Спосіб індивідуального підбору частоти керованого дихання

Спосіб індивідуального підбору частоти керованого дихання, що включає диференційоване 3 водить до надмірних величин, що приведе до перетренованості й порушення функціональних систем організму із проявом патологічних симптомів (нервове порушення, безсоння, апатія, сонливість, головний біль, біль у м'язах, підвищення температури тіла й ін.). По-друге, у даній методиці важлива роль приділяється психофізичному впливу на випробуваного, що завжди сполучено з певними методичними складностями [Триняк Н.Г. Управление дыханием и здоровье. - Киев. - «Здоров'я» 1991]. Прототипом розробленого нами способу є спосіб регламентованого керування диханням, заснований на індивідуальному й диференційованому призначенні трьох- і чотиритактних дихальних вправ [Триняк Н.Г. Методика тренировки внешнего дыхания: 2-й Все-союз. съезд по лечебной физкультуре и спортивной медицине (тез. докл.). М.: Физкультура и спорт. - 1981. - С.54]. Спеціальні дихальні вправи призначають після визначення оптимального обсягу вдихуваного повітря й індивідуальної тривалості дихальних фаз і інтервалів між ними на підставі встановлення максимального й субмаксимального часу вольової затримки дихання на вдиху й видиху. Спеціальні регламентовані дихальні вправи із профілактичною метою призначають строго диференційовано з урахуванням тонусу симпатичної й парасимпатичної частин ВНС. Недоліком даного способу є складність методики проведення КД. Крім того, визначення збудливості симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС проводиться на підставі вегетативного індексу Кердо, орто- і клиностатичної проб, АшнераДайніні (що відрізняється складністю розрахунків і методики проведення діагностики функціонального стану) і по даним оцінки дермографізму (що має певну частку суб'єктивізму й може привести до помилкових висновків). Сутність пропонованої нами корисної моделі полягає в тому, що в способі індивідуального підбору частоти КД, що включає диференційоване індивідуальне проведення дихальних вправ, відповідно до корисної моделі, проводять одночасний синхронний запис ритмограмми й пневмогами, розраховують коефіцієнт крос-кореляції пневмо- і кардіосигналів, визначають положення піка максимальної потужності в LF діапазоні спектра серцевого ритму й вибирають ритм подиху, частота якого відповідає частоті локалізації максимального піка потужності серцевого ритму в низькочастотному (LF) діапазоні. Використання пропонованого способу дозволяє скоротити час, спростити й підвищити ефективність корекції функціонального стану. Головною перевагою пропонованого способу є те, що при його використанні враховуються індивідуальні особливості кожного пацієнта, певні на основі попереднього запису ВСР. Приклад конкретного виконання. Для оцінки ефективності впливу КД з індивідуально підібраною частотою на функціональний стан людини було проведене дослідження, у якому брали участь 21 студент-волонтер жіночої статі у 48096 4 віці 20-23 років, умовно здорові, що не мають хронічних захворювань. Для реалізації використовуваного способу спочатку проводили одночасний синхронний запис ритмограми й пневмограми за допомогою програмно-апаратного комплексу "Нейрон-Спектр 5". Розраховували коефіцієнт крос-кореляції пневмо- і кардіосигналів. Визначали положення піка максимальної потужності в LF діапазоні спектра серцевого ритму. Вибирали ритм подиху, частота якого відповідала частоті локалізації максимального піка потужності серцевого ритму в низькочастотному (LF) діапазоні. Проводили сеанс КД, під час якого кожний випробуваний протягом 5 хвилин дихав під індивідуальний ритм, що задають зміною діаметра "дихальної кулі". Глибина подиху відповідала розміру кулі: чим більша куля - тим глибше вдих, чим менше куля - тим повніше видих. Параметри періоду вдих-видих, а саме тривалість і інтенсивність фаз вдиху й видиху, а так само пауз між ними обчислювалися за результатами обробки ЕКГ випробуваного. Співвідношення тимчасового інтервалу вдиху до видиху було постійно й становило 38% вдих і 62% видих, що відповідає правилу "золотого перетину". Періоди подиху спочатку експоненціально росли й у завершальній фазі зкспоненціально скорочувалися. Повторно проводили синхронний запис ритмограми й оцінювали коефіцієнт крос-кореляції. По збільшенню значень даного коефіцієнта судили про посилення синхронізації між дихальним ритмом і кардіоритмом і зміні функціонального стану випробуваного. Для оцінки функціонального стану людини використали наступні методи: - варіаційної пульсометри по P.M.Баєвському; - аналіз хвильової структури серцевого ритму (спектральний аналіз); - аналіз показників фрактальної нейродинаміки. Проведення спільного синхронного спектрального аналізу кардіо- і пневмограми дозволило виявити взаємозв'язок паттернов подиху й кардіосигналу у випробуваних (Фіг.1). На фігурах представлено приклад спектрограм дихального й кардіосигнала до (Фіг.1) під час (Фіг.2) і після (Фіг.3) сеансу керованого подиху з індивідуально підібраною частотою у випробуваного. Примітка: KRS - коефіцієнт крос-кореляції між пневмо- і кардіосигналом; VLF -потужність хвиль у дуже низькочастотному діапазоні спектра серцевого ритму; LF -потужність хвиль у низькочастотному діапазоні; HF - потужність хвиль у високочастотному діапазоні; ІН - індекс напруженості. При оцінці спектрограм дихального й кардіосигналу після сеансу КД з індивідуально підібраною частотою зареєстровано синхронізацію між кардіоі респіраторним сигналом випробуваних, про що свідчить збільшення коефіцієнта крос-кореляції між дихальним і кардіоритмом з 7,38 до 21,1ум. од. Це супроводжується значним збільшенням потужності хвиль у високочастотному (HF) діапазоні спектра (Фіг.2). У той же час після сеансу КД реєстрували посилення потужності всіх компонентів спектра (Фіг.3), що свідчить про підвищення резе 5 48096 рвів і поліпшення адаптаційних можливостей організму випробуваних під впливом дихальної гімнастики. Зокрема, показано, що КД з індивідуально підібраною частотою робить так само значний вплив на спектральну потужність піка в низькочастотному (LF) діапазоні спектра (Фіг.3), появу якого обумовлено центральним і вегетативним респіраторно-залежним спарюванням між дихальною й серцево-судинною системами що свідчить про поліпшення барорефлекторної регуляції на основі ефекту резонансу в спектрі ВСР при впливі КД на частотах коливань спектра серцевого ритму в LFдіапазоні. Аналіз показників варіаційної пульсометри виявив, що після КД у випробуваних відбулося достовірне зниження індексу напруженості на 12,4%, що свідчить про зниження напруги регуляторних систем, посиленні парасимпатичного тонусу ВНС, оптимізації регуляторних механізмів на різних рів Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 нях регуляції фізіологічних функцій організму випробуваних. Отже, КД активізує автономний і парасимпатичний контури регуляції й значно поліпшує функціональний стан випробуваних. Таким чином, КД з індивідуально підібраною частотою дозволяє гармонізувати СВКС і істотно підвищити основні показники функціонального стану організму людини. Отримані дані, очевидно, можна пояснити тим, що для роботи того або іншого коливального контуру керування, яким, зокрема, є СВКС, важливе значення має введення в аферентний сигнал гармонійної складової із частотою, що збігається з основною частотою коливань контуру керування серцевим ритмом. Отже, зміна властивостей власних коливальних процесів організму можлива на основі ефекту резонансу в спектрі ВСР при впливі КД на частотах коливань спектра серцевого ритму. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601