Спосіб фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки

Спосіб фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки відноситься до галузі медицини, зокрема до щелепно-лицевої хірургії, і може бути використаний при лікуванні травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки будь-якої локалізації. Найбільш близьким за технічною сутністю заявленому способу є спосіб фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки [1] шляхом проведення з першої доби після госпіталізації постраждалого сеансів пайлер-терапії з використанням апарату "Біоптрон" на ділянку травматичного ушкодження за схемою - 2 хвилини на першу добу, 4 хвилини на другу добу, 8 хвилин на третю добу і до кінця курсу лікування, що складає 10-12 сеансів. Недоліком відомого способу є те, що використовується дія лише одного фізіотерапевтичного чинника пайлер-терапії, що не дає можливості в достатній мірі знизити імовірність розвитку ускладнень, покращити анатомічні і функціональні результати лікування. В основу винаходу покладено задачу вдосконалення способу фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки, який дає можливість знизити імовірність розвитку ускладнень, покращити анатомічні і функціональні результати лікування завдяки прискоренню ліквідації післятравматичного та післяопераційного набряку і гематом в ділянці перелому. Покладена задача вирішується за рахунок того, що у способі фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки, який містить проведення з першої доби після госпіталізації постраждалого сеансів пайлер-терапії з використанням апарату "Біоптрон" на ділянку травматичного ушкодження за схемою - 2 хвилини на першу добу, 4 хвилини на другу добу, 8 хвилин на третю добу і до кінця курсу лікування, що складає 10-12 сеансів, додатково на ділянку ушкодження безпосередньо перед початком сеансу наносять 30% розчину димексиду. Запропонований спосіб фізіотерапевтичного лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки здійснюють шляхом проведення з першої доби після госпіталізації постраждалого сеансів пайлер-терапії з використанням апарату "Біоптрон" на ділянку травматичного ушкодження в поєднанні з 30% розчином димексиду, який наносять на ділянку ушкодження безпосередньо перед початком сеансу, за схемою - 2 хвилини на першу добу, 4 хвилини на другу добу, 8 хвилин на третю добу і до кінця курсу лікування, що складає 10-12 сеансів. Новим у заявленому способі є те, що додатково на ділянку ушкодження безпосередньо перед початком сеансу пайлер-терапії наносять 30% розчину димексиду. Реалізують спосіб таким чином: з першої доби після імобілізації нижньої щелепи в ранковий час проводять сеанси пайлер-терапії з використанням апарату "Біоптрон" на ділянку травматичного ушкодження за схемою - 2 хвилини на першу добу, 4 хвилини на другу добу, 8 хвилин на третю добу і до кінця курсу лікування; на шкіру в ділянці ушкодження безпосередньо перед початком сеансу марлевою серветкою наносять 30% розчин димексиду; курс лікування складає 10-12 сеансів. Приклад №1. Хворий М., 42 років, І.Х. №1712, потрапив до клініки щелепно-лицевої хірургії 10.10.03 з приводу відкритого двобічного перелому нижньої щелепи в ділянці кутів, гематом обличчя. З першої доби госпіталізації в комплексі лікування постраждалий почав отримувати курс фізіотерапевтичного лікування за описаною методикою. Загальна кількість процедур склала 12 сеансів. В результаті лікування протягом 5 діб з моменту госпіталізації ліквідовано після травматичний набряк, гематоми розсмокталися протягом 9 діб. Консолідація кісткових відламків проходила без ускладнень. Анатомічний і функціональний результат гарний. Загальний термін тимчасової непрацездатності склав 33 доби. Приклад №2. Хворий Л., 34 років, І.Х. №1870, потрапив до клініки щелепно-лицевої хірургії 03.11.02 з приводу відкритого перелому нижньої щелепи в ділянці кута справа зі зміщенням, гематом обличчя. З першої доби госпіталізації в комплексі лікування постраждалий почав отримувати курс фізіотерапевтичного лікування за описаною методикою. Загальна кількість процедур склала 10 сеансів. В результаті лікування протягом 4 діб з моменту госпіталізації ліквідовано після травматичний набряк, гематоми розсмокталися протягом 8 діб. Консолідація кісткових відламків проходила без ускладнень. Анатомічний і функціональний результат гарний. Загальний термін тимчасової непрацездатності склав 29 діб. Використання цього способу забезпечує прискорення ліквідації після травматичного та післяопераційного набряку і гематом в ділянці перелому, що дає можливість знизити імовірність розвитку ускладнень, покращити анатомічні і функціональні результати лікування. Джерела інформації, взяті до уваги: 1. Бодаченко К.А., Кривенко С.Н., Рушай А.К. Теоретическое обоснование применения пайлер-терапии в лечении пострадавших с травматическими остеомиелитами и предварительные практические результаты // Травма. - 2003. - Т.4, №3.