Спосіб градуювання зондів гамма-гамма каротажу свердловин, які заповнені водою

Спосіб градуювання зондів гамма-гамма каротажу свердловин, які заповнені водою, що включає вимірювання інтенсивності випромінювання зондом уздовж стінки свердловини з відомими значеннями вмісту корисного компонента і його розподілу по глибині свердловини, побудову кривої градуювання, який відрізняється тим, що після 3 чання процесу каротажу й змушує підприємства відмовлятися від каротажу свердловин які заповнені водою. В останні роки каротаж сухих свердловин проводиться притискними зондами з використанням ДВ на основі радіонукліда Am-241, вартість яких значно нижче вартості ДВ на основі радіонукліда Se-75, а термін експлуатації ДВ практично необмежений, оскільки період напіврозпаду радіонукліда Am-241 дорівнює 430 років. Але енергія гамма-квантів радіонукліда Am-241 становить тільки 60кеВ, а при невисокій енергії квантів наявність у свердловині води суттєво впливає на величину інтенсивності випромінювання відбитого від стінок свердловини і того що реєструється зондом. Це призводить до більших похибок результатів при інтерпретації показань зонда, що проградуйований даним способом, і як, наслідок, низької вірогідності результатів каротажу. В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалити спосіб градуювання зондів гамма-гамма каротажу шляхом корегування кривої градуювання так, щоб забезпечити зниження впливу на результати каротажу наявності води в свердловині, що призведе до підвищення вірогідності результатів каротажу. Вирішення поставленого завдання досягається тим, що в спосіб градуювання зондів гаммагамма каротажу свердловин які заповнені водою, включає вимірювання інтенсивності випромінювання зондом уздовж стінки свердловини з відомими значеннями вмісту корисного компонента і його розподілу по глибині свердловини, побудову кривої градуювання. Згідно корисної моделі, після побудови кривої градуювання виконують чотириразовий каротаж свердловини в режимі виміру вмісту корисного компонента, при цьому провертають зонд на 90 градусів відносно поздовжньої осі свердловини після кожного каротажу, обчислюють середнє значення вмісту корисного компонента в свердловині по даним 4-кратного каротажу, заповнюють свердловину водою та виконують повторно 4-кратний каротаж і також обчислюють середнє значення вмісту корисного компонента в свердловині, обчислюють коефіцієнт, який дорівнює величині відношення середніх значень вмісту заліза при каротажі сухої й заповненої водою свердловини і множать на цей коефіцієнт значення вмісту корисного компонента в кривій градуювання. Реалізацію способу розглянемо на прикладі використання для каротажу каротажної станції в якій регістратором даних є персональна ЕОМ. Спосіб реалізовується наступним чином. Зонд станції опускають до упора в забій свердловини для градуювання, значення вмісту корисного компоненту в якій і його розподіл по глибині свердловини визначено раніше (відбором керна або бурового шламу і їхнім геологічним випробуванням). Потім виконують покрокове підняття зонду з вимірюванням та реєстрацією точок відстані зонду від забою свердловини після кожного кроку підняття та інтенсивності випромінювання від стінки свердловини в цих точках. Зіставляють значення інтенсивності випромінювання і значення вмісту корисного компоненту для точок розміщених на 39985 4 однаковій відстані від забою свердловини, попарно вводять їх в пам'ять ЕОМ та використовуючи, наприклад програму Ехеl, будують залежність вмісту корисного компоненту від інтенсивності випромінювання, інакше криву градуювання. Параметри цієї кривої вводять в програму ЕОМ для обробітку даних каротажу, тобто перерахунку величини інтенсивності випромінювання відбитого від стінки свердловини у вміст корисного компоненту. Після цього виконують чотириразовий каротаж свердловини в режимі виміру вмісту корисного компоненту (тобто з розрахунком зареєстрованих значень інтенсивності випромінювання в значення вмісту корисного компоненту) при цьому провертають зонд на 90 градусів відносно поздовжньої осі свердловини після кожного каротажу. Проведення чотириразового каротажу із провертанням зонду на 90 градусів відносно поздовжньої осі свердловини після кожного каротажу підвищує площу ділянки свердловини з якої надходить інформація про вміст корисного компоненту і з врахуванням зони контролю існуючих зондів і затрат часу на один каротаж робить її оптимальною, що при мінімальних затратах часу забезпечує вірогідність даних про вміст заліза в свердловині за рахунок зменшення впливу на результати негативних факторів, таких як неоднорідність розподілу вмісту корисного компоненту по твірній свердловини, нерівності стінки свердловини, що мають каверни. Після чого по даним чотириразового каротажу обчислюють середнє значення вмісту корисного компоненту в свердловині. Потім заповнюють свердловину водою та виконують повторно 4-кратний каротаж і також обчислюють середнє значення вмісту корисного компонента в свердловині. Обчислення середніх значень вмісту корисного компонента в свердловині по даним 4-кратного каротажу дозволяє підвищити достовірність інформації про вміст корисного компоненту в свердловині та довести отриману в процесі каротажу інформацію до одного статистично-надійного критерію. Після цього обчислюють коефіцієнт, який дорівнює величині відношення середніх значень вмісту заліза при каротажу сухої й обводненої свердловин. Як правило такий коефіцієнт більше одиниці, тобто заповнення свердловини водою приводить до якби заниження вмісту заліза, але конкретні його значення залежать від виду корисного компоненту, енергії джерела випромінювання, конструкції зонду. Тому визначення його величини по даним отриманим безпосередньо в процесі каротажу підвищує достовірність його значень. Після розрахунку коефіцієнту корегують калібрувальну криву, для чого значення вмісту в даних, що введені в ЕОМ і по яким побудована крива градуювання, множать на цей коефіцієнт и дають команду на перебудову кривої градуювання. Зазначені відмінності, у сукупності, дозволяють підвищити вірогідність результатів каротажу свердловин, які заповнені водою, особливо при використанні джерел випромінювання з низькою енергією гамма-квантів, таких як радіонуклід Am241. Оскільки джерела випромінювання на основі радіонукліда Am-241 мають значно більший період напіврозпаду чім джерела на основі радіонукліда 5 39985 Se-75, то це робіт практично необмеженим строк експлуатації цих джерел, що істотно знижує капітальні й експлуатаційні витрати на проведення каротажу. Спосіб градуювання, що запропоновано, може бути реалізоване при використанні зондів гаммагамма каротажу притискної конструкції і каротаж Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 них станцій, в яких для обробки й реєстрації даних каротажу використається ЕОМ. Вона дозволяє автоматизувати процес побудови кривої градуювання, її корегування й перерахування значень інтенсивності в значення вмісту корисного компонента при каротажу. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601