Спосіб візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії

Спосіб візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджува 3 сліджуваній судині, наприклад нирковій артерії, який дозволяє враховувати вплив стенозуючих уражень, розташованих на крайніх ділянках судини, де еластичність даних ділянок судини значно менша ніж середніх, і, підвищити, таким чином, функціональні можливості зазначеного способу дослідження. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії, на основі вимірювання величини стенозуючого ураження вздовж судини і в поперечному її перерізі, згідно з корисною моделлю додатково виявляють наявність стенозуючих уражень на крайніх ділянках судини - у місці відходження її від аорти і біля воріт нирки, і при величині хоча би одного із зазначених уражень в поперечному її перерізі більш ніж 20% від величини внутрішнього діаметра незміненої частини судини, а також при довжині ураження більш ніж 10% від довжини судини діагностують порушення кровотоку в ній. Виявлення стенозуючих уражень на крайніх ділянках досліджуваної судини і визначення величини цих уражень в поперечному перерізі і поздовжньо дозволяє діагностувати порушення кровотоку в ній при зазначеній локалізації уражень і підвищити, таким чином, функціональні можливості даного способу дослідження кровотоку в судині. Аналогічних технічних рішень зі схожими ознаками при проведенні патентно-інформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить про те, що технічне рішення, що пропонується, є новим і клінічно придатним. Корисна модель пояснюється схемою дослідження магістрального кровотоку в нирковій артерії зі стенозуючими ураженнями, розташованими на крайніх і середній її ділянках. Спосіб визначення порушення магістрального кровотоку в зазначеній кровоносній судині здійснюється на основі використання ультразвукової доплерографії наступним чином. На ультразвуковому апараті отримують із прямої проекції зображення поперечного і поздовжнього перерізів черевної аорти 1 і стовбура ниркової артерії 2 (Фіг.). Ультразвуковий промінь спрямовують паралельно напрямку вивчаємого кровотоку в нирковій артерії. При цьому похибки кута між напрямками ультразвукового променя і кровотоку не повинні бути більш ніж 20°. Для усунення шумової перешкоди використовується фільтр 1200-1300Гц. Визначають внутрішній діаметр d незміненої частини артерії, а також її довжину ℓ. Виявляють і при наявності стенозуючих уражень вимірюють загальні довжини ℓ1 і ℓ2 уражень 3 і 4 на крайніх ділянках артерії відповідно у місці відходження її від аорти і біля воріт нирки, а також довжину ℓ3 на середній ділянці артерії. Визначають також внутрішні діаметри d1, d2 і d3 зазначених уражень на цих ділянках артерії. При встановленні факту, коли величина d1 або d3 хоча би одного із уражень на крайніх ділянках ниркової артерії буде складати 20% і більше ніж d, а також при довжині ℓ1 або ℓ2 цих уражень, що скла 44765 4 дає 10% і більше довжини і судини діагностують порушення кровотоку в ній. Такий факт порушення кровотоку в нирковій артерії встановлюють і у випадку, коли довжина ℓ3 стенозуючого ураження зони на середній ділянці артерії буде складати більш ніж 50% від довжини ℓ цієї артерії, а також коли внутрішній діаметр d2 цієї зони перевищує 15% від діаметра d незміненої частини артерії. Така різниця між зазначеними фактами порушення кровотоку в нирковій артерії пояснюється різними величинами еластичності тканин даної артерії на різних її ділянках: на середній ділянці 5 артерії еластичність її набагато більше, ніж на крайніх, тому пропускна спроможність для кровотоку через середні ділянки більше ніж через крайні навіть при наявності більш великих стенозуючих уражень. Експериментальні дослідження на моделі in Vitro також підтверджують, що при одному циклі нагнітання кровозамінника через судину на протязі 0,3-0,5 с кількість рідини, що потрапляє до виходу, зменшується на 22-27% від нормальної потреби, а ефект запізнення проходження рідини через звужену ділянку судини складає 0,1-0,15 с. Приклад №1 Хворий D., 64 роки, обстежений в доклінічному відділенні Харківського Центру серцево-судинної хірургії у зв'язку з підозрою на симптоматичну (вазоренальну) гіпертензію на основі порушення кровотоку у ниркових артеріях і погіршення кровопостачання нирок. Виявлена наявність стенозу лівої ниркової артерії у місці відходження її від аорти на відстані 5,0-7,0мм при величині цього ураження в поперечному її перерізі 12% від величини внутрішнього діаметру d незміненої частини судини і довжини ℓ1 цього ураження, що складає 2-3% від загальної довжини ℓ судини. На основі даних вимірювань стенозованої судинної зони констатовано, що значного порушення магістрального кровотоку в досліджуваній артерії, що може викликати функціональне порушення кровопостачання нирок, немає. Супутні дослідження щодо визначення індексу резистивності вказаної артерії, а також характеристик пульсової хвилі тиску також не підтверджують значних змін в досліджуваних критеріях відносно критеріїв здорової людини. На основі даних досліджень встановлена відсутність симптоматичної гіпертензії у хворому, якому була призначене відповідне медикаментозне лікування, що сприяло видужанню. Приклад №2 Хвора Б., обстежена у тому ж Центрі з підозрою на наявність у неї симптоматичної гіпертензії, що викликана порушенням кровотоку в ниркових артеріях. Артеріальний тиск складав у межах 190/90-220/120мм. рт. ст. Прийом пацієнтом лікарських препаратів, призначених для зниження артеріального тиску, результатів не дав. Шляхом ультразвукового дослідження ниркових артерій встановлені наступні дані стенозуючого ураження лівої артерії: величина ураження, що знаходиться на відстані 5-7мм від воріт нирки, в поперечному її перерізі складає 22-25% від нормальної величини внутрішнього діаметра судини, 5 44765 довжина цього ураження складає 15-17% від довжини ℓ артерії. Індекс пульсативності РІ знизився в 1,2-1,32 рази, а резистивний індекс Rℓ - 1,32-1,37. Дані ультразвукового обстеження свідчать про значні порушення еластичних властивостей артерії у воріт нирки і створення характеру пульсової хвилі в ній, на основі чого зафіксоване порушення магістрального кровотоку в зазначеній артерії, що привело до появи у пацієнта симптоматичної (ва Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 зоренальної) гіпертензії. Пацієнту рекомендовано хірургічне лікування зазначеної патології. Практика діагностування кровоносних судин з використанням пропонованого способу визначення порушення магістрального кровотоку в них вказують на те, що функціональні можливості зазначеного способу підвищуються в 1,35-1,4 рази. Точність і вірогідність дослідження складає у межах 95-97%. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601