Спосіб культивації планктонних організмів-фільтраторів ряду cladocera

1. Спосіб культивації планктонних організмівфільтраторів ряду Cladocera, що включає внесення до замкненої культиваційної ємності з культурою Cladocera підживлювачів, який відріз 3 культивації Cladocera є отримання живого корму для риб. [1]. Вимоги до стабільної чисельності значно зростають, коли Cladocera вирощуються для потреб функціонування системи біотестування якості водного середовища, тому що система біотестування постійно потребує, в якості тестових біооб^єктів, певної кількості Cladocera. У культиваційних ємностях, які обслуговують системи біотестування якості водного середовища, у будь який момент часу повинна бути наявна деяка, більша за мінімально прийнятну, чисельність екземплярів Cladocera, що використовуються як тестові живі організми. Вірогідність ситуації, коли, внаслідок великих коливань чисельності Cladocera, ця вимога не виконується (навіть у невеликий проміжок часу, після якого чисельність Cladocera знову зросте) повинна бути мінімальною. В корисній моделі, що пропонується, ставиться задача зменшення коливань чисельності Cladocera, зокрема запобігання випадків практично повного зникнення Cladocera, шляхом створення більш стабільних умов для їх існування. Поставлена задача вирішується шляхом створення у ємності, де культивують Cladocera, більш стабільної мікроекосистеми з нитчастими водоростями у ролі головних продуцентівфотосинтетиків за рахунок внесення до культиваційної ємності живої біомаси нитчастих водоростей разом з внесенням культури Cladocera і підживлювачів. Крім того з метою запобігання загибелі Cladocera, внаслідок їхнього заплутування у волоконцях нитчастих водоростей, водорості відокремлюють від Cladocera дірчастою стінкою з розміром дірок менше ніж 0,25мм. З метою прискорення процесів біологічного окислення до культурального середовища додатково додають суміш пероксиду водню і гумінових речовин, яку перед тим готують при температурі 2025°С під атмосферним тиском на протязі 10-30 хвилин до створення 2-5%-ної концентрації Н2О2 у реакційній суміші. Технічним результатом корисної моделі є створення можливості стабілізації чисельності Cladocera, зокрема, запобігання випадків зменшення до неприйнятне низького рівня чисельності Cladocera. При тому ця можливість реалізується без забезпечення проточного режиму у культиваційних ємностях. З огляду на можливості визначення статистичної достовірності якісних ефектів у малих вибірках [3] таким неприйнятне низьким рівнем можна визнати чисельність дорослих Cladocera менше за 5 екземплярів Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. У культиваційну ємність з водою вміщують культуру Cladocera, біомасу нитчастих водоростей і, будь яким відомим способом, додають підживлювачів (наприклад, дріжджі у кількості 1020г/м3) - для підвищення концентрації у воді біогенних елементів та поживних речовин. В наслідок цього в ємності створюється мікроекосистема, в якій Cladocera не виїдають живу біомасу нитчастих водоростей, тому весь час наявна інтенсивність фотосинтезу, достатня для збагачення води киснем і звільнення її від продуктів жит 40852 4 тєдіяльності бактерій і самих Cladocera, та водночас біомаса нитчастих водоростей, частина яких відмирає, збагачує воду детритом у кількостях, достатніх для живлення як самих Cladocera, так і бактерій, котрі також є їжею для Cladocera. Для запобігання можливому заплутуванню Cladocera у волоконцях нитчастих водоростей відділяють частину ємності, де розміщені нитчасті водорості, від частини, де розміщені Cladocera , дірчастою стінкою з розміром дірок менше ніж 0,25мм. З метою прискорення процесів біологічного окислення до культиваційної ємності додають суміш пероксиду водню і гумінових речовин, яку перед тим готують при температурі 20-25°С під атмосферним тиском на протязі 10-30 хвилин до створення 2-5%-ної концентрації H2O2 у реакційній суміші. Приклад експериментального здійснення запропонованого способу. Ефективність запропонованого способу була підтверджена його експериментальним здійсненням, яке проводилося у два етапи: перший - у червні та другий - у липні 2008-го року у малих водоймищах у Саржиному яру на території міста Харкова. На обох етапах в цих водоймищах розміщували відкриті зверху (для контакту з атмосферним повітрям), але цілком відокремлені від води водоймищ дволітрові пластикові ємності, які виконували функції культиваційних ємностей. До усіх ємностей вміщували культуру планктонних рачків ряду Cladocera виду Daphnia magna (у кількості 17-20 екземплярів дафній на літр), а також, у якості підживлювачів, пекарські дріжджі (з розрахунку створення концентрації 10-20мг/л сироїмаси дріжджів). У ємності, в яких імітувався засіб культивації Cladocera згідно з пропонованим способом, крім культури Daphnia magna і дріжджів додавали ще нитчасті водорості роду Cladophora. Технічним ефектом запропонованого способу є те, що при його використанні значно зменшується вірогідність небажаних ситуацій, коли кількість дафній у культуральній ємності знижується нижче за мінімально прийнятний рівень, і тому не можливо в будь-який момент часу взяти із культуральної ємності кількість екземплярів Daphnia magna, необхідну для тестування. З огляду на це програма експерименту передбачала спостереження за культиваційними ємностями з метою визначити наявність чи відсутність ситуації, коли чисельність дафній у ємності падає до критично низького (п'яти і менше дорослих екземплярів дафній у ємності). Такі спостереження проводилися у контрольних (таких, що вони імітували обраний найближчий аналог) та дослідних (таких, що вони імітували запропонований спосіб) серіях експерименту. На першому (у червні) етапі експерименту проводилося відлагодження його загальної схеми і методики у дев'яти (три контрольні і ще по три на кожну дослідну серію) пластикових ємностях. При цьому були відмічені випадки загибелі дафній, внаслідок їх заплутування у волоконцях нитчастих водоростей. Для запобігання такому заплутуванню на другому (у липні) етапі 5 40852 експерименту нитчасті водорості вміщували у сітчасті мішечки з млинового газу N 34. Під час експерименту денна (від одинадцятої до вісімнадцятої години) температура води у водоймищах коливалась від 18 до 27°С. На другому етапі в експерименті використовували 12 пластикових ємностей, що розподіли по 4 між трьома серіями: контрольною, що імітувала обраний найближчий аналог, і двома дослідними, що відтворювали спосіб, який пропонується. У контрольній серії у ємності вносили культуру Daphnia magna (17-20 екземплярів на літр) і дріжджі (із розрахунку створення концентрації 10-20мг/л сирої маси дріжджів). До ємностей дослідних серій (першої та другої), крім культури Daphnia magna і дріжджів, у такої же кількості, як і у контрольній серії, вміщували нитчасті водорості роду Cladophora, які займали приблизно 20% об'єму ємності. До кожної культиваційної ємності 6 другої дослідної серії додавали розведену водою до концентрацій 0,2-1,0мг/, суміш пероксиду водню і рідких гумінових речовин, яку перед тим готували при температурі 20-25°С під атмосферним тиском на протязі 10-30 хвилин до створення 2-5%-ної концентрації Н2О2 у реакційній суміші. Спостереження за чисельністю Daphnia magna у ємностях проводили на протязі 28 днів раз у три дні (за менший термін помітне збільшення чисельності дафній не відбувається). По закінченні експерименту в кожній з трьох серій було зафіксовано загальну кількість спостережень та кількість спостережень з критично низькою (менше п'яти дорослих, розміром у кілька міліметрів) чисельністю екземплярів дафній. Співвідношення кількості таких спостережень на другому, основному етапі експерименту подано нижче, у таблиці. Таблиця Серія експерименту Контрольна серія Перша дослідна серія Друга дослідна серія Загальна кількість спостережень 28 28 28 Статистичну достовірність різниці між контрольною і дослідними серіями, а також між двома дослідними групами у частоті випадків, коли чисельність дафній сягала неприйнятне низького рівня, визначали за точністним методом Фішера для частоти проявів якісних ефектів у невеликих вибірках [3]. Тож маємо статистичне достовірну (р