Спосіб визначення ступеня сортування гірських порід

Спосіб визначення ступеня сортування гірських порід, що включає відбір проб порід, виготов 3 41112 ченнях від 10 до 15 - до низького ступеня сортування, при значеннях більше 15 - до несортованих порід. Зазначений спосіб дозволяє сумісно з іншими показниками (пористість, проникність, середній розмір уламків та інші) виділяти колекторські зони, викидонебезпечні пісковики, мало проникні для газу покривні породи, відносну щільність порід і таке інше. Суть способу полягає в тому, що інтенсивність епігенетичних змін піщаних порід знаходить певну залежність від розмірності порід і ступеня їх сортування. Ця інтенсивність тим вище, чим більше розмірність уламкового матеріалу що складає породу і вище в нього сортування. Тому якщо в добре відсортованих гравелітах і грубозернистих пісковиках вторинний цемент вже повністю сформувався, то в цих же породах низького сортування, а також в дрібнозернистих і деяких середньозернистих пісковиках, дуже часто можна спостерігати мало змінений початковий глинистий цемент або його релікти. Ступінь вторинних змін залежить, найімовірніше, від пористості і проникності. Таким чином, чим вище середній діаметр уламкових зерен, тим вище пористість і проникність, а отже тим нижчий ступінь сортування та вищий ступінь вторинних змін [1-2]. На даний час існує ряд критеріїв, які істотно впливають па колекторські властивості порід взагалі і пісковиків, зокрема. Такі критерії або показники як пористість, що характеризує ступінь ущільнення порід; мінералогічний склад, що характеризує щільнісні властивості і здатність породи ущільнюватися; склад цементу, що характеризує такі властивості як проникність, відкриту і закриту пористість, міцність породи; геохімічну обстановку і склад розчинів, що характеризує умови перетворення мінерального складу і цементуючої речовини - достатньо докладно і повно описані в літературі. Практично всіма дослідниками літологами фіксується вплив структури речовини вза Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 галі і ступеня сортування, зокрема, на колекторні властивості, але кількісні критерії для обліку ступеня даного впливу не розроблені. Спосіб що пропонується простий при користуванні, економічно вигідний і доступний, не потребує складного обладнання та устаткування. Для встановлення ступеня сортування необхідний мікроскоп з прохідним світлом для визначення стандартних петрографічних показників. З відібраної проби готується стандартний шліф, в якому визначається кількість груп зерен пісчаної фракції (0,025-1,125мм). Кожна група має розмірний інтервал 0,05мм. Сумарна кількість груп вираховується між першою і останньою. Якщо між цими крайніми групами є групи з нульовими значеннями, вони теж враховуються як окремі групи. Кожна проба має свою кількість таких груп, визначення вказаної кількості дає можливість встановити значення показника сортування Кс. Після цього, по кількості значень, пробу відносять до одного зі ступенів сортування: високого, середнього, низького чи несортованого. Спосіб визначення ступеня сортування гірських порід реалізується таким чином. З відібраної проби порід готують стандартний шліф, в ньому визначається кількість груп зерен пісчаної фракції (0,025-1,125мм), які мають інтервал 0,05мм. Після цього підраховують загальну кількість встановлених груп для проби, визначають безрозмірний коефіцієнт сортування Кс, і по значенню сортування пробу відносять до одного з чотирьох типів сортування: низького, середнього, високого чи несортованого. На Фіг.1, 2 показані графіки низького та високого ступеня сортування. Причому, на Фіг.1 рахується 13 груп, не зважаючи на те, що значення двох проміжних груп відсутні. Література: 1. Швецов М.С. Петрография осадочных пород. - М: Госгеолтехиздат, 1958. - 416с. 2. Справочник по литологии. - М: Недра, 1983. - 509с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601