Пристрій для визначення лишків за довільним модулем m модулярної системи числення

Пристрій для визначення лишків за довільним модулем m модулярної системи числення, що містить групу віднімачів, групу входів констант віднімання, групу комутаторів, групу елементів АБО, вихідний регістр, при цьому інформаційний вхід пристрою підключено до перших входів віднімачів, до других входів яких підключено відповідні входи констант віднімання, виходи віднімачів підключено до перших інформаційних входів відповідних кому 3 чення (m - 1), а до третього входу блоку підключена шина нульового потенціалу пристрою. Вихід блока визначення ознаки Ωi підключено до другого (керуючого) входу і -го комутатора, i - й блок визначення ознаки Ωi містить першу та другу схеми порівняння та двовходовий елемент I. Перші входи першої та другої схем порівняння підключено до виходу і - го віднімача, до других входів яких підключено відповідно шина подачі значення (m 1) і шина нульового потенціалу пристрою. Виходи обох схем порівняння підключено до входів і-го елемента І, вихід якого підключено до другого входу і - го комутатора. Введення вказаних ознак дозволяє значно зменшити кількість обладнання пристрою для визначення лишків за довільним модулем т за рахунок можливості скорочення двох груп елементів І, кожна з яких має Li (i = 0,n) елементів І, при збереженні всіх технічних та інших характеристик пристрою. Це досягається тому, що ознака Ω керуючого сигналу комутатора формується у вигляді Ω = (α1 ≥ 0) ∧ (αi ≤ m - 1), де: А = αi(mod m); А - вихідне число; m - модуль пристрою; αi - лишок за модулем m. На рисунку (Фіг.1) представлена блок-схема пристрою, де: 1 - інформаційний вхід пристрою; 2 віднімачі А - ki ⋅ m = αi; 3 - входи констант віднімання 0 ⋅ m, 1 ⋅ m, 2 ⋅ m, 3 ⋅ m,..., n ⋅ m; 4 - комутатори; 5 - група елементів АБО; 6 - вихідний регістр; 7 - вихід пристрою; 8 - блок визначення ознаки Ω = (α1 ≥ 0) ∧ (αi ≤ m - 1); 9 - шина подачі значення (m 1); 10 - шина подачі нульового потенціалу пристрою. На рисунку (Фіг.2) представлено блок 8; визначення ознаки Ωi, де: 11- перша схема порівняння значень αi і (m - 1); 12 - друга схема порівняння αi та нуля; 13 - елемент І. На рисунку (Фіг.1) представлена блок-схема запропонованого пристрою. Інформаційний вхід 1 пристрою підключено до перших входів віднімачей 2, до других входів яких підключено відповідні входи 3 констант віднімання. Виходи віднімачей 3 підключено до перших входів відповідних комутаторів 4, виходи яких через групу 5 елементів АБО підключено до входу вихідного регістра 6, вихід 7 якого є вихід пристрою. Перший вхід і-то блоку визначення ознаки Ωi 8i- підключено до виходу і-го піднімачу 4i, до другого входу блока 8i - підключена шина 9 подачі значення (m - 1), a до третього входу блоку 8i - шина 10 подачі нульового потенціалу пристрою. Вихід блоку 8i підключено до другого входу комутатору 4i. На рисунку (Фіг.2) представлена блок-схема блоку визначення ознаки Ωi. Перші входи першої 11 та другої 12 схеми порівняння 11i та 12i підключена відповідно шина 9 подачі значення (m - 1) та шина 10. виходи схем порівняння 11i та 12i - під 41005 4 ключені до входів елемента 13;, вихід якого підключено до другого входу комутатора 4i. Пристрій функціонує наступним чином. На вхід 1 у двійковому коді поступає число А(0 ≤ А ≤ m) і далі на перші входи всіх віднімачей 2, на інші (другі) входи поступають відповідні константи віднімання 0, m, 2m,...,n - m. З виходів віднімачей 2 значення αi = А - ki ⋅ m у двійковому коді поступає на інформаційний вхід блока 8 визначення ознаки Ω, на другий 9 якого поступає значення (m - 1), а на третій 10 вхід - нульовий потенціал пристрою. Блок 8 визначає ознаку Ω того, що одноразово виконуються дві умови: αi ≥ 0 та αi ≤ m - 1. На виході схеми порівняння 11 буде сигнал, що відповідає умові: αi ≤ m - 1, а на виході схеми порівняння 12 буде сигнал, що відповідає умові αi ≥ 0. На виході елемента І 13 буде сигнал, що відповідає умові Ω = (α1 ≥ 0) ∧ (αi ≤ m - 1); він поступає на керуючий вхід відповідного комутатора 4. В цьому випадку значення αi через комутатор αi - та групу елементів 5 АБО поступає на вхід регістра 6. Розглянемо приклад конкретного виконання операції знаходження лишу αi. Нехай A = 50, m = 11. На вхід 1 подається значення А = 50 у двійковому коді, тобто, 110010. На входи 3 подаються значення kim i = 0,n : 0 ⋅ m, 1 ⋅ m, 2 ⋅ m,..., тобто, 0,11,22,33,44,55,... . На виходах віднімачей маємо α0 = 50 - 0 ⋅ 11 = 50; α1 = 50 - 1 ⋅ 11 = 39; α2 = 50 - 2 ⋅ 11 = 28; α3 = 50 - 3 ⋅ 11 = 17; α 4 = 50 − 4 ⋅ 11 = 6; α5 = 50 - 5 ⋅ 11 = - 5 та ін. Так як тільки для значення α4 одноразово виконуються дві умови α5 = 6 < 0 та α4 = 6 0) ∧ (α4 0) ∧ (α4 < 0);, де: A = αi(mod m); А - вихідне число; m - модуль пристрою; αi - лишок за модулем m. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 41005 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601