Спосіб вирощування вівса на чорноземах південних степу україни

Спосіб вирощування вівса на чорноземах південних Степу України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу та збирання врожаю, який відрізняється тим, що добрива вносять у кількості N90Р60. Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Встановлення кращих умов при вирощуванні вівса, зокрема, сприятливого поживного режиму грунту, дозволяє забезпечити високу продуктивність рослин та стабільну по роках урожайність зерна. Так, відомий спосіб вирощування вівса на дерново-підзолистих грунтах Полісся, коли найбільш висока прибавка зерна (9,5 ц/га) отримана при внесенні азотних туків по 80кг д.р./га. Застосування фосфорних добрив по 60-80кг д.р./га сприяло збільшенню врожаю на 2,1-6,4 ц/га [Адрианов С.Н. Роль удобрений в формировании урожайности и качества зерна овса на дерново-подзолистых почвах // Зерновые культуры. - №3. - 2000. - С. 2325.]. Також відомий спосіб вирощування вівса на сірих опідзолених грунтах в умовах Передкарпаття України, де найбільш ефективним виявилось внесення добрив у дозі N60-90Р60К60, які зумовлюють прибавку врожаю зерна 16,6-18,3 ц/га [Гнатюк М.П., Забитівська Ю.М. Вплив норм і співвідношень мінеральних добрив на врожай зерна вівса і його кормову якість // Передгірне і гірське землеробство. - №27. - 1982. - С. 30-33.]. Але недоліком цих способів є те, що дослідження проводилися в інших грунтово-кліматичних умовах, при різному забезпеченні рослин вологою, в той час як у зоні південного Степу України оптимальної дози мінеральних добрив під овес не встановлено. Найбільш близьким за сукупністю ознак до запропонованого корисної моделі є спосіб Вирощування вівса на чорноземах звичайних північного Степу України, який включає основний та передпосівний обробіток грунту, сівбу та збирання вро жаю, внесення мінеральних добрив у дозах N40що збільшувало врожай зерна у середньому на 5,5 ц/га [Федорова НА., Гармашев В.Н., Костромитин В.М. Сортовая агротехника зерновых культур. - К.: Урожай, 1989. - 327с.]. Ці ознаки відомого способу співпадають з ознаками корисної моделі, проте цей спосіб не можна використати при вирощуванні вівса на чорноземах південних, тому що за даними Миколаївської обласної проектно-пошукової станції хімізації, чорноземи південні мають високий та дуже високий вміст калію, тому калійні добрива під ярі зернові вносити недоречно [Рекомендации по рациональному применению удобрений и повышению плодородия почв Николаевской области / Алексеенко Н.И., Ковальский В.Т., Сыч Л.М и др. Николаев, 1988. - 62с.]. Також необхідно зауважити, що дослідження проводилися на старому сортовому матеріалі, а на сьогоднішній день у зв'язку із заміною старих сортів вівса на більш урожайні та вибагливі до умов живлення, питання підбору оптимальних доз добрив для кожного конкретного сорту є досить актуальним. Задачею корисної моделі є підвищення врожайності та економічної ефективності вирощування зерна вівса за рахунок встановлення оптимальної дози мінеральних добрив для богарних умов південного Степу України. Поставлена задача досягається тим, що мінеральні добрива вносять під передпосівну культивацію розкидним способом у кількості N90Р60. Спосіб розроблений та експериментальне випробуваний у СТОВ «Україна» Очаківського району Миколаївської області в 2006-2008pp. Об'єктом досліджень були сорти Чернігівський 27 та Скакун, що рекомендовані для вирощування як у степовій, так і в лісостеповій зонах. Грунт дослідної ділянки - чорнозем південний слабозмитий важкосуглинко (19) UA (11) 42930 (13) U 90Р30-60К30-60, 3 42930 вий на лесах. Потужність гумусового горизонту 30см, гумусово-перехідного - 60см. Агрохімічна характеристика орного шару грунту така: гумус (за Тюріним) - 2,4%, нітратний азот (за Кравковим) 14,0, рухомий фосфор (за Чіріковим) - 82,0, обмінний калій (за Чіріковим) - 210,0мг на 1кг грунту, кислотність - близька до нейтральної (рН 6,8). Агротехніка в досліді була загальноприйнятою для південного Степу України. Попередник - цукровий буряк. Основний обробіток грунту (оранку) проводили одразу після збирання попередника плугом ПЛН-5-35 на глибину 20-22см, через 14 днів проводили культивацію. Весною, за настання фізичної стиглості грунту, проводили боронування поля та посів рядковим способом сівалкою СЗ-3,6, норма висіву - 3,5млн. шт./ га. В досліді застосовували 4 такі види добрив: аміачна селітра (N 34%) та суперфосфат простий (Р 20%), які вносили згідно схеми досліду розкидним способом під передпосівну культивацію. Після сівби проводили прикочування поля впоперек напрямку посіву культури. Дослідами встановлено, що найбільшу врожайність зерна вівса отримали у варіанті, де вносили Н90Р60 - вона складала 22,7 ц/га, що більше за контроль на 3,4 ц/га (у середньому по сортах). У процентах прибавка врожаю на фоні МбоР4о становила 7,3%, а на фоні N90Р60 - 17,6% у порівнянні із врожайністю на неудобреному варіанті. Таким чином, застосування мінеральних добрив у дозі N90Р60 при вирощуванні вівса виявилося найбільш ефективним (Таблиця 1). Таблиця 1 Вплив мінеральних добрив на врожайність сортів вівса, ц/га (в середньому за 2006-2008pp.) Сорт (А) Чернігівський 27 Скакун N0 P0 (контроль) 19,7 18,9 HIР05, Ц/га (2006-2008pp.): A - 1,00-1,08; В 1,23-1,32; АВ - 1,73-1,86. На врожайність зерна вівса впливала також сортова належність. Так, при вирощуванні сорту Чернігівський 27 на фоні N60Р40 та N90P60 одержали врожайність на рівні 21,2 та 23,6 ц/га, що відповідно на 1,1 та 1,9 ц/га більше, ніж по сорту Скакун на таких же фонах. Отже, більш відзивним на по Фон удобрення, кг д.р./га (В) N60 Р40 21,2 20,1 N90 Р60 23,6 21,7 ліпшення поживного режиму виявився сорт Чернігівський 27. Оцінка дії мінеральних добрив в абсолютних або процентних показниках приросту врожайності не дозволяє визначити повну картину ефективності доз мінеральних добрив, тому варто доповнити обговорені вище результати розрахунками окупності добрив проростами врожайності (Таблиця 2). Таблиця 2 Окупність мінеральних добрив приростом урожайності, кг зерна/кг д.р. добрива (середнє за 2006-2008pp.) Сорт (А) Чернігівський 27 Скакун Внесена доза елементів живлення з добривами, кг/га (В) N0 P0 N50 P40 N90 Р60 1.5 2.6 1,2 1,9 Отже, найвищий рівень окупності при вирощуванні сортів вівса забезпечило внесення добрив у дозі N90P60 - отримано 1,9-2,6кг зерна на 1кг внесеного добрива. Доза добрив N60P40 мала менший рівень окупності порівняно із максимальною. В межах кожного фону удобрення найвищим рівнем окупності елементів живлення характеризувався сорт Чернігівський 27. Розрахунки економічної ефективності використання мінеральних добрив за вирощування вівса показали, що найвищий чистий прибуток - 568,71 та 815,71грн./га (залежно від сорту) отримано у варіанті з внесенням мінеральних добрив у дозі N90P60 (Таблиця 3). Таким чином, розмір чистого прибутку зростав внаслідок приросту врожайності та, в більшій мірі, від кращої якості зерна, що зумовлювала його бі льшу реалізаційну ціну. Рентабельність виробництва при цьому підвищувалася на 7,5-28,6% (у середньому по сортам) у порівнянні з іншими фонами живлення. Розрахунки показали, що нові сорти вівса мають високий потенціал урожайності за вирощування їх на більш інтенсивному фоні добрив. Серед них сорт Чернігівський 27 відрізнявся більшими показниками економічної ефективності, ніж сорт Скакун внаслідок вищого рівня врожайності. Вирощування цього сорту на фоні N90P60 забезпечувало отримання прибутку на 247,00грн./га вищого, ніж по сорту Скакун, при цьому рівень рентабельності був більшим на 11,5%. Таким чином, з метою раціонального використання мінеральних добрив у зоні південного Степу України слід висівати сорти із кращою реакцією на них та більшим потенціалом урожайності. 5 42930 6 Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування сортів вівса залежно від фону мінерального живлення (середнє за 2006-2008pp.) Основний обробіток грунту Поличковий Безполичковий Сорт Показник Урожайність, т/га Клас зерна Витрати коштів, грн./га Собівартість, грн./т Ціна реалізації, грн./т Прибуток з 1га, грн. Рівень рентабельності, % Урожайність, т/га Клас зерна Витрати коштів, грн./га Собівартість, грн./т Ціна реалізації, грн./т Прибуток з 1 га, грн. Рівень рентабельності, % Комп’ютерна верстка Л. Купенко Чернігівський 27 1,92 3 1511,19 787,08 1100,00 600,81 39,8 2,07 3 1409,99 681,15 1100,00 867,01 61,5 Підписне Скакун 1,76 3 1511,19 858,63 1100,00 424,81 28,1 1,85 3 1409,99 762,16 1100,00 625,01 44,3 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601