аномалії розвитку ШКТ за допомогою оглядової та контрастної рентгенографії, УЗД живота і нирок (для виключення інших вад), нейросонографії (для виключення супутні х захворювань). Прооперована. Діагноз: Ранній післяопераційний період. Порушення функціонального стану ШКТ (моторно-евакуаторної функції, всмоктування). Після операції завдяки своєчасній антибактеріальній терапії, проведеному курсу ферментативної терапії, пре-, пробіотикотерапії поряд з інфузійною терапією, направленою на корекцію метаболічних порушень, відновлення об'єму циркулюючої крові та мікроциркуляції, стан дитини покращився; відновилося ентеральне харчування. Виписана для подальшого амбулаторного спостереження.