Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на діабетичну енцефалопатію

Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на діабетичну енцефалопатію, що включає використання базисної терапії, який відрізняється тим, що пацієнтам з метою відновлення фосфоліпідного шару мембран ендотеліоцитів призначають церебропротекторний препарат цитиколін перорально у дозі 600 мг/добу впродовж 6 тижнів. (19) (21) u200902572 (22) 23.03.2009 (24) 10.08.2009 (46) 10.08.2009, Бюл.№ 15, 2009 р. (72) ПАШКОВСЬКА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА (73) БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МОЗ УКРАЇНИ 3 хворих з нормальними показниками ліпідного обміну. Прототипом корисної моделі є спосіб оптимізації функціонального стану ендотелію із застосуванням інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту раміприлу (McFarlane R., McCredie R.J., Bonney M.A. et al. Angiotensin converting enzyme inhibition and arterial endothelial function in adults with type 1 diabetes mellitus // Diabet Med. - 1999. Vol.16. - P.62-66.) Недоліком прототипу є можливість застосування преператів цієї групи тільки у хворих з артеріальною гіпертензією. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити способи лікування порушень функціонального стану ендотелію шляхом відновлення фосфоліпідного шару мембран ендотеліоцитів. Для вирішення поставленої задачі на тлі базисного лікування, згідно винаходу, призначається цитиколін перорально у дозі 600мг/добу впродовж 6 тижнів. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є використання комплексу базисного лікування. Відмінність корисної моделі полягає в призначенні цитиколіну замість сімвастатину та раміприлу, що знімає обмеження до застосування та окрім позитивного впливу на функціональний стан судинного ендотелію надає церебропротекторної дії й усуває когнітивний дефіцит. Теоретичне підгрунтя для використання способу. Церебропротекторний препарат цитиколін (цитидін-5-дифосфохолін), що належить до групи нуклеотидів - біомолекул, які відіграють важливу роль у клітинному метаболізмі. Він є незамінним попередником фосфатидилхоліну (лецитину), що складає основу клітинних мембран. За рахунок цього препарат володіє мембраностабілізувальною та антиоксидантною дією, інгібуючи активність фосфоліпази та знижуючи концентрацію вільних жирних кислот (M.Fioravanti, A.E.Buckley, 2006). Механізм позитивної дії цитиколіну на ендотеліальну функцію за діабетичної енцефалопатії, на нашу думку, полягає в наступному. Як вже зазначалося, за ЦД зростає співвідношення холестерин/фосфоліпіди в мембрані ендотеліальних клітин, що веде до порушення бар'єрної функції ендотелію і підвищення його проникності для ліпопротеїнів низької густини. Дисфункція ендотелію, у свою чергу, посилює руйнування фосфоліпідного шару, замикаючи при цьому порочне коло (Liu R. et al., 2007). Застосування хворим на діабетичну енцефалопатію цитиколіну сприяє відновленню нейтрального фосфатиділхоліну у зовнішньому шарі фосфоліпідної мембрани ендотелію, покращанню морфофункціональних властивостей останнього, зменшуючи при цьому десквамацію ендотеліоцитів. Крім того, як мембраностабілізувальний препарат, цитиколін зменшує процеси ліпопероксидації, пригнічує продукцію індукторів апоптозу (Secades J.J., Lorenzo J.L., 2006), що позитивно відображається на функції ендотелію. 43289 4 Спосіб лікування порушень функціонального стану ендотелію у хворих на діабетичну енцефалопатію здійснюється наступним чином. Після клінічної та лабораторної верифікації діагнозу діабетичної енцефалопатії хворим на тлі базисної терапії призначається церебропротекторний препарат цитиколін перорально у дозі 600мг/добу впродовж 6 тижнів. Корисна модель розроблена і пройшла клінічні випробування в лікуванні 34 хворих на діабетичну енцефалопатію, що на тлі базисного лікування гіпоглікемізувальними, вазоактивними на ноотропними препаратами отримували цитиколін. Групу порівняння склали 23 пацієнти з діабетичною енцефалопатією, яким призначалася тільки базисна терапія. За використання цитиколіну встановлене вірогідно більш помітне, ніж у групі порівняння, зростання показника ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД), вмісту в крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (NO2) на тлі зменшення сироваткового вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) та кількості злущених ендотеліоцитів у периферичній крові. Приклад практичного використання способу №1 Хворий К., 44 років, історія хвороби №1631. Діагноз: Діабетична енцефалопатія І стадії з вираженим іпохондричним синдромом, порушенням мнестичних функцій, стійкою цефалгією. Показники функціонального стану ендотелію до лікування: ЕЗВД - 6,3%, ЕТ-1 - 10,8пмоль/л, NO28,8мкмоль/л, ендотеліоцити – 11×104/л. Згідно способу, що пропонується, хворому проведено лікування кавінтоном, ноотропілом та цитиколіном. Цитиколін призначали перорально у дозі 600мг/добу впродовж 6 тижнів. Побічної дії від прийому препарату не відмічалося. Показники функціонального стану ендотелію після лікування: ЕЗВД - 7,8%, ЕТ-1 7,6пмоль/л, NO2 - 12,9мкмоль/л, ендотеліоцити – 6×104/л. Приклад використання способу №2 Хворий Б., 50 років, історія хвороби №1620. Діагноз: діабетична енцефалопатія II стадії з астено-невротичним, вираженим вестибулоатактичним, правобічним рефлекторним синдромом. Показники функціонального стану ендотелію до лікування: ЕЗВД - 5,6%, ЕТ-1 - 12,7пмоль/л, NO2 - 7,9мкмоль/л, ендотеліоцити – 16×104/л. Згідно способу, що пропонується, хворому проведено лікування кавінтоном, ноотропілом та цитиколіном. Цитиколін призначали перорально у дозі 600мг/добу впродовж 6 тижнів. Побічної дії від прийому препарату не відмічалося. Показники функціонального стану ендотелію після лікування: ЕЗВД - 7,4%, ЕТ-1 - 8,5пмоль/л, NО2 - 8,0мкмоль/л, ендотеліоцити – 8×104/л. Приклад використання способу №3. Хворий Ф., 54 роки, історія хвороби №1649. Діагноз: діабетична енцефалопатія ІІІ стадії, стан після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу (10.09.06) з помірним правобічним геміпарезом, помірною мозочковою атаксією, частими судомними генералізованними нападами, психоорганічним синдромом. Показники функціонального стану ендотелію до лікування: ЕЗВД - 4,5%, ЕТ-1 14,5пмоль/л, NO2 - 7,0мкмоль/л, ендотеліоцити 5 43289 23×104/л. Згідно способу, що пропонується, хворому проведено лікування кавінтоном, ноотропілом та цитиколіном. Цитиколін призначали перорально у дозі 600мг/добу впродовж 6 тижнів. Побічної дії від прийому препарату не відмічалося. Показники функціонального стану ендотелію після лікування: ЕЗВД - 6,9%, ЕТ-1 - 11,2пмоль/л, NO2 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 8,2мкмоль/л, ендотеліоцити - 12×104/л. Побічної дії від прийому препарату не відмічалося. Технічний результат: наведений спосіб дозволяє покращити показники функціонального стану ендотелію та забезпечує при цьому ефективне лікування ендотеліальної дисфункції за діабетичної енцефалопатії. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601