Спосіб визначення концентрації аміаку і сірководню у шлунковій порожнині хворих з проявами хронічного гелікобактеріозу – хронічного гастриту типу в і виразкової хвороби – за авраменком а.о.

Спосіб визначення концентрації аміаку і сірководню у шлунковій порожнині хворих з проявами гелікобактеріозу - хронічного гастриту типу В і виразкової хвороби, що включає визначення концентрації NН3 і Н2S за допомогою газоаналізатора, який відрізняється тим, що визначення концентрації NH3 і H2S у шлунковій порожнині здійснюється одночасно за допомогою апарата "Діагностичний газоаналізатор" за розробленою нами методикою: пацієнт сідає перед апаратом, у ліву руку бере газопровідну трубку, основу правої кисті розташовує під правим підребер'ям, давлячи на дванадцятипалу кишку для обмеження попадання газової суміші із кишечника до шлункової порож U 2 (19) 1 3 томатичній методиці діагностики HP-інфекції. Спосіб полягає у замірі концентрації аміаку у повітрі, яке видихує пацієнт, за допомогою лінійного газоаналізатору. Спочатку замірюється первинна концентрація аміаку. Потім пацієнт приймає водний розчин сечовини визначеної концентрації, який розщіплюється уреазою НР-інфекції до аміаку. Через певний час (30 хвилин) виконується повторне дослідження концентрації аміаку. Якщо концентрація аміаку при повторному дослідженні вища ніж при первинному дослідженні, це говорить про наявність у пацієнта НР-інфекції [Авраменко А.А., Гоженко А.И. Хеликобактериоз. -Одесса, 2004. 325с.]. Однак даний спосіб має свої вади: при прийманні водного розчину сечовини контакт зі слизовою шлунку буде відсутній у тілі шлунку у середній-верхній третині по малій кривині внаслідок особливості анатомічної структури шлунку і його положення у черевній порожнині) що може призвести до хибнонегативних результатів; підвищення концентрації аміаку може призвести до виразкоутворення під час проведення дослідження; даний спосіб не регіструє концентрацію сірководню. В основу запропонованої корисної моделі поставлено задачу створення способу визначення концентрації аміаку і сірководню у шлунковій порожні у хворих з проявами хронічного гелікобактеріозу - ХГ типу В та ВХ, що гарантує зручність проведення дослідження, максимально достовірні дані і безпеку хворих. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, визначення концентрації аміаку і сірководню у шлунковій порожнині здійснюється одночасно за допомогою апарату “Діагностичний газоаналізатор” за розробленою нами методикою за 12-15 хвилин. Спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнт сідає перед апаратом: у ліву руку він бере газопровідну трубку, на якій зафіксовано пристрій для збору слини та індивідуальний мундштук; праву руку розташовує так, щоб основа правої кисті знаходилась під правим підребер'ям, давлячи на 12-ти палу кишку з метою обмежити попадання газової суміші із кишечника до шлункової порожнини під час видиху, а щільно стиснені пальці розташовуються в області дна шлунку з метою максимального піддавлювання шлунку знизу догори у кінцевій фазі видиху у газоаналізатор. Спочатку пацієнт, трохи піднявши голову, здійснює максимальний вдих, затримує подих, нахиляється і щільно охоплює губами мундштук. Потім здійснює видих, самостійно візуально контролюючи швидкість видиху (90-100мл/с) по спеціальному пристою, який знаходиться на передній панелі апарату. Інформація із датчиків фіксується після повного видиху, а потім визначається рівень NH3 і H2S (ммоль/л): 1) Концентрація NH3 у видихуваному повітрі=показник шкали (кількість поділок)´0,4 (ціна одного поділка у мг/м3)´0,588 (перевідний коефіцієнт у ммоль/л); 2) Концентрація H2S у видихуваному повітрі=показник шкали (кількість поділок)´0,8 (ціна 40593 4 одного поділка у мг/м3)´0,294 (перевідний коефіцієнт у ммоль/л). Згідно запропонованої методиці концентрація NH3 у нормі не повинна бути більше ніж 4,7ммоль/л; концентрація H2S - не більше ніж 1,2ммоль/л. Після первинного видиху пацієнт випиває кавовий напій, який складається з 2г розчинної кави, 18г цукру і 150мл води, при температурі 36-37°С (у каві знаходиться кофеін, який стимулює секрецію НСl у парієтальних клітинах усієї слизової шлунку). Через 10 хвилин виконується другий видих з фіксацією інформації про рівень NH3 і H2S. Підвищення рівня NН3 свідчить про наявність у хворого активних форм НР-інфекції, а висока концентрація NH3 ї H2S і при первинному, і при другому видиху без підвищення рівня свідчать про наявність у хворого хронічного коліту з дизбіозом. Приклад конкретного застосування. Хворий В., 38 років, хворіє на ВХ ДПК протягом 10-ти років з рецидивуючим перебігом, частота загострень - 2 рази на рік (весною і восени). При обстеженні скаржився на "нічну" голодну біль, нудоту, жагу, відчуття переповнення у шлунку після їди. Під час проведення комплексного обстеження 08.06.2005р., що включало і визначення концентрації NH3 і H2S у шлунковій порожнині, було визначено, що при первинному видиху концентрація NH3 становила 8,5ммоль/л, а концентрація Н2S 1,2ммоль/л. Через 10 хвилин після стимуляції секреції при другому видиху концентрація NН3 становила 9,4ммоль/л, а концентрація H2S - 1,2ммоль/л. Підвищення концентрації NН3 засвідчило наявність у хворого хронічного гастриту бактеріального походження - типу В, а також присутність на слизовій шлунку активних форм НР-інфекції. Хвора С., 43 років, хворіє на ВХ ДПК протягом 12-ти років з рецидивуючим перебігом, частота загострень - 1 раз на рік (весною). При загостренні хвора відмічала біль через 1-1,5 години після їжи, нудоту , жагу, які зникли після проведення лікування. Під час проведення комплексного обстеження 07.06.2007р. після лікування, що включало і визначення концентрації NH3 і H2S у шлунковій порожнині, було визначено, що при первинному видиху концентрація NН3 становила 4,7ммоль/л, а концентрація H2S - 0,71ммоль/л. Через 10 хвилин після стимуляції секреції при другому видиху концентрація NН3 становила 4,2ммоль/л, а концентрація H2S - 0,71ммоль/л. Відсутність підвищення концентрації NН3 засвідчило відсутність на слизовій шлунку активних форм НР-інфекції. Хворий В., 35 років, хворіє на XT протягом 16ти років з рецидивуючим перебігом, частота загострень - 2 рази на рік (весною і восени). При обстеженні скаржився на нудоту, жагу, відчуття переповнення у шлунку після їди, запори. Під час проведення комплексного обстеження 09.04.2006р., що включало і визначення концентрації NН3 і H2S у шлунковій порожнині, було визначено, що при первинному видиху концентрація NН3 становила 8,9ммоль/л, а концентрація H2S 3,5ммоль/л. Через 10 хвилин після стимуляції сек 5 40593 реції при другому видиху концентрація NH3 становила 8,9ммоль/л, а концентрація Н2В - 3,3ммоль/л. Висока концентрація NH3 без підвищення після стимуляції, а також висока концентрація H2S засвідчило наявність у хворого хронічного коліту з дизбіозом. Комп’ютерна верстка C.Литвиненко 6 Таким чином, у порівнянні з найближчим аналогом, заявлений спосіб є більш зручним, дозволяє швидко і максимально достовірно одночасно визначити концентрацію NH3 і H2S у шлунковій порожнині хворих як в умовах стаціонару, так і в умовах поліклініки. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601