Спосіб лікування травматичних переломів щелеп

Спосіб лікування травматичних переломів щелеп, що включає репозицію і фіксацію уламків та проведення медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що в медикаментозну терапію додатково включають антиоксидант рослинного походження у вигляді препарату "Еноант", який призначають перорально в дозі 0,25-0,5 мл на 1 кг ваги і місцево у вигляді внутрішньоротових ванночок 10 % розчином препарату тричі на добу, та нанопрепарат "Силікс" у вигляді водної зависі для іригації порожнини рота двічі на добу. (19) (21) u200910164 (22) 07.10.2009 (24) 25.12.2009 (46) 25.12.2009, Бюл.№ 24, 2009 р. (72) МАЛАНЧУК ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ЧЕКМАН ІВАН СЕРГІЙОВИЧ, ЦІЛЕНКО ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА, ГОРДІЙЧУК МАКСИМ АРКАДІЙОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 рішньоротових ванночок тричі на добу та нанопрепарат «Силікс» у вигляді водної зависі для іригації порожнини рота двічі на добу. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є застосування нових препаратів природного походження «Еноант» та «Силікс», перший з яких не містить спирту, не викликає алергічних ускладнень, препарат має рідку консистенцію, що дозволяє приймати його при шинованих щелепах. Другий приймається в вигляді водної зависі і його консистенція також не заважає застосовувати його при шинованих щелепах. За рахунок вираженої антимікробної, антиоксидантної та дезінтоксікаційної дії препаратів досягається ефективне пригнічення мікрофлори порожнини рота, активація репаративної регенерації та місцевого і загального імунітету. Це дозволяє суттєво знизити частоту виникнення різних посттравматичних запальних захворювань, які і досі часто спостерігаються при лікуванні травматичних переломів та після них. Також важливим є те, що даний спосіб дозволяє зменшити період реабілітації хворого після зняття фіксуючих елементів. За літературними даними такий спосіб лікування травматичних переломів щелеп невідомий [3]. Спосіб здійснюють наступним чином: - при госпіталізації хворому в порядку швидкої допомоги проводять видалення зуба з лінії перелому, репозицію уламків з наступною їх імобілізацією назубними металевими шинами чи накісними фіксаторами. В подальшому хворому призначають курс медикаментозної терапії з включенням антибактеріальних препаратів та 3-разового перорального прийому препарату «Еноант» в дозі 0,250,5мл на 1кг ваги, для внутрішньоротових ванночок застосовують той самий препарат: внутрішньоротові ванночки проводять тричі на день після прийому їжі і 2-разового прийому препарату «Силікс», у вигляді водної зависі для іригації порожнини рота [4, 5]. Тривалість курсу відповідає періоду стаціонарного лікування. Приклад конкретного виконання №1 Хворий П., 23 роки, історія хвороби №14203. Звернувся у відділення щелепно-лицьової хірургії №2 Київської міської клінічної лікарні №12 21.09.08 зі скаргами на болі в ділянці правого кута нижньої щелепи та в ділянці 44, 45 зубів, асиметрії обличчя за рахунок посттравматичного набряку правої привушно-жувальної та підщелепної ділянки, порушення чутливості нижньої губи справа. Зі слів пацієнта добу тому він був побитий невідомими, втрати свідомості не було. При обстеженні встановлено діагноз: травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці правого кута та 44, 45 зубів зі зміщенням. При госпіталізації загальний стан середньої важкості, асиметрія обличчя за рахунок посттравматичного набряку правої привушножувальної та підщелепної ділянок. Відзначається порушення прикусу, відкривання рота обмежено до 2см. При пальпації і бімануальному обстеженні – порушення неперервності нижньої щелепи в ділянці правого нижнього кута та в ділянці 44, 45 зубів, крепітація уламків. При внутрішньоротовому огляді патологічних змін не виявлено. Рентгенологічно відзначається лінія перелому в 46678 4 ділянці правого кута зі зміщенням уламків до 0,7см та лінія перелому в ділянці 44, 45 зубів зі зміщенням уламків до 0,3см. В терміновому порядку хворого госпіталізовано, проведено іммобілізацію назубними металевеми шинами з зачіпними гачками за С.С Тігерштедтом. Призначено медикаментозну терапію, до якої введено препарат «Еноант» по 15мл 3 рази на добу та внутрішньо-ротові ванночки тим же препаратом 3 рази на добу через 30-40хв. після їжі та препарату «Силікс», у вигляді водної зависі для іригації порожнини рота двічі на добу. Ця маніпуляція проводилася лікуючим лікарем. Відзначено зникнення больових відчуттів на 3 добу після госпіталізації, зникнення набряку і розсмоктування інфільтрату відповідно на 3-ю і 7-му добу. Моніторинг імунологічних показників в динаміці виявив нормалізацію показників лейкоцитів, значне поліпшення показників клітинного імунітету до 7-ї доби після травми, бактеріологічні дослідження на 7-му добу після госпіталізації виявили, що кількість мікрофлори порожнини рота знаходиться в межах норми. Також, починаючи з 6-ї доби знаходження в стаціонарі, хворому призначена ЛФК (періодичне статичне напруження та розслаблення жувальних м'язів 2-чі на добу впродовж 15хв. та з 7-ї доби під керівництвом лікаря розкриття та закриття рота впродовж 10хв. Поступово час вправ збільшувався). 29.09.08 хворий виписаний з покращанням на амбулаторний нагляд. На амбулаторному нагляді хворий продовжував займатися ЛФК. 18.10.08 знято шини. Після зняття шин хворий може безболісно відкривати рот на 4см та не відчуває при цьому дискомфорту в скроновонижньощелепних суглобах. Ускладнень в посттравматичному періоді не відзначено. На момент зняття шин - майже повне відновлення чутливості нижньої губи. Приклад конкретного використання №2 Хворий К., 41 рік, історія хвороби 13016. Звернувся у відділення щелепно-лицьової хірургії №2 Київської міської клінічної лікарні №12 31.08.2008. При обстеженні встановлено діагноз: травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці 48 зуба зі зміщенням. Травму отримав за 2 доби до звернення. В терміновому порядку хворий госпіталізований, проведено видалення 38 зуба з лінії перелому та іммобілізацію назубними металевими шинами з зачипними гачками за С.С. Тігерштедтом. Призначено медикаментозну терапію, препарат «Еноант» перорально і у вигляді внутрішньоротових ванночок та препарата «Силікс» у вигляді водної зависі для іригації порожнини рота двічі на добу. Відзначено зникнення больових відчуттів на 2 день після госпіталізації. Швидке зменшення набряку і розсмоктування інфільтрату в зоні перелому які зникали відповідно на 3-тю і 7-му добу. Відзначено позитивну динаміку імунологічних і бактеріологічних показників. З 5 доби розпочато вправи з ЛФК згідно схеми. 8.09.08 хворий виписаний з покращанням на амбулаторний нагляд. На амбулаторному нагляді хворий продовжував займатися ЛФК. 24.09.08 знято шини, рот відкривається в повному обсязі, безболісно. Ускладнень в посттравматичному періоді не відзначено. 5 46678 За період з початку 2007 року в клініці щелепно-лицевої хірургії НМУ проліковано 20 постраждалих з переломами нижньої щелепи, які лікувались згідно розробленого способу. У всіх хворих отримані позитивні результати: відзначено прискорення розсмоктування інфільтратів і зменшення посттравматичного набряку, зникнення больових відчуттів в середньому раніше на 2 доби, порівняно з хворими, що лікувались за традиційними схемами; консолідація уламків відбулася на 3-5 днів раніше (за клінічними даними), що дозволило знизити термін перебування хворого в стаціонарі. Призначення ЛФК в ранній посттравматичний період при запропонованому способі лікування дозволило прискорити реабілітацію хворих після зняття фіксуючих елементів. У хворих спостерігали позитивну динаміку ряду імунологічних і бактеріологічних показників. Виникнення будь-яких запальних захворювань у хворих, що лікувалися згідно запропонованого способу, виявлено не було. Перевагами запропонованого способу є можливість ефективної корекції порушених показників мікробного стану і гігієни порожнини рота, імунітету, а також оптимізації умов репаративної регенерації. Також важливим є зменшення часу реабілітації хворих після зняття фіксуючих елементів. Спосіб є технічно простим, добре переноситься Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 хворими, не має абсолютних протипоказань та побічної дії. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з травматичними переломами щелеп. Література: 1. Лечение травм лица /под ред. П.3. Аржанцева, Г.М. Иващенко, Т.М.Лурье. - М.: Медицина, 1985.- 303с./ 2. Профилактика и лечение гнойновоспалительных заболеваний челюстно-лицевой области /методические рекоммендации под ред. Г.И.Семенченко. - Одеса, 1978. - 17с./ 3. Биологически активне природные соединения винограда: применение в медицине продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда /материалы научной конференции. - Симферополь, 2003. - 201с./ 4. Нанонаука: стан, перспективи досліджень / Под ред. Москаленко В.Ф., Розенфельд Л.Г., Чекман І.С., Мовчан Б.О. - Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, 2008 - №4. - С.19-25. 5. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния /Под ред. Чуйко А.А., Погорелый В.К., Пентюк А.А. - К.; Наукова думка, 2003 - С.32-39. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601