Спосіб обробки привибійної зони продуктивного пласта свердловини

Спосіб обробки привибійної зони продуктивного пласта свердловини, що включає опускання до свердловини на кабель-тросі пристрою, який міс 3 імплозійний вплив на пласт розгерметизацією повітряної камери, для чого спалюють малогазову, твердопаливну конічну заглушку, що повільно згоряє [3] (прототип). Недоліками прототипу [3] є складність реалізації, зумовлена складною конструкцією пристрою, та низька безпека робіт при підготовці та проведенні обробки ПЗППС, зумовлена необхідністю використання вибухових матеріалів (зарядів та твердопаливної заглушки). В основу корисної моделі поставлено задачу спрощення способу обробки ПЗППС та підвищення безпеки робіт при його реалізації. Поставлена задача вирішується тим, що у способі обробки ПЗППС, що включає опускання до свердловини на кабель-тросі пристрою, який містить повітряну камеру з тиском 0,1 МПа, загерметизованою заглушкою, та проведення обробки продуктивного пласту поетапно: спочатку здійснюють тривалий прогрів оброблюваної зони пласту, потім здійснюють імплозійний вплив на пласт розгерметизацією повітряної камери, згідно корисної моделі, попередньо заповнюють інтервал обробки горючо-окислювальною сумішшю (ГОС), горінням якої забезпечують прогрів оброблюваної зони пласту, запалювання ГОС забезпечують шляхом її контактування з гідрореагуючою сумішшю (ГРС) в інтервалі обробки, а заглушку повітряної камери руйнують дією високої температури горіння ГОС. Схему обробки ПЗППС обсадженої свердловини з використанням запропонованого способу наведено на Фіг. 1. Заданий інтервал обробки ПЗППС 1 із обсадною колоною 2, на якому попередньо були виконані перфораційні канали 3, заповнюють ГОС 4. Потім на заданий інтервал обробки ПЗППС 1 на кабель-тросі 5 опускають пристрій для обробки ПЗППС. У верхній частині пристрою розташовано повітряну камеру 6 з тиском 0,1 МПа, тобто атмосферним повітрям. Повітряна камера 6 може бути виконана як у вигляді імплозійного уловлювача або герметичного циліндру як зі сталі, так і з матеріалу, що може руйнуватися (згоряти) під дією високої температури, наприклад, полімерів, композиційних матеріалів. Знизу повітряну камеру 6 загерметизовано заглушкою 7, виготовленою з матеріалу, що може руйнуватися під дією високої температури, наприклад, свинцево-олов'яних сплавів, пластмаси. До повітряної камери 6 прикріплено контейнер 8 із ГРС 9. Стінки контейнера 8 запобігають передчасному контактуванню ГРС зі свердловинною рідиною та, відповідно, наступному виникненню несанкціонованої екзотермічної хімічної реакції поза заданим інтервалом обробки ПЗППС 1. Конструкція контейнера 8 передбачає його розгерметизацію після установки пристрою на заданому інтервалі обробки. Це забезпечують завдяки відкриванню по сигналу з поверхневого пульта керування вбудованого в контейнер впускного клапану (на Фіг. 1 не показано), шляхом виготовлення контейнеру або його окремих частин із матеріалів, що можуть руйнуватися (плавитися) під 45486 4 дією свердловинних температур, наприклад, на основі недорогих свинцево-олов'яних сплавів (температура плавлення сплаву Гутрі становить 45 °С, сплаву Вуда -70 °С, сплаву Розе - 94 °С тощо), які забезпечують широкий діапазон вибору температури плавлення відповідно до свердловинних умов, поліхлорвінілу, поліпропілену або ж іншими відомими способами. Після установки пристрою на заданому інтервалі обробки ПЗППС 1 та наступної розгерметизації контейнера 8 відомими способами ГРС 9 вступає в контакт з ГОС 4. При цьому відбувається інтенсивна керована термохімічна реакція, наслідком якої є запалювання ГОС 4. Необхідні режими прогріву пласта (тривалість, температура) забезпечують підбором складів ГРС 9 та ГОС 4. Використання ГРС 9 для запалювання ГОС 4 робить даний спосіб автономним від інших енергоносіїв та засобів їх ініціювання, зокрема, вибухових матеріалів, що підвищує безпеку проведення обробки ПЗППС 1. Змішування ГОС 4 та ГРС 9 та виникнення при цьому інтенсивної екзотермічної хімічної реакції відбувається безпосередньо на інтервалі ПЗППС 1. Термохімічна обробка ПЗППС 1 має кілька стадій. На першій стадії відбувається горіння ГРС 9 у воді розчину ГОС 4 з виділенням водню, що забезпечує проходження другої стадії - розкладання ГОС 4 зі значним само прискоренням та утворенням, крім водню, інших газоподібних продуктів, що випаровуються. На третій стадії відбувається горіння горючих газів і високомолекулярної частини флюїду у сильних окислювачах ГОС 4. Таким чином забезпечується глибокий прогрів ПЗППС 1, в тому числі завдяки внутрішньо пластовому горінню. Шляхом підбору складів ГОС 4 та ГРС 9 досягається можливість забезпечення термічного впливу на ПЗППС 1 протягом кількох годин. В якості компонентів ГОС 4 використовують, наприклад, водні розчини на основі нітратів амонію і карбаміду, а складових компонентів ГРС 9 - алюмогідрид і гідрид натрію. Керувати часом горіння ГОС 4 можливо, наприклад, шляхом додавання саліцилатів. При горінні ГОС 4 відбувається плавлення кольматуючих елементів (АСР), очищуються пори ПЗППС 1, зменшується в'язкість нафтових флюїдів, які починають надходити до свердловини. Дією високої температури горіння ГОС 4 руйнують заглушку 7 повітряної камери 6. Момент руйнування визначають шляхом підбору її матеріалу та геометричних показників, зокрема, товщини. Таким чином забезпечують імплозійний вплив на прогріту ПЗППС 1. При цьому із ПЗППС 1 видаляються не лише розплавлені АСР, а й тверді кольматуючі частки, що забезпечує її ефективне очищення та, відповідно, збільшення припливу флюїду до свердловини і збільшення дебіту. Після імплозійного впливу повітряну камеру 6 на кабель-тросі 5 піднімають на поверхню. Якщо в якості повітряної камери використовують імплозійний уловлювач, то при цьому піднімають і продукти очистки ПЗППС 1. У випадку використання повітряної камери 6 з матеріалу, який руйнується під 5 45486 дією високої температури, під час горіння ГОС проводять її руйнування, чим забезпечують імплозійний вплив, а рештки повітряної камери 6 згоряють. Інший варіант схеми обробки ПЗППС обсадженої свердловини з використанням запропонованого способу наведено на Фіг. 2. Згідно з цим варіантом знизу колони НКТ 10 закріплюють повітряну камеру 6, що являє собою одну або дві герметичні секції НКТ із заглушками 7, виготовленими з матеріалу, що може руйнуватися під дією високої температури (свинцевоолов'яні сплави, пластмаси, легкі сплави тощо). Через отвори в нижній частині НКТ 10 або затрубний простір інтервал обробки ПЗППС 1 заповнюють ГОС 4, що запалюється при контактуванні з ГРС 9, яку нагнітають через НКТ 10. Після проведення термохімічної обробки (згоряння ГОС 4) та розгерметизації секцій НКТ повіт Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 ряної камери 6, завдяки руйнуванню заглушок 7, здійснюють імплозійний вплив на ПЗППС 1. Таким чином, поставлена задача корисної моделі - спрощення способу обробки ПЗППС 1 та підвищення безпеки робіт при його реалізації досягається. Джерела інформації 1. Патент № 2136874 RU, Е21В43/25, Е21В43/18. Способ многоциклового импульсного воздействия на пласт с очисткой прискважинной зоны. Опубл. 10.09.1999. 2. Патент № 2072423 RU, Е21В43/25, Е21В28/00. Способ обработки призабойной зоны скважины и устройство для его осуществления. Опубл. 27.01.1997. 3. Патент № 2271443 RU, Е21В43/24, Е21В43/18. Способ обработки призабойной зоны продуктивного пласта скважин. Опубл. 10.03.2007. Бюл. № 7. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601