Спосіб профілактики і лікування альвеоліту

Спосіб профілактики і лікування альвеоліту, який полягає у тому, що, починаючи з другої доби після оперативного втручання, використовують 3 44844 лікувальний вплив на альвеоліт, що розвинувся, не дивлячись на призначені профілактичні заходи. У клінічних дослідженнях взяли участь 98 осіб у віці 20-60 років, з них 64 чоловіка і 34 жінки. Клініко-лабораторні дослідження вивчались у пацієнтів на 3,5,7, 12-14 дні після видалення зуба. Для оцінки антибактеріальної ефективності, протизапальної і ранозагоювальної дії полоскання «Натурсепт» проведено 2 серії досліджень. В першій серії полоскання призначали тільки особам, яким видаляли 3-й моляри, як самі схильні до розвитку післяопераційних ускладнень. В другій серії проведені більш розширені дослідження безпосередньо «Натурсепта», причому після видалення всієї групи зубів. При цьому для оцінки ефективності, крім клінічних і мікробіологічних показників, використані біохімічні і імунологічні тести. Динаміка зміни клінічних і мікробіологічних показників лунки після видалення 3-го зуба під впливом вживання антисептичного полоскання «Натурсепт» (3-а група) в порівняльному аспекті у пацієнтів із звичним післяопераційним режимом (1а група) і у пацієнтів, що застосовували 0,05% хлоргексидин (2-а група) була наступна: на 7-у добу після видалення ознаки запалення лунки зуба у пацієнтів 1-й групи спостерігалася в 20,68% випадків, у пацієнтів 2-й групи - біля 7,69% випадків і біля 3,7% осіб 3-їй групи. Стан гігієни порожнини рота у всіх пацієнтів на 3-й і 7-й день був задовільним і істотно не відрізнявся при порівнянні групових показників. Найвищий середньо-груповий показник змісту лейкоцитів 4 в ротових змивах на 7-й день після операції був у пацієнтів 1-ої групи (765,0±66,2 тис. в 1мл ротового змиву) і дані 2-ої і 3-ьої групи (587,4±49,7 і 415,6±41,1тыс. в 1мл ротового змиву - відповідно) достовірно відрізнялися у бік зменшення від показників, зафіксованих в 1-й групі. Що стосується кількості епітеліальних кліток в ротових змивах, то цей показник найвищим був на третій день після операції у осіб 1-ої групи, хоча достовірних відмінностей від даних в інших групах не було. Найвищі середньостатистичні дані показники проби Шиллера-Пісарева були у пацієнтів 1-ої групи, причому на 7 день дослідження (2,9±0,41 проти 1,3±0,12 - в 3-їй групі). Мікробіологічні дослідження показали, що на 3-ю добу після операції % висіваємості видової мікрофлори і рівень мікробного обсіменіння в 3-х групах був приблизно на одному рівні. На 7-й день після операції мікробіологічні показники змінилися таким чином: поширеність Staphylococcus aureus у осіб 1-ої групи (без спеціального режиму догляду за порожниною в післяопераційний період) збільшилася на 34%; в 2-й групі, де застосовувався хлоргексидин, на 20% і в 3-й групі (з антисептичним полосканням) - на 10%. Що стосується рівня обсіменіння мікроорганізмами лунки видаленого зуба (табл.1), то на 3-й день дослідження найвищі показники Staphylococcus, Escherichia coli, Candida albicans були у осіб 1-ої групи, а на 7-й день показники ще більш збільшилися. В 2-й і 3-ій групі - на 7-й день залишалися на рівні первинних даних (див. табл.1). Таблиця 1 Рівень мікробного обсіменіння лунки постекстракції (КОє/мл ) Виділені мікроорганізми Staphylococcus aureus Staphylococcus haemolyticus Streptococcus spp. Escherichia coli Candida albicans 1-а група (n=7) 3 доби після 7 діб після операції операції 104-107 105-109 2-а група (n=7) 3 доби після 7 діб після операції операції 104-105 104-105 3-а група (n=9) 3 доби після 7 діб після операції операції 104-105 104-105 105-107 105-109 105-106 105-106 105-106 105-106 105-107 102-106 103-107 105-107 103-108 104-108 106-107 103-104 104-107 106-107 103-104 104-107 106-107 103-104 104-107 106-107 103-104 104-107 У 2-й серії досліджень взяли участь 29 чоловік у віці 35-60 років, яким за свідченнями була проведена операція видалення зуба. Були проведені стандартні (типові) операції видалення зубів під місцевим знеболенням. Залежно від призначеного післяопераційного режиму хворі були розділені на 2 групи: в 1-й групі призначався звичний режим (щадне відношення до лунки видаленого зуба - звичний гігієнічний догляд за порожниною рота); в 2-й групі - призначалося фітополоскання «Натурсепт». На 5 день після операції під час контрольного огляду у пацієнтів проводився забір бактеріологічного матеріалу з лунки видаленого зуба. В ці ж терміни фіксувалися симптоми розвитку альвеоліту. Огляд лунок видалених зубів, проведений через 5 днів показав, що ознаки запалення їх (біль, гіперемія, набряк) у осіб із звичним післяоперацій ним режимом спостерігалося в 3 рази частіше, ніж у пацієнтів, що застосовували фітополоскання «Натурсепт», причому як по абсолютним, так і відносним показникам (в %). Результати біохімічних досліджень ротової рідини показали, що у осіб, що застосовували «Натурсепт», загальна протеолітична активність ротової рідини на 5-й день після операції по відношенню до початкового рівня не змінилася (до видалення 5,3±0,67мккат/л, після видалення 5,2±0,62мккат/л). У осіб групи порівняння дещо збільшилася, хоча відмітні дані недостовірні (до 5,9±1,07мккат/л, після - 6,7±1,0мккат/л). Мікробіологічні показники лунки зуба були наступні: у пацієнтів, що застосовували в післяопераційний період «Натурсепт» в 4 рази рідше зустрічалися ентерококи, в 2 рази менше стафілококи, в 2,5 рази - кишкова паличка і майже 5 44844 в 2 рази - грибок роду Кандида. Що стосується рівня обсіменіння лунки патогенними мікроорганізмами, то у осіб після застосування «Натурсепта» він був на порядок нижче. Щоб вивчити вплив фітополоскання «Натурсепт» на мікробіоценоз ротової порожнини були проведені біохімічні дослідження ротової рідини. Для цього вивчалася активність двох ферментів: уреази, що виробляється мікроорганізмами, і лізоциму. Результати досліджень показали, що до операції видалення зуба і через 5 днів активність ферментів уреази і лізоциму в обох групах не мала достовірних відмінностей. Проте слід звернути увагу на наступні моменти: в групі порівняння на 5й день після операції зменшилася активність уреази, а активність лізоциму практично не змінилася; в основній же групі - активність уреази і активність лізоциму дещо збільшилася (відмітні дані по відношенню до початкового рівня у всіх згаданих випадках не достовірні). Результати імунологічних досліджень показали, що у хворих обох груп на 5-й день після операції відбулося різке зниження змісту імуноглобулінів в ротовій рідині. Проте, у осіб, де застосовувався спеціальний профілактичний комплекс, темпи та Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 кого зниження були менш виражені, особливо, SigA. В дослідженнях взяло участь 14 чоловік у віці 25-45 років, у яких, не дивлячись на призначені профілактичні заходи, здійснені безпосередньо після операції, розвинувся альвеоліт. Пацієнтам було проведено хірургічне очищення лунки зуба від патологічної грануляції і проведена обробка лунки 1% «Повісепом». Далі призначали «Повісеп» в лікувальній концентрації 10мл на 1 полоскання 3 рази на день протягом 3-7 днів. Через 3 дні огляд пацієнтів показав, що біль зник у кожного третього пацієнта, тризм був зафіксований лише у 2 осіб. Через 7 днів від початку лікування тільки у 1-ої людини спостерігалися окремі симптоми запального процесу: гіперемія і біль в області видаленого зуба. Таким чином, результати проведених досліджень показали, що «Повісеп», який має високу антибактеріальну активність, можливо рекомендувати для використання з лікувальною метою при запальних ускладненнях (альвеолітах). Як бачимо, результати проведених досліджень доводять, що використання запропонованого способу є ефективним і дозволяє здійснити профілактику і лікування альвеоліту. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601