Спосіб завантаження доменної печі

1. Спосіб завантаження доменної печі, що включає завантаження кам'яновугільного коксу і додаткового компонента шихти, який відрізняється тим, що до доменної печі додатково завантажують пековий кокс, причому його завантаження здійснюють у суміші з кам'яновугільним коксом. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що витрата пекового коксу становить 3-40 % від загальної маси суміші коксів, що завантажується до доменної печі. (19) (21) u200901502 (22) 23.02.2009 (24) 10.07.2009 (46) 10.07.2009, Бюл.№ 13, 2009 р. (72) ЛІВШИЦ ДМІТРІЙ АРНОЛЬДОВІЧ, RU, ТРЕТЬЯКОВ ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ, КОВАЛЬЧИК РОМАН ВЛАДИСЛАВОВИЧ, ТОМАШ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ, СЕМАКОВА ВІКТОРІЯ БОРИСІВНА, КОВУРА ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ, ЗІНЧЕНКО ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, ВАСЬКЕВИЧ МИХАЙЛО ЯКОВИЧ, КОЙФМАН ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ, ВИТЯЗЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ 3 компоненти шихти з високим вмістом FeO і низькою відносністю: зварювальний шлак, високо закисний агломерат. Відомий спосіб дозволяє частково усунути завалювання горна доменної печі за рахунок того, що не відновлені газами у шахті доменної печі оксиди заліза важко відновної промивальної шихти опускаються у заплечики і горн, де відновлюються твердим вуглецем. При цьому витрачається коксове сміття, коксовий, графітовий і вугільний пил, і звільняється горн. FeO, переходячи у шлак, зменшує його в'язкість і підвищує рухливість. Однак використання промивальних матеріалів при завантаженні за даним способом не дозволяє повністю усунути завалювання горна. Крім того, надходження до горна важковідновних сполук призводить до збільшення розвитку ендотермічних реакцій відновлення оксидів заліза твердим вуглецем, збільшення питомої витрати теплоти і коксу на виплавку чавуну і зниження продуктивності доменної печі. Задачею корисної моделі є розробка способу завантаження доменної печі, який дозволив би за рахунок використання додаткового компоненту шихти попередити завалювання горна, а при виникненні завалювання горна - усунути його, виключивши збільшення питомої витрати коксу і зниження продуктивності доменної печі. Поставлена задача вирішується тим, що у способі завантаження доменної печі, який містить завантаження кам'яновугільного коксу і додаткового компоненту шихти, відповідно до корисної моделі, у доменну піч додатково завантажують пековий кокс, причому його завантаження здійснюють у суміші з кам'яновугільним коксом. При цьому витрата пекового коксу складає 3-40% загальної маси суміші коксів, що завантажуються до доменної печі. Відмітною особливістю пекового коксу є дуже висока міцність після реакції CSR (гаряча міцність) і низька реакційна спроможність CRI. Високе значення CSR показує здатність пекового коксу не руйнуватися в умовах високих температур і контакту з доменним газом в нижній частині доменної печі. Низька реакційна спроможність свідчить про повільне окислення пекового коксу вуглекислим газом і киснем і низьку його горючість. Таким чином, пековий кокс в умовах горна доменної печі руйнуватиметься значно менше кам'яновугільного коксу без утворення коксового сміття і, при цьому, він зберігатиметься у горні більш тривалий час, ніж кам'яновугільний кокс через меншу швидкість згоряння і газифікації, що і дозволить вирішити поставлену задачу. При витраті пекового коксу менше 3% від загальної маси коксу він не здійснює впливу на попередження завалювання горна, і зменшення кількості згорілих фурм. При витраті пекового коксу більше 40% від маси коксів за рахунок його низької реакційної спроможності знизиться інтенсивність доменної плавки. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. При значному погіршенні якості коксу, що спричиняє завалювання горна доменної печі, або появі ознак завалювання горна (частого горіння 42571 4 фурм знизу, швидкої появи шлаку на фурмах після випуску, нерівного сходу шихти і стійкого периферійного ходу газів), до коксових бункерів доменної печі, разом з кам'яновугільним коксом завантажують пековий кокс, витрата якого складає 3-40% від загальної маси суміші коксів. З коксових бункерів суміш кам'яновугільного і пекового коксів через грохот завантажують у вагові воронки і в скіпи, відсіваючи при цьому дрібну фракцію - 25мм. Крупні шматки коксу фракцією більше 25мм скіпом завантажують до доменної печі. У доменній печі кам'яновугільний і пековий кокс протягом 6-8 годин опускаються у горн. При цьому кам'яновугільний кокс у нижніх горизонтах доменної печі руйнується через недостатню гарячу міцність CSR, утворюючи коксове сміття. Пековий кокс мало руйнується у нижній частині доменної печі, завдяки високій гарячій міцності CSR, і зберігає свій гранулометричний склад. Пековий кокс, що потрапив при завантаженні до периферійної частини доменної печі, у горні надходить до зон горіння біля фурм. При цьому через низьку реакційну спроможність CRI пековий кокс не згорає відразу, а тривалий час знаходиться в зоні горіння. Кисень дуття, не повністю витрачений у зоні горіння на згорання пекового коксу, надходить глибше до горна і витрачається на спалювання твердих частинок коксового, графітового і вугільного пилу і коксового сміття в коксовій насадці, що формує основу нерухомої шлакової маси, яка завалює горн, усуваючи тим самим завалювання. Пековий кокс, що потрапив при завантаженні до центральної частини доменної печі, в горні займає місце в коксовій насадці. На відміну від кам'яновугільного коксу, пековий кокс протягом тривалого часу не газифікується киснем шихти і СО2 у горні через низьку реакційну спроможність. Займаючи місце кам'яновугільного коксу, що більш швидко газифікується, в коксовій насадці, кусковий пековий кокс підвищує її газопроникність і дренажну спроможність, попереджаючи або усуваючи тим самим завалювання горна. Для усунення завалювання горна доменної печі спільне завантаження кам'яновугільного і пекового коксу здійснюють протягом тривалого періоду: від 2 тижнів до 4 місяців. Після відновлення активності горна доменної печі завантаження пекового коксу припиняють і повертаються до звичайного складу шихти і палива доменної плавки. Пропонований спосіб завантаження був дослідно випробуваний в умовах ВАТ «МК «Азовсталь» на доменній печі №5. Протягом двох місяців 2008р. (березня і квітня) у доменну піч періодично завантажували пековий кокс. Витрата пекового коксу складала 3,26-26,91% від загальної маси коксу (середня витрата за два місяці склала 4,35% від загальної витрати коксів). Про зміну стану горна судили з кількості замінених фурм за один місяць. У період завантаження до доменної печі №5 пекового коксу спостерігалося зниження в два рази частоти горіння повітряних фурм. При цьому на інших доменних печах часті прогари фурм зберігалися. Після приведення до рівних умов роботи доменної печі в період використання пекового коксу і роботи без його використання, добова продуктивність печі в березні - квітні 2008р. зросла на 5 42571 103,4т, а витрата коксу залишилася практично незмінною. Очікуваний економічний ефект від застосування корисної моделі за рахунок скорочення часу простоїв печі унаслідок заміни прогорілих фурм, і, Комп’ютерна верстка C.Чулій 6 як наслідок, зниження питомої витрати коксу і збільшення продуктивності доменної печі на доменній печі середнього корисного об'єму з річною продуктивністю 1,0млн. т чавуну складе 1,635млн. грн. на рік. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601