Спосіб визначення інтенсивності зон порушеності у вугільних пластах

Спосіб визначення інтенсивності зон порушеності у вугільних пластах, що включає відбір проб вугілля, визначення кількості квазікристалів у підготовленій пробі та порушених зон у вугільному пласті, який відрізняється тим, що визначають ширину кожної порушеної зони з підвищеним вмістом квазікристалів та розраховують значення кое 3 такої ділянки за формулою: Kізп=1×Кквmах, де 1 - ширина зони з підвищеним вмістом квазікристалів (або порушеної зони), м; Кквmах - максимальне значення коефіцієнта квазікристалів, визначених у пробах, відібраних з досліджуваної зони, %, і, після дослідження всіх проб, відібраних з обраної ділянки вугільного пласта, будують графік інтенсивності зон порушеності даного пласта та при збільшенні показників інтенсивності - встановлюють підхід до зони зміщувача порушення, а при зменшенні - відхід від зони зміщувача. Суть способу полягає у тому, що визначається ступінь порушеності виділених зон у вугільних пластах. Максимальне значення коефіцієнта квазікристалів, визначене у пробах, відібраних з досліджуваної зони, являється характеристикою структурних змін вугілля в цій зоні порушення, сформованій під дією тектонічних сил стискування [3]. Встановлено, що в міру наближення до зміщувана крупного розривного порушення, ширина оперяючих порушених зон збільшується, а відстань між ними зменшується [4]. Значення коефіцієнта квазікристалів теж збільшується в міру наближення до зміщувана розривного порушення (встановлено емпіричним шляхом). Таким чином, коефіцієнт інтенсивності зон порушеності відображає ступінь цієї порушеності, масштаб змін структури вугільної речовини у вугільному пласті. Зміна структури вугілля (масштаби таких змін) часто визначальним чином характеризує зону порушеності вугільного пласта, а, отже, вірогідність виникнення газодинамічного явища. Тому постійні спостереження за структурою вугілля в пласті можуть бути хорошою прогнозною ознакою вірогідності виникнення газодинамічного явища. Руйнування вугілля і зміна його структури під дією літостатичних та тектонічних процесів мають різноманітний характер і дотепер маловивчені. Необхідність детального вивчення процесів, що відбуваються при цьому, обумовлена інтересами наукового і прикладного плану. Спосіб визначення інтенсивності зон порушеності у вугільних пластах реалізується таким чином. Проводиться відбір проб вугілля, визначається кількість квазікристалів у підготовленій пробі та відповідно порушені зони у вугільному пласті. Після цього, визначають ширину зони з підвищеним вмістом квазікристалів та розраховують значення коефіцієнту інтенсивності зон порушеності (Кізп) для кожної такої ділянки за формулою: Kізп=1×Кквmах, 41111 4 де 1 - ширина зони з підвищеним вмістом квазікристалів (або порушеної зони), м; Кквmах - максимальне значення коефіцієнта квазікристалів, визначених у пробах, відібраних з досліджуваної зони, %. Після дослідження всіх проб, відібраних з обраної ділянки вугільного пласта, будують графік інтенсивності зон порушеності даного пласта. При збільшенні показників інтенсивності - встановлюють підхід до зони зміщувана порушення, а при зменшенні - відхід від зони зміщувана. Як приклад була обрана одна з вугільних шахт Донецько-Макіївського району, на якій зафіксовано багато викидів вугілля й порід, а також проявів суфлярів. Для експерименту обрана ділянка вугільного пласта m3. Відбір проб проводився зі штибу випереджаючих свердловин, що пробурюються з підготовчої виробки в напрямку проектної осі виробки для дегазації та уточнення геології, кількість квазікристалів визначалася у всіх підготовлених пробах і відповідно виділялися порушені зони у вугільному пласті. Після цього, були визначені ширини зон з підвищеним вмістом квазікристалів та розраховані значення коефіцієнтів інтенсивності зон порушеності (Kізп) для кожної такої ділянки за вище наведеною формулою. На основі отриманих результатів був побудований графік інтенсивності зон порушеності даного пласта (Фіг.1), аналіз якого дозволив оцінити відносний ступінь порушеності цих зон у міру наближення до зміщувача насуву та зупинити вчасно виробку, щоб запобігти викиду вугілля. Література 1. Методика определения газоносности вмещающих пород угольных месторождений при геологоразведочных работах. - М.: Недра, 1988. 110с. 2. Патент на корисну модель №33252. Спосіб визначення порушених зон у вугільних пластах / В.А. Баранов; Інститут геотехнічної механіки ім.. М.С. Полякова HAH України. - Опубл. 10.06.2008. Бюл. №11. 3. Баранов В.А. Условия формирования квазикристаллов на примере джеспилитов Кривого Рога // Науковий вісник НГА України. Дніпропетровськ, 2003. - №4. - С.59-64. 4. Алешин, А.С. Тектонические разрывы на участках сейсмического микрорайонирования / А.С. Алешин, И.И. Бархатов, С.А. Несмеянов, В.В. Севастьянов, С.А. Федоров, Г.А. Шмидт. - М.: Наука, 1982. - 136с. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 41111 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601