Спосіб лікування хворих на хронічний гепатит с

Спосіб лікування хворих на хронічний гепатит С, що включає призначення комбінації препаратів інтерферону з індуктором ендогенного інтерферону, який відрізняється тим, що як інтерфероновий препарат призначають субалін, а як індуктор ендогенного інтерферону - дипіридамол за схемою: субалін перорально по 2 дози тричі на добу за 3040 хвилин до вживання їжі протягом 3 днів, потім по 2 дози тричі на добу через добу протягом 20 днів, потім по 1 дозі тричі на добу через добу протягом 158 днів + дипіридамол по 100мг на добу (50мг+50мг з інтервалом 2 години) 1 раз на тиждень протягом 6 місяців. (19) (21) u200814106 (22) 08.12.2008 (24) 27.04.2009 (46) 27.04.2009, Бюл.№ 8, 2009 р. (72) КОЗЬКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, UA, СОЛОМЕННИК ГАННА ОЛЕГІВНА, UA, БОНДАР ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ, UA, ВИНОКУРОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА, UA, ЮРКО КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, UA, МОГИЛЕНЕЦЬ ОЛЕНА ІВАНІВНА, UA (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 генними ІФН. До них відносять: синтез власного ІФН, що не володіє антигенністю, відсутність ризику виникнення аутоімунних розладів, відсутність негативних ефектів, які притаманні препаратам екзогенного ІФН, збалансованість синтезу ІФН, що захищає організм від надлишку ІФН, економічна доступність. Циклоферон - низькомолекулярний індуктор ендогенного ІФН, який відноситься до класу акідонів і викликає синтез раннього α- та βІФН. Хворим на ХГС циклоферон призначають внутрішньом'язово за схемою: 4мл 12,5% розчину з інтервалом 24 години перші 2 ін'єкції, потім з інтервалом 48 годин - 3 ін'єкції, потім 5 ін'єкцій через кожні 72 години (10 ін'єкцій на курс лікування) 3 курсами з інтервалом 7-10 діб між ними. Потім циклоферон вводять до 6 місяців по 4 мл один раз у 5-7 діб [Малый В.П., Пеньков Д.Б. Индукторы эндогенного интерферона в терапии острых и хронический форм вирусного гепатита С // Сучасні інфекції. - 2000. - №2. - С.41-45]. Однак ефективність циклоферону не перевищує 15-18% і залежить від стану власної системи інтерферону макроорганізму, яка у частини хворих на ХГС не здатна відповісти на додатковий стимул. Існує спосіб лікування хворих на ХГС, який включає комбіновану терапію інтерферонами (лафероном або інтроном А) у поєднанні з індуктором ендогенного інтерферону циклофероном і спленіном. Інтерферони вводяться перший тиждень по 3млн. ОД на добу, циклоферон - по 2мл 1 раз на добу протягом 10 днів, спленін - по 2мл 2 рази на добу 15-20 днів. Потім введення інтерферонів здійснюють 2-3 рази на тиждень протягом 3 місяців, циклоферон - 1 раз на місяць по 5 ін'єкцій з інтервалом 2 дні весь цей період [Фролов В.М., Хомутянська Н.І. Практичний досвід лікування хронічного гепатиту С // Матеріали 6 з'їзду інфекціоністів України "Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами", (Одеса, 25-27 вересня 2002p.). - Одеса, 2002. - С.379-381]. Цей спосіб лікування ХГС за своєю суттю та механізмом дії є найбільш близьким до того, що заявляється, тому він обраний як прототип. Незважаючи на переваги способу (застосування препаратів інтерферону та його індукторів, комбінація яких має більш виражену противірусну та імуномодулюючу дію, ніж монотерапія), він має певні недоліки. По-перше, це не дуже зручні парентеральний шлях введення лікарських засобів та схема застосування, по-друге, значний відсоток побічних реакцій на введення екзогенного інтерферону та його стабілізатора альбуміну, деякі з яких потребують припинення лікування, по-третє, запропоновані препарати дорого коштують, що суттєво обмежує їх використання. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності етіотропної терапії хворих на ХГС шляхом застосування комбінації з двох препаратів. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хворих на ХГС, що включає призначення комбінації препарату інтерферону з індуктором ендогенного інтерферону, згідно з корисною моделлю, в якості інтерферонового препарату при 40878 4 значають субалін, а в якості індуктора ендогенного інтерферону - дипіридамол за схемою: субалін перорально по 2 дози тричі на добу за 30-40 хвилин до вживання їжі протягом 3 днів, потім по 2 дози тричі на добу через добу протягом 20 днів, потім по 1 дозі тричі на добу через добу протягом 158 днів + дипіридамол по 100мг на добу (50мг+50мг з інтервалом 2 години) 1 раз на тиждень протягом 6 місяців. Субалін - це мікробна маса бактерій штаму Bacillus subtilis 2335(105), який містить плазмідну ДНК з геном, що відповідає за синтез інтерферону людини типу α-ІІ, крім того, він здатен індукувати синтез γ-інтерферона. Субалін вигідно відрізняється від ряду пробіотиків саме продукцією ворганізмі інтерферону α-ІІ людини, імуностимулюючою та противірусною дією. Важливою особливістю субаліну є стабільність зберігання і наслідування введеної генетичної інформації, яка в свою чергу не передається іншим представникам нормальної і патогенної мікрофлори, що підтвердили дослідження in vitro і пасажі через організм лабораторних тварин. За роки використання препарату у клінічній практиці не зареєстровано випадків побічних дій та алергічних реакцій, пов'язаних з його застосуванням. Дипіридамол - препарат відомий як коронароділататор і антиагрегант. Його хімічна формула 2,6 Біс [біс-(β-оксиетил)-аміно]-4,8-ди-N-пипирединопиримидо(5,4-d-пиримидин). Дипіридамол сприяє накопиченню цАМФ у клітинах, впливає на пуриновий та пиримидиновий обмін і за рахунок цього є низькомолекулярним індуктором ІФН (типів α та γ). Крім того він має імуномодулюючу дію. Технічний ефект способу, що заявляється, полягає у відсутності побічної дії та токсичності, зручності введення препаратів (пероральний), дешевизні, виражених інтерфероногенному та імуномодулюючому ефектах, нормалізації кишкової мікрофлори та усуненні дисбіотичних порушень (субалін - пробіотик). Спосіб виконують таким чином: Хворому на ХГС при наявності показань до проведення етіотропного лікування призначають субалін перорально по 2 дози тричі на добу за 3040 хвилин до вживання їжі протягом 3 днів, потім по 2 дози тричі на добу через добу протягом 20 днів, потім по 1 дозі тричі на добу через добу протягом 158 днів. Дипіридамол призначають по 100мг на добу (50мг+50мг з інтервалом 2 години) 1 раз на тиждень протягом 6 місяців. Загальний термін лікування - 6 місяців. Періодично під час лікування та після нього проводять клінічні, біохімічні та вірусологічні дослідження з метою оцінки його ефективності за стандартною програмою. Спосіб ілюструють наступні приклади його клінічного здійснення: Приклад 1 Хворий М., 1982р.н., надійшов до гепатологічного відділення зі скаргами на почуття важкості у правому підребер'ї, зниження апетиту, слабкість, потемніння сечі, жовтяницю. Під час об'єктивного дослідження з'ясовано: склери та шкірні покрови помірно іктеричні, серце та легені без особливостей, живіт м'який, під час пальпації чутливий у 5 40878 правому підребер'ї, нижній край печінки виступає із-під реберної дуги на 2 см, поверхня печінки гладка, край закруглений, чутливий під час пальпації, селезінка не пальпується, сеча темна. Лабораторні дані - аналіз крові: еритроцити - 4,6×1012/л, Нв 9 150 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 6,2×10 /л, еозинофіли - 1%, п/яд. нейтрофіли - 2%, сегм. - 61%, лімфоцити - 25%, моноцити - 11%, ШОЕ - 4мм/час, тромбоцити - 200×1012/л, АлАТ - 10ммоль/лт, білірубин - 107мкмоль/л, прямий - 67мкмоль/л, непрямий 40мкмоль/л, протромбіновий індекс - 80%, загальний білок - 74,2г/л, альбуміни - 73,7%, глобуліни α1, α2 - 6,8%, β - 7,2%, γ - 12,3%, А/Г=2,8. Методом ІФА виявлени anti-HCV IgG, anti-HCV core IgG, antiHCV NS IgG, методом ПЛР в сироватці крові знай3 дена РНК HCV (10 копій/мл, генотип 1в/2). Діагноз хронічний вірусний гепатит С, стадія загострення. Етіотропна противірусна терапія проводилась субаліном та дипіридамолом за схемою. Через 3 місяця від початку терапії у хворого активність АлАТ - 0,6ммоль/л·г, РНК HCV у сироватці крові не виявлялася (РНК HCV -). Біохімічна та вірусологічна ремісія залишалась до кінця терапії (6 місяців) та протягом 18 місяців після її закінчення, тобто у хворого досягнуто стійкої клініко-біохімічної та вірусологічної ремісії. Приклад 2 Хворий Ч., 1983р.н., надійшов до гепатологічного відділення зі скаргами на зниження апетиту, нудоту, підвищення температури тіла до субфебрільних цифр, потемніння сечі, жовтяницю склер. Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 В анамнезі - татуаж. Об'єктивно: шкірні покрови субіктеричні, склери істеричні, серце та легені без особливостей, живіт м'який, під час пальпації чутливий у правому підребер'ї, нижній край печінки виступає із-під реберної дуги на 2см, чутливий під час пальпації, селезінка пальпується на 0,5 см нижче лівої реберної дуги. Лабораторні дані - ана12 ліз крові: еритроцити - 4,45×10 /л, Нв - 144г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 3,8×109/л, еозинофіли - 2%, п./яд. нейтрофіли - 2%, сегм. - 40%, лімфоцити 44%, моноцити - 12%, ШОЕ - 4мм/час, тромбоцити 12 - 190×10 /л, АлАТ - 4,5ммоль/лт, загальний білірубин - 60мкмоль/л, прямий - 30мкмоль/л, непрямий - 30мкмоль/л, протромбіновий індекс - 90%, загальний білок - 78г/л, альбуміни - 58,7%, глобуліни α1, α2 - 10,6%, β - 15%, γ - 15,7%, А/Г=1,42. Під час УЗД знайдено ознаки хронічного гепатиту. Методом ІФА виявлено anti-HCV IgM, anti-HCV core IgG, anti-HCV NS IgG, методом ПЛР в сироватці крові знайдена РНК НСУ(102копій/мл). Діагноз хронічний вірусний гепатит С, стадія загострення. Хворому призначено субалін та дипіридамол за схемою протягом 3 місяців. Через 3 місяці від початку терапії у хворого настала нормалізація АлАТ (0,26ммоль/лт), РНК HCV із крові зникла (РНК HCV -). Терапія продовжена ще на 3 місяця. Через 6 місяців після відміни препарату АлАТ 0,52ммоль/лт, РНК HCV у сироватці крові відсутня. Таким чином, в процесі лікування була досягнута стабільна клініко-біохімічна та вірусологічна ремісія. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601