Спосіб діагностики структурно-функціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки

Спосіб діагностики структурнофункціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки, що включає збір скарг, анамнезу хвороби, анамнезу життя, збір та аналіз родоводу, загальний 3 Спосіб діагностики структурнофункціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки, що заявляється, вирішує задачу ранньої діагностики спадкових змін у системі СТ і прогнозування перебігу захворювань щелепно-лицевої ділянки за рахунок додаткового проведення іридодіагностики. Технічний результат полягає в покращенні діагностики структурно-функціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки та можливості прогнозування перебігу захворювань щелепно-лицевої ділянки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає збір скарг, анамнезу хвороби, анамнезу життя, збір та аналіз родоводу, загальний огляд, пальпацію, перкусію, імунологічні дослідження, ортопантомографію, рентгенографію, комп'ютерну томографію, магнітнорезонансну томографію згідно корисної моделі додатково обстежують райдужну оболонку ока та стан склери і визначають колір райдужної оболонки, щільність розташування її трабекул, іридодіагностичний тип за Вельховером та іридогенетичний конституціональний тип за Deck 1 і при світлому кольорі райдужної оболонки, щільності розташування її трабекул вище 4 ступеня, радіальнолакунарному типі за Вельховером та лімфатичному типі за Deck 1 діагностують слабкість сполучної тканини. Відомо, що райдужна оболонка (РО) ока являє собою унікальну структуру, яка відображає вроджені вади організму, що пов'язані зі станом СТ та закріплені у генотипі до четвертого покоління включно [4, 5, 6]. Вона переважно складається зі структурних елементів сполучної тканини. Завдяки їх поверхневому розташуванню сполучнотканинна структура РО легкодоступна для огляду методом біомікроскопії. Іридологічні дослідження свідчать, що генетично детермінований стан сполучної тканини в цілому відображає конституціональний тип, щільність трабекулярних волокон і колір РО, колір склери, її прозорість, наявність судинної сітки [4, 6, 7, 8, 9]. В зв'язку з цим, нами запропоновано спосіб, який дозволяє швидко, просто, нешкідливо, інформативно, безболісно, неінвазивно діагностувати генетично обумовлений структурнофункціональний стан та якість сполучної тканини у пацієнтів із захворюваннями та вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки. У пацієнтів із захворюваннями щелепнолицевої ділянки передбачається діагностика стану сполучної тканини організму шляхом дослідження змін колористичних показників, структури тканини райдужної оболонки ока (визначення конституціональних іридогенетичних типів, ступеня щільності), кольору склери, прозорості, наявності судинної сітки [10]. Райдужна оболонка ока обстежується спочатку візуально (іридоскопія) неозброєним оком і за допомогою різних збільшувальних приборів (біомікроскопія): лупи, щілинні лампи різних моделей, іридоскопів. Визначаються: - колір РО: світлий, темний; 46677 4 - щільність розташування її трабекул: І-VI ступенів (за Jensen В. [5]); - іридогенетичний тип за Вельховером Е.С.: радіальний, радіально-гомогенний, радіальнолакунарний [7]; - іридогенетичний конституціональний тип за Deck І.: лімфатична, гематогенна, змішана конституції [9 ]. Черговим етапом райдужка фотографується цифровим фотоапаратом (іридографія), після чого зображення зберігається у історії хвороби пацієнта та може бути оброблене за допомогою комп'ютерних графічних редакторів і програм (GIDRA, ESID3 тощо) для встановлення іридологічного діагнозу. Запропонований нами спосіб іридодіагностики у пацієнтів із захворюваннями та вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки дозволяє: - доповнити відомі традиційні способи діагностики генетично-схильної слабкості СТ; - реалізувати комплексний підхід до проблеми вивчення нездоров’я людини в цілому та щелепнолицевої патології зокрема; - визначити індивідуальний генетичний статус пацієнта і спадкову схильність до захворювань; - оцінити рівень адаптаційно-репараційних резервів організму, його «життєстійкість»; - оцінити функціональний стан органів і систем; - виявити ряд дисфункцій і захворювань у доклінічній стадії, які найчастіше залишаються за межами уваги лікарів; - на підставі аналізу окремих ділянок і загальної картини райдужки скласти віддалені прогнози можливої реалізації органної слабості й перебігу захворювання; - розробити нові методи і способи профілактики і лікування органів і тканин щелепно-лицевої ділянки з урахуванням наявності спадкової слабкості сполучної тканини. Показання до застосування: - Травматичні переломи кісток ЩЛД; - Патологія скроневонижньощелепного суглоба (СНЩС); - Імплантація ЩЛД; - Дефекти та деформації ЩЛД; За даними літератури такий спосіб невідомий. Спосіб, що заявляється, здійснюють наступним чином. Райдужну оболонку ока пацієнта обстежують візуально неозброєним оком та за допомогою лупи та щілинної лампи SLF-310 фірми «Zeiss», потім фотографують цифровим фотоапаратом Nikon D40. Визначають колір РО, який є генетичною ознакою і передається спадково домінантним або рецесивним шляхом і залежить від кількості пігментних вкраплень у стромі. Світлоокі пацієнти мають слабкі захисні фільтри РО, це сприяє розвитку дисбалансу між захисною функцією РО та регуляцією енергетичного потенціалу ретикулярної формації, що є підґрунтям для виникнення тих, чи інших змін в організмі людини [11, 12]. Наступним етапом досліджують тип та ступінь щільності РО, які мають пряме відношення до прогнозу виникнення та перебігу тяжких захворювань і вказують на генетичні особливості людини [12, 13]. Надалі 5 46677 встановлюють належність РО до одного із іридогенетичних типів за Вельховером Е.С. та Deck І. Враховують колір, прозорість склери, наявність капілярної сітки. Перевагами способу, що заявляється, є можливість дослідження структурно-функціонального стану і якості сполучної тканини, її спадковосхильної слабкості шляхом доступного і простого методу іридобіомікроскопії, що визначає у пацієнтів із захворюваннями та вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки іридогенетичні ознаки: конституціональний тип, щільність та колір райдужної оболонки ока та склери. Спосіб, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології НМУ у період з 2006 по 2009 рік. У всіх випадках отримано придатні функціональні та анатомічні показники, реалізовано комплексний підхід до проблеми вивчення нездоров'я людини в цілому та щелепно-лицевої патології зокрема, досліджено структурнофункціональний стан сполучної тканини, що підтверджується клінічними, рентгенологічними, імунологічними методами дослідження, що дозволило прогнозувати можливу реалізацію органної слабості й перебігу захворювання. Література 1. Яковлев В.М., Нечаева Г.И. Кардиореспираторные синдромы при дисплазии соединительной ткани (патогенез, клиника, диагностика и лечение). - Омск, 1994. - 217 с. 2. Богомолец А.А. Введение в учение о конституциях и диатезах.- Изд. 2-е. - М.: Издательство Наркомздрава РСФСР, 1928. - 228 с. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 3. Сулимов А.Ф., Савченко Р.К., Григорович Э.Ш. Дисплазия соединительной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. - М.: Медицинская книга, 2004. - 134 с. 4. Deck I. Grundlagen der Irisdiagnostik. Ettlingen, 1965. - 68 S. 5. Jensen B. Iridology. The science practice in the healing arts. - Escondido (California). - 1982. Vol. 1, 2. - 580 p. 6. Wojanar E. Iridotronica v lecarske genetice //Sbornik mezinarodni konference о iridotronicem Vizcumu. - Haviron, 1980. - P.1-2. 7. Вельховер E.C., Шульпина Н.Б., Алиева З.А., Ромашов Ф.Н. Иридодиагностика. - М.: Медицина, 1988. - 240с. 8. Потебня Г.П., Лисовенко Г.С., Кривенко В.В. Клиническая и экспериментальная иридология. К.: Наукова думка. - 1995. - 262 С. 9. Deck I. Illustrierte Zeichenlehre. Eingang zum Lehrbuch: Grundlagen der Irisdiagnostik. - Ettlingen, 1987. - 376 S. 10. Рой I.B. Концепція розвитку первинного остеохондрозу хребетного стовпа //Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2003. - №3 С. 65-70. 11. Ковалевский Е.И. Глазные болезни. - М., 1980. - 432 с. 12. Вельховер Е.С. Клиническая иридология. М.: Орбита, 1992. - 423 с. 13. Коновалов В.В. Некоторые частые вопросы иридодиагностики //Мат. I. Всес. Конф. иридологов. - М., 1990. - С. 85-90. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601