Спосіб контролю стану електричних агрегатів

Спосіб контролю стану електричних агрегатів, що включає вимірювання та реєстрацію інформативних параметрів електричного агрегату й обчислювання критерію працездатності електричного 3 h (wн , wв ) = ( 39385 ) 2 2 0,5 wв - wн J , D W (wн , wв ) де (wн, wв ) - відповідно нижня та верхня межі інтервалу кутової швидкості; tp , t cr - відповідно проміжки часу розгону та самогальмування; DW (wн, wв ) - спожита електрична енергія; J - момент інерції ротора асинхронного двигуна. Відомий спосіб визначення інтервальних коефіцієнтів корисної дії асинхронного двигуна по суттєвим ознакам й технічному результату, що досягається, є найбільш близьким до способу контролю стану електричних агрегатів, що заявляється. Недоліком відомого способу визначення інтервальних коефіцієнтів корисної дії асинхронного двигуна стосовно до контролю стану електричних агрегатів є мала інформативність по поводженню зчленованого вала агрегату і сполученої робочої машини а також відсутні данні працездатності агрегату у часі. Відомий спосіб застосовується тільки для діагностики асинхронних двигунів і потребує зупинки технологічного процесу. Загальними ознаками найближчого аналога і способу, що заявляється, є: - вимірювання та реєстрація інформативних параметрів електричного агрегату; - обчислювання критерію працездатності електричного агрегату. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу контролю стану електричних агрегатів шля хом визначення узагальненої прогнозної характеристики працездатності агрегату в цілому (тренду), що дозволить підвищити інформативність по поводженню сполученої робочої машини й по стану сполученого вала агрегату. Очікуваним технічним результатом корисної моделі, що заявляється (способу контролю стану електричних агрегатів) є підвищення інформативності по поводженню сполученої робочої машини й по стану сполученого вала агрегату за рахунок визначення узагальненої прогнозної характеристики працездатності агрегату в цілому (тренду). Зазначений технічний результат досягається тим, що в способі контролю стану електричних агрегатів, що включає вимірювання та реєстрацію інформативних параметрів електричного агрегату й обчислювання критерію працездатності електричного агрегату, згідно корисної моделі, як критерій працездатності електричного агрегату застосовують узагальнену прогнозну характеристику працездатності агрегату в цілому (тренд), а як інформативні параметри електричного агрегату використовують, як мінімум, миттєві величини статичної й динамічної складової живильного струму й напруги, те хнологічних параметрів і прискорень у місцях установки віброакселерометрів, а також усереднені величини температур підшипників двигуна й робочої машини. Сутність те хнічного рішення, що заявляється, полягає в тім, що при застосуванні як критерій працездатності електричного агрегату узагальне 4 ної прогнозної характеристики працездатності агрегату в цілому (тренду), і використання як інформативні параметри електричного агрегату, як мінімум, миттєвих величин статичній і динамічній складовій живильного струму й напруги, технологічних параметрів і прискорень у місцях установки віброакселерометрів, а також усереднених величин температур підшипників двигуна й робочої машини, дозволяє проаналізувати потік даних, які надходять із датчиків живильного струму, напруги, температури підшипників електродвигуна й робочої машини, технологічних датчиків (тиску, продуктивності й т.д.) і додатково встановлюваних на агрегаті віброакселерометрів, що забезпечує крім контролю стану приводного електродвигуна (будьякого типу) розрахунок поточного коефіцієнту корисної дії (ККД) усього агрегату, оцінку стану робочого колеса, оцінку вібрації валів і контроль балансу мас. Це дає можливість на основі такого аналізу одержати строк працездатності агрегату тренд (узагальнену прогнозну характеристику працездатності агрегату в цілому), і тим самим підвищити інформативність по поводженню сполученої робочої машини й по стану сполученого вала агрегату. А це веде до досягнення зазначеного в корисній моделі технічного результату. Таким чином, сукупність істотних ознак способу контролю стану електричних агрегатів, дозволяє досягти технічного результату, зазначеного в корисній моделі, яка заявляється. Застосування способу контролю стану електричних агрегатів ілюструється наступним прикладом конкретного здійснення. Приклад Застосування способу контролю агрегату випробуване на ексгаустері аглофабрики «Запоріжсталі». Агломашину завантажують ши хтою. До складу шихти входить вугілля. При його спалюванні відбувається спікання часток, які містять метал, в агломерат. Для підтримки горіння через агломашину пропускають велику кількість повітря. Цю роль виконує ексгаустер. Ексга устер ви тягає продукти згоряння через себе. При цьому на лопатках робочого колеса налипають різні частки, що приводить до децентрування його вала, появі вібрації і, як наслідок, зношення підшипників. Після ремонту ексгаустера перепад тиску повітря залишився таким самим, але струми споживання значно зросли, вібрація при цьому була відсутня. У результаті причина була в тому, що хоча сполучений вал ексгаустера був центрований правильно (вісі електродвигуна і робочої машини співпадали), але вісь обертання була нахилена стосовно основи. Двигун обертав робоче колесо ексгаустера, переборюючи велике тертя, створене похилою віссю. Це викликало збільшення живильного струму, потім виникала вібрація і це призвело до швидкого зношування підшипників. Непланова зупинка ексгаустера відбулася через чотири дні. Підвищений струм споживання знизив показники енергозбереження. Підрахунок ККД агрегату показав різке його зниження. Після правильного центрування все відновилося. На представленому графіку (Фіг.) надано графічне відображення коефіцієнту працездатнос 5 39385 ті ексгаустеру впродовж 7 діб, після другої зупинки. Провал в області 4-х діб свідчить, що пройшов період притирання нових підшипників і з цього моменту коефіцієнт працездатності агрегату почав зростати. Використання даного способу контролю стану електричних агрегатів підвищує коефіцієнт установленої потужності агрегату, складовими частинами якого є: - визначання коефіцієнта працездатності агрегату в цілому без додаткових зупинок; Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 - оптимізація технологічного процесу; - збільшення якості продукції; - найменші витрати електроенергії; - економія за рахунок зниження простоїв агрегату (при відомому дефекті зупинка на ремонт триває менше години); - економія за рахунок зниження витрат ресурсів на ремонт (запчастини, ремонтний персонал); - продовження терміну експлуатації рухомих елементів агрегату й будівельних конструкцій. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601