Спосіб регулювання тиску опалювального газу у спільному газопроводі, з’єднаному з коксовими батареями

1. Спосіб регулювання тиску опалювального газу у спільному газопроводі, з'єднаному з щонайменше двома коксовими батареями, що включає: a) подачу опалювального газу від спільного газопроводу через розподільні газопроводи машинної і коксової сторін кожної коксової батареї, які оснащені регуляторами витрат опалювального газу та реверсивними кранами, у дюзові канали опалювальних вертикалів обігрівальних простінків коксових печей, b) подачу повітря в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей, c) спалювання опалювального газу в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей з утворенням продуктів згоряння, d) відведення продуктів згоряння у лежаки, які розташовані з машинної та коксової сторін кожної коксової батареї і оснащені регуляторами розрідження, з подальшим відведенням продуктів згоряння до спільного газоходу, сполученого з димовою трубою, e) кантування (зміну напрямку руху опалювального газу, повітря і продуктів згоряння в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей) у кожній коксовій батареї через певні проміжки часу, під час якого опалювальний газ не подається на обігрів відповідної коксової батареї, який відрізняється тим, що f) перед кантуванням однієї з коксових батарей у лежаках інших коксових батарей, що не кантуються, здійснюють підвищення розрідження, а також збільшують подачу опалювального газу в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових 2 (19) 1 3 41006 4 що не кантуються, здійснюють за 12±3с до початку кантування коксової батареї, що кантується. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що збільшення подачі опалювального газу до коксових батарей, що не кантуються, здійснюють за 5±1с до початку кантування коксової батареї, що кантується. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при збільшенні розрідження у коксових батареях, що не кантуються, на 10Па здійснюють збільшення витрат опалювального газу на величину від 1000м3/год. до 1500м3/год. за умови сталості коефіцієнта надлишку повітря і величини тиску 0,15,0Па під оглядовими лючками коксових батарей, що не кантуються. Корисна модель стосується способів регулювання тиску опалювального газу у спільному газопроводі і може бути використана у коксохімічній промисловості. Під час промислового виробництва коксу застосовують метод коксування, який полягає у переробці природного палива, переважно кам'яного вугілля, шляхом його нагрівання до 950-1050°С без доступу повітря. У ході коксування відбуваються складні хімічні реакції та фізико-хімічні процеси. При цьому основними продуктами, які отримують під час коксування, є кокс та коксовий газ, який може використовуватися для обігріву коксових батарей. Процес коксування відбувається у коксовій батареї. Коксова батарея містить, щонайменше, одну коксову піч, оснащену камерою коксування, опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей, прилеглі до камери коксування з двох сторін та пов'язані за допомогою скісних ходів з регенераторами, з'єднаними з подовими каналами. Подові канали пов'язані з лежаками, які розташовані по обидві сторони від коксової батареї та сполучені зі спільним лежаком, який з'єднано з димовою трубою. Обігрів камер коксування здійснюється за рахунок спалювання в вертикальних каналах обігрівальних простінків коксового, доменного газу чи їх суміші, а також суміші різних горючих газів. Обігрів камер коксування є дуже важливим для процесу коксування, оскільки від рівномірності обігріву по довжині та висоті камер коксування багато в чому залежить якість отриманого коксу, а умови спалювання та склад опалювального газу обумовлюють кількість і склад продуктів згоряння. Продукти згоряння, утворені у коксовій батареї, відводяться через лежаки, розташовані з машинної та коксової сторін коксової батареї, у спільний газохід, сполучений з димовою трубою. Також згадані лежаки оснащені регуляторами розрідження для регулювання тяги у коксовій батареї. Період коксування одного вугільного завантаження залежить від ширини камери коксування, температури в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків, властивостей вугільної шихти, та зазвичай складає 13-18год. Однак, у низці випадків, період коксування може бути збільшений та складати від 18 до 30год. При зміні періоду коксування змінюються витрати опалювального газу на обігрів коксової печі, й, відповідно, об'єм продуктів згоряння, які відходять від коксової печі. В процесі експлуатування коксової батареї забезпечують оптимальний гідравлічний режим роботи, згідно якому у верхній частині коксової печі (під оглядовим лючком опалювального вертикалу) утворюють невеликий надлишок тиску (0,1-5,0Па). Для ефективного процесу обігріву коксової батареї здійснюють зміну напрямку руху опалювального газу, повітря та продуктів згоряння з непарних на парні опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей (і навпаки), з витримуванням паузи, протягом якої опалювальний газ не подається на обігрів коксової батареї. Цей режим називається кантуванням коксової батареї і здійснюється через певні інтервали часу. Також однією з умов для ефективного процесу обігріву коксових батарей є те, що кантування виконують, як правило, тільки на одній з працюючих коксовій батареї. Система обігріву коксових батарей складається зі спільного газопроводу, з'єднаного з коксовими батареями з машинної і коксової сторін за рахунок розподільних газопроводів, оснащених регуляторами витрат газу. Також система обігріву коксових батарей включає стопорні та реверсивні крани, дюзові канали в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей. Стопорний кран призначений для повного відключення подачі опалювального газу в опалювальні канали обігрівальних простінків коксових печей. Реверсивний кран забезпечує перемикання подачі опалювального газу у парні та непарні опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей. Дюзові канали призначені для подачі опалювального газу в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей. Під час обігріву коксових батарей, внаслідок зміни витрат опалювального газу, пов'язаної з пузами при кантуванні, у спільному газопроводі виникають різкі перепади тиску у широких межах, порядку 4000-7000Па. В результаті таких коливань величини тиску в газопроводі неможливо забезпечити стабільний тиск опалювального газу, який подається споживачам для технологічних потреб. В результаті чого, при зростанні тиску у спільному газопроводі вище номінального значення, доводиться скидати надлишки опалювального газу зі спільного газопроводу через свічу в атмосферу. 5 Відомий спосіб регулювання тиску опалювального газу у спільному газопроводі, з'єднаному з коксовими батареями [див. SU 1419137, МПК С10В21/00, опубл. 15.07.1994р.], згідно якому здійснюють: a) подачу опалювального газу від спільного газопроводу через розподільні газопроводи машинної і коксової сторін кожної коксової батареї, які оснащені регуляторами витрат опалювального газу та реверсивними кранами, у дюзові канали опалювальних вертикалів обігрівальних простінків коксових печей, b) подачу повітря в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей, c) спалювання опалювального газу в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей з утворенням продуктів згоряння, d) відведення продуктів згоряння у лежаки, які розташовані з машинної та коксової сторін кожної коксової батареї і оснащені регуляторами розрідження, з подальшим відведенням продуктів згоряння до спільного газоходу, сполученого з димовою трубою, е) кантування (зміну напрямку руху опалювального газу, повітря та продуктів згоряння в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей) у кожній коксовій батареї через певні проміжки часу, під час якого опалювальний газ не подається на обігрів відповідної коксової батареї. За існуючої схеми обігріву коксових батарей у спільному газопроводі, під час кантування коксової батареї виникають часті пікові значення тиску опалювального газу в газопроводі (4000-7000Па). Такі коливання тиску опалювального газу у спільному газопроводі не дозволяють забезпечити його подачу споживачам при заданому тиску. Для усунення пікових значень тиску у спільному газопроводі частину опалювального газу зі спільного газопровода подають на свічку для скидання опалювального газу в атмосферу, що призводить до неефективного використання опалювального газу. Для вирішення проблеми були запропоновані газгольдери [див. наприклад SU 1428891, МПК F17B01/14, опубл. 07.10.1988р.], що складаються з резервуара, рухомої ланки (дзвона), трубопровода уведення опалювального газу і трубопровода виведення опалювального газу з резервуара. Мета використання газгольдерів полягає в тому, що в результаті виникнення пікових значень тиску у спільному газопроводі опалювальний газ відводиться через трубопровід уведення опалювального газу в резервуар, який має рухому ланку (дзвін). Після чого опалювальний газ відводиться споживачам опалювального газу, при цьому зниження тиску забезпечується у спільному газопроводі. Основними недоліками газгольдерів є висока вартість їхнього встановлення та експлуатації, а також необхідність використання значних виробничих площ. Задачею корисної моделі є ефективне використання опалювального газу та усунення його викидів в атмосферу при кантуванні коксових батарей. 41006 6 Також задачею корисної моделі є стабілізація тиску опалювального газу у спільному газопроводі. Також задачею корисної моделі є розробка способу, використання якого не призведе до зміни існуючих розрахункових показників процесу коксування в коксових печах, при цьому будуть вирішені вищезгадані задачі. Інші задачі та переваги даної корисної моделі будуть наведені нижче, по мірі викладання даного опису і креслень. У відомому способі регулювання тиску опалювального газу у спільному газопроводі, з'єднаному з, щонайменше, двома коксовими батареями, який характеризується тим, що здійснюють: a) подачу опалювального газу від спільного газопроводу через розподільні газопроводи машинної і коксової сторін кожної коксової батареї, які оснащені регуляторами витрат опалювального газу та реверсивними кранами, у дюзові канали опалювальних вертикалів обігрівальних простінків коксових печей, b) подачу повітря в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей, c) спалювання опалювального газу в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей з утворенням продуктів згоряння, d) відведення продуктів згоряння у лежаки, які розташовані з машинної та коксової сторін кожної коксової батареї і оснащені регуляторами розрідження, з подальшим відведенням продуктів згоряння до спільного газоходу, сполученого з димовою трубою, е) кантування (зміну напрямку руху опалювального газу, повітря та продуктів згоряння в опалювальних вертикалах обігрівальних простінків коксових печей) у кожній коксовій батареї через певні проміжки часу, під час якого опалювальний газ не подається на опалювання відповідної коксової батареї, згідно до корисної моделі, що заявляється, f) перед кантуванням однієї з коксових батарей у лежаках інших коксових батарей, що не кантуються, здійснюють підвищення, а також збільшують подачу опалювального газу в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей згаданих коксових батарей, що не кантуються, g) після кантування здійснюють відновлення подачі опалювального газу та розрідження в коксових батареях, що не кантуються, та коксових батареях, що кантуються, до початкового значення. Збільшення розрідження у лежаках коксових батарей, що не кантуються, з наступним збільшенням подачі опалювального газу до коксових батарей, що не кантуються, під час кантування коксової батареї, дозволяє повністю усунути пікові значення тиску опалювального газу у спільному газопроводі, а також дозволяє зменшити діапазон коливань тиску опалювального газу у спільному газопроводі. Також в ході використання даної корисної моделі здійснюється перерозподіл надлишку опалювального газу між коксовими батареями, що не кантуються, у результаті чого надлишковий об'єм опалювального газу не потрібно скидати в атмосферу. 7 В окремому варіанті виконання способу перед кантуванням однієї з коксових батарей у лежаках інших коксових батарей, що не кантуються, здійснюють підвищення розрідження, а також збільшують подачу опалювального газу в опалювальні вертикали обігрівальних простінків коксових печей згаданих коксових батарей, що не кантуються, у відповідності до наступних залежностей: Pi = Bі / ⎛ ∑ Ві − Вік ⎞ (1) н ⎜ н н⎟ ⎝ ⎠ (2) Віу = ВікРі н (3) Віур = Ві + Віу н де Pi - коефіцієнт розподілу додаткових витрат опалювального газу, подаваного на обігрів і-ої коксової батареї, що не кантується; ∑ Він - сумарні витрати опалювального газу на обігрів усіх коксових батарей, м3/год; Ві – нормативні витрати опалювального газу н і-ої коксової батареї, що не кантується, згідно технологічного регламенту, м3/год; Віk - нормативні витрати опалювального газу н коксової батареї, що кантується, м3/год; Віу - додаткові витрати опалювального газу на обігрів і-ої коксової батареї, що не кантується, м3/год; Віур - загальні витрати опалювального газу на обігрів і-ої коксової батареї, що не кантується, з урахуванням додаткових витрат опалювального газу на обігрів ( Віу ), м3/год. В окремому варіанті виконання способу збільшення розрідження у лежаках коксових батарей, що не кантуються, здійснюють за 12±3с до початку кантування коксової батареї, що кантується. В окремому варіанті виконання способу збільшення подачі опалювального газу до коксових батарей, що не кантуються, здійснюють за 5±1с до початку кантування коксової батареї, що кантується. В окремому варіанті виконання способу при збільшенні розрідження у коксових батареях, що не кантуються, на 10Па здійснюють збільшення витрат опалювального газу на величину від 1000м3/год до 1500м3/год за умови сталості коефіцієнта надлишку повітря і величини тиску 0,15,0Па під оглядовими лючками коксових батарей, що не кантуються. Для пояснення суті корисної моделі наведені креслення, на яких зображені: Фіг.1 – схема системи опалювання коксових батарей; Фіг.2 – загальний вигляд коксової батареї; Фіг.3 – вигляд в аксонометрії системи опалювання коксової батареї; Фіг.4 – обігрівальний простінок коксової печі; Фіг.5 – переріз А-А Фіг.4; 41006 8 Фіг.6 – автоматизована система управління кантуванням коксових батарей. На Фіг.1 наведена схема системи опалювання коксових батарей (КБ1-КБ4), на якій зображено спільний газопровід 1, з'єднаний з коксовими батареями 2, які містять коксові печі 3. Спільний газопровід 1 через стопорний кран 4 пов'язаний з розподільними газопроводами 5, розташованими з машинної і коксової сторін кожної коксової батареї 2. Система опалювання коксових батарей (КБ1КБ4) містить також регулятори витрати 6 опалювального газу і реверсивні крани 7, встановлені на розподільних газопроводах 5. Лежаки 8 розташовані з машинної і коксової сторін коксової батареї 2 та оснащені регуляторами розрідження 9. Лежаки 8 кожної коксової батареї 2 пов'язані зі спільним газоходом 10, що сполучений з димовою трубою 11. Також на Фіг.1 зображено кран 12 свічі для відведення надлишку опалювального газу зі спільного газопроводу 1. На Фіг.3 показані камери коксування 13 і опалювальні вертикали 14 обігрівальних простінків коксових печей 3. На Фіг.4 зображений обігрівальний простінок коксової печі 3, а також показані регенератори 15 і подові канали 16. На Фіг.5 наведені скісні ходи 17 та дюзові канали 18. На Фіг.6 зображена автоматизована система управління кантуванням коксових батарей (КБ1КБ4), на якій наведений блок узгодження 19 коксової батареї 2, з'єднаний на вході з регулятором витрати 6 опалювального газу та з регуляторами розрідження 9. На виході блок узгодження 19 з'єднаний з блоком управління 20. Блок узгодження 19 призначений для формування команд управління роботою регуляторів витрати 6 опалювального газу і регуляторів розрідження 9 коксової батареї 2, а також для передачі сигналів у блок управління 20, який координує роботу системи опалювання коксових батарей (КБ1КБ4) та здійснює вироблення поправок. Контроль за процесом кантування коксових батарей здійснюється оператором за допомогою контроллера управління 21, призначеного для контролю параметрів роботи системи управління кантуванням коксових батарей (КБ1-КБ4). Можливим є варіант реалізації системи управління кантуванням коксових батарей (КБ1-КБ4), за якого блоки узгодження 19 об'єднані у блоці управління 20. Під час експлуатування системи опалювання коксових батарей (КБ1-КБ4) у камерах коксування 13 утворюється коксовий газ, який охолоджується до 80°С, а потім відводиться у газозбірник (на кресленнях не наведений). Після чого коксовий газ подається у спільний газопровід 1, при цьому на обігрів камер коксування 13 витрачається більша частина (близько 60%) від загальної кількості отриманого коксового газу. Частина опалювального газу, що залишилась, відводиться по спільному газопроводу 1 споживачам. Обігрів кожної коксової батареї 2 полягає в тому, що зі спільного газопроводу 1 відводять по розподільним газопроводам 5 опалювальний газ у 9 коксові печі 3. Розподіл опалювального газу між парними та непарними опалювальними вертикалами 14 здійснюється за допомогою реверсивних кранів 7. Після чого опалювальний газ подається через дюзові канали 18 до опалювальних вертикалів 14. Одночасно з опалювальним газом до опалювальних вертикалів 14 у необхідній кількості надходить повітря. У процесі обігріву камер коксування 13 в опалювальних вертикалах 14 утворюються продукти згоряння, які відводяться по скісним ходам 17 у регенератори 15, а потім у подові канали 16, з яких продукти згоряння потрапляють спочатку до лежаків 8, а після цього через спільний газохід 10 відводяться до димової труби 11. Через певні проміжки часу (приблизно кожні 20 хвилин) здійснюють кантування, тобто зміну напрямку руху опалювального газу, повітря і продуктів згоряння в опалювальних вертикалах 14 обігрівальних простінків коксових печей 3 на протилежний. Прицьому опалювальний газ під час паузи при кантуванні не подається на опалювання коксової батареї 2, що кантується. Перед кантуванням коксової батареї 2 (наприклад, коксової батареї – КБ1), що кантується, у лежаках 8 інших коксових батарей 2 (батареї – КБ2-КБ4), що не кантуються, здійснюють збільшення розрідження за допомогою регуляторів розрідження 9, а також збільшують подачу опалювального газу до опалювальних вертикалів 14 обігрівальних простінків коксових печей 3 згаданих коксових батарей (КБ2КБ4) , що не кантуються, за допомогою регуляторів витрати 6 опалювального газу. Після кантування здійснюють зменшення подачі опалювального газу за допомогою регуляторів витрати 6 опалювального газу і зменшення розрідження у коксових батареях (КБ2-КБ4), що не кантуються, до початкового значення за допомогою регуляторів розрідження 9. Збільшення розрідження у лежаках 8 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються, з подальшим збільшенням подачі опалювального газу у вказані коксові батареї (КБ1-КБ4) під час кантування коксової батареї (КБ1), що кантується, дозволяє зменшити діапазон коливань тиску опалювального газу у спільному газопроводі 1 та досягти його стабілізації на потрібному рівні. Приклад реалізації №1 Система опалювання коксових батарей (див. Фіг.1) призначена для використання на чотирьох коксових батареях (КБ1-КБ4), які мають однакові нормативні витрати ( Ві ) опалювального газу, що н дорівнюються 20000м3/год. На кожній коксовій батареї 2 здійснювали три кантування на годину. Тривалість кантування – 120с. Сумарні витрати опалювального газу ( ∑ Він ) складали 80000м3/год. Тиск опалювального газу в системі обігріву чотирьох коксових батарей (КБ1-КБ4) дорівнював 4200Па. Кантування однієї з коксових батарей 2, а саме, коксової батареї (КБ1), згідно способу, що заявляється, відбувалося наступним чином. Перед кантуванням коксової батареї (КБ1), що кантується, за допомогою блоку управління 20 41006 10 подавалася команда управління у блоки узгодження 19 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються, звідки команда потрапляла на регулятори розрідження 9 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються. В результаті відбувалося збільшення розрідження у лежаках 8 коксових батарей (КБ2КБ4), що не кантуються, яке викликало додаткові витрати опалювального газу, подаваного у коксові батареї (КБ2-КБ4), що не кантуються. При нормативних витратах ( Він ) опалювального газу на одну коксову батарею (КБ1) у 20000м3/год додаткові витрати ( Віу ) на кожну з коксових батарей (КБ2КБ4), що не кантується, при кантуванні коксової батареї (КБ1) складали 6667м3/год (20000/(4-1)). При цьому додатковий об'єм опалювального газу, подаваний на коксові батареї (КБ2-КБ4), що не кантуються, за час паузи при кантуванні коксової батареї (КБ1) тривалістю 120с, складав 667м3. Контроль за процесом кантування коксової батареї (КБ1) здійснювався за допомогою контроллера управління 21. Блок управління 20 формував та передавав команду управління про збільшення розрідження у блоки узгодження 19 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються. Отримавши згадану команду на збільшення розрідження у лежаках 8 коксових батарей (КБ2КБ4), що не кантуються, блоки узгодження 19 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються, виробляли сигнал про збільшення розрідження на відповідні регулятори розрідження 9 коксових батарей (КБ2-КБ4) за 12±3с до початку кантування коксової батареї (КБ1). При цьому при збільшенні розрідження у коксових батареях (КБ2-КБ4), що не кантуються, на 10Па виконували збільшення витрат опалювального газу на величину від 1000м3/год до 1500м3/год за умови сталості коефіцієнта надлишку повітря і величини тиску 0,15,0Па під оглядовими лючками коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються. За 5±1с до початку кантування коксової батареї (КБ1) блок управління 20 формував і передавав команду управління про збільшення витрат опалювального газу у блоки узгодження 19 коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються. Отримавши згадану команду про збільшення витрат опалювального газу, блоки узгодження 19 виробляли сигнал на регулятори витрат 6 опалювального газу, при цьому сумарний додатковий об'єм опалювального газу, який надходив на обігрів коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються, склав 667м3. Додатковий об'єм опалювального газу, який надходив на обігрів кожної з коксових батарей (КБ2-КБ4), що не кантуються, за одне кантування коксової батареї (КБ1), склав 222,33м3. Враховуючи, що кількість кантувань коксової батареї (КБ1) за одну годину дорівнювала трьом, додатковий об'єм опалювального газу, який надходив на обігрів кожної з коксових батарей (КБ2КБ4), що не кантуються, на годину, складав 667м3. Таким чином, при послідовному здійсненні кантувань всіх чотирьох коксових батарей (КБ1-КБ4), сумарний додатковий об'єм опалювального газу, 11 перерозподіленого між коксовими батареями, що не кантувалися, протягом однієї години, складав 2000м3 на кожну коксову батарею (КБ1-КБ4). З урахуванням цього, за допомогою блоку управління 20 встановлювались витрати опалювального газу на кожну коксову батарею 2 на рівні 18000м3/год. (20000-2000), що дозволило стабілізувати тиск опалювального газу у спільному газопроводі 1 (без його скидання в атмосферу) та забезпечити економію опалювального газу в об'ємі 8000м3 за кожну годину роботи системи опалю 41006 12 вання коксових батарей (КБ1-КБ4). Ця економія становила 10% від сумарних витрат опалювального газу, який витрачався на обігрів коксових батарей (КБ1-КБ4). В результаті застосування способу що заявляється, тиск опалювального газу у спільному газопроводі 1 не змінювався і складав 4200 Па на протязі всього періоду експлуатування системи опалювання коксових батарей (КБ1-КБ4). Результати випробувань способу, що заявляється, наведені в Таблиці. Таблиця. Діапазон коливання тиску у Витрати опалювального газу, Витрати опалювального газу, Номер коксової спільному газопроводі під час який відводять в атмосферу який відводять споживачу під батареї, що кан- кантування коксових батарей під час кантування коксових час кантування коксових баКБ1-КБ4, Па батарей КБ1-КБ4, м3/год тарей КБ1-КБ4, м3/год тується (тривалість корисна мокорисна мокорисна моантування) прототип дель, що запрототип дель, що запрототип дель, що заявляється являється являється Кантування КБ1 7000 4200 2000 18000 20000 (120 сек) Кантування КБ2 7000 4200 2000 18000 20000 (120 сек) Кантування КБ3 7000 4200 2000 18000 20000 (120 сек) Кантування КБ4 7000 4200 2000 18000 20000 (120 сек) Як видно з Таблиці, при реалізації способу, що заявляється, з системи опалювання коксових батарей (КБ1-КБ4) під час кантування не відбувається скидання опалювального газу, що забезпечує його економію та дозволяє збільшити витрати опалювального газу, який відводять споживачу. При цьому досягається стабілізація тиску у спільному газоході 1, яким опалювальний газ надходить до споживача. Приклад реалізації №2 В окремому варіанті виконання способу, що заявляється, призначеному для використання у системі опалення, яка охоплює три коксові батареї (КБ1-КБ3), перед кантуванням однієї з коксових батарей (КБ3) у лежаках 8 інших коксових батарей (КБ1 і КБ2), що не кантуються, здійснювали збільшення розрідження за допомогою регуляторів розрідження 9. Потім (через 3-12с) збільшували подачу опалювального газу в опалювальні вертикали 14 обігрівальних простінків коксових печей 3 згаданих коксових батарей (КБ1, КБ2), що не кантуються, у відповідності до наступних залежностей: Pi = Bі / ⎛ ∑ Ві − Вік ⎞ (1) н ⎜ н н⎟ ⎝ ⎠ (2) Віу = ВікРі н (3) Віур = Ві + Віу н де Pi - коефіцієнт розподілу додаткових витрат опалювального газу, подаваного на обігрів і-ої коксової батареї (КБ1, КБ2), що не кантується; ∑ Він - сумарні витрати опалювального газу на обігрів усіх коксових батарей (КБ1-КБ3), м3/год; Ві – нормативні витрати опалювального газу н і-ої коксової батареї (КБ1, КБ2), що не кантується, згідно технологічного регламенту, м3/год; Віk – нормативні витрати опалювального газу н коксової батареї (КБ3), що кантується, м3/год; Віу – додаткові витрати опалювального газу на обігрів і-ої коксової батареї (КБ1, КБ2), що не кантується, м3/год; Віур – загальні витрати опалювального газу на обігрів і-ої коксової батареї (КБ1, КБ2), що не кантується, з урахуванням додаткових витрат опалювального газу на обігрів ( Віу ), м3/год. 2 Нормативні витрати ( В1 , Вн ) опалювального н газу двох коксових батарей (КБ1, КБ2), що не кантуються, складали 2000м3/год та 3000м3/год відповідно. 3 Нормативні витрати ( Вн ) опалювального газу батареї (КБ3), що кантується, складали 2400м3/год. В результаті вирішення вищезазначеної системи рівнянь отримали наступні залежності: 2 3 Pi = Bі / ⎛ ∑ Ві − Вік ⎞ = Ві / ⎛ В1 + Вн + Вн − Вік ⎞ (4) н ⎜ н н⎟ н ⎜ н н⎟ ⎝ ⎠ ⎝ ⎠ Віу = ВікВі / ⎛ ∑ Ві − Вік ⎞ = ВікРі н н ⎜ н н⎟ н ⎝ ⎠ (5) 13 Підставляючи в отриману залежність (5) значення нормативних витрат опалювального газу, який надходив на коксові батареї (КБ1, КБ2, КБ3), визначали величину ( Віу ) додаткових витрат опалювального газу на обігрів кожної коксової батареї (КБ1, КБ2), що не кантується. Додаткові витрати ( В1 ) опалювального газу у на обігрів першої коксової батареї (КБ1), що не кантується, склали: В1 =2400х2000/(2000+3000+2400у 2400)=960(м3/год). Додаткові витрати ( В2 ) опалювального газу у на обігрів другої коксової батареї (КБ2), що не кантується, склали: 41006 14 В2 =2400х3000/(2000+3000+2400у 2400)=1440(м3/год). Сумарні додаткові витрати ( В1 + В2 ) опалюу у вального газу на обігрів першої та другої коксових батарей (КБ1 і КБ2), що не кантуються, склали: В1 + В2 =960+1440=2400(м3/год), у у що відповідало нормативним витратам ( В3 ) у опалювального газу коксової батареї (КБЗ), що кантується. Таким чином, під час кантування коксової батареї (КБ3) опалювальний газ, який надходив на її обігрів, у повному обсязі перерозподілявся на обігрів першої та другої коксових батарей (КБ1 і КБ2), які не кантувалися, що дозволило забезпечити його економію і збільшити витрату опалювального газу, отриманого споживачем. 15 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 41006 Підписне 16 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601