Пастка “аст” для пасивного вилову зоопланктону та молоді риб

Пастка для пасивного вилову зоопланктону та молоді риб, що містить в собі ємкості та капронове сито для утримання гідробіонтів, яка відрізняється тим, що як пастки використовують прозорі пластикові труби довжиною 25 см та діаметром 8 см, які мають конусний подвійний вхід, з протилежного боку вони закриті капроновим ситом № 47, при цьому пастки встановлюють у спеціальні закріплювальні кільця, які припаяні на певній відстані (0,5 м) до металевого каркаса, що зверху має к ільце для вбивання в ґрунт, а знизу загострений кінець для закріплення пристрою в ґрунті. (19) (21) u201001081 (22) 02.02.2010 (24) 12.04.2010 (46) 12.04.2010, Бюл.№ 7, 2010 р. (72) ГРИЦИНЯК ІГОР ІВАНОВИЧ, ГЕЙКО ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ, АЛЕКСІЄНКО ВАДИМ РОМАНОВИЧ, СЕРЕБРЯКОВ ВАЛЕНТИН ВАЛЕНТИНОВИЧ, ТРОХИМЕЦЬ ВЛАДЛЕН МИКОЛАЙОВИЧ, АЛЕКСІЄНКО МИКОЛА ВАДИ МОВИЧ (73) ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИ Х Н АУК 3 49103 і вздовж берега вправо та вліво. Таке розміщення пасток пасивного лову дозволяє за певний період експозиції (як правило достатньо 2 годин) виловити достатню кількість гідробіонтів (зоопланктери, личинки та молодь риб), які активно рухаються в різних напрямках або заносяться в пастки течією, для репрезентативної оцінки видового складу, відносної щільності та поведінки гідробіонтів. У випадку виготовлення пастки в польових умовах зрізають верхню частину півторалітрової пластикової пляшки в тому місці, де вона вже не розширюється. З іншої пляшки зрізають дно, а на його місце прошивають по краю верхню частину першої пляшки таким чином, щоб воронка верхньої частини першої пляшки знаходилась у середині іншої (Фіг.2, а). Тобто утворюється ловча воронка, через яку й потрапляють у пристрій досліджувані об'єкти (Фіг.3, б). У кришку закріплюють планктонне сито, створюючи проточну систему. Пастки встановлюють у спеціальні закріплювальні кільця, які припаяні на певній відстані (0,5м) до металевого каркасу, що зверху має кільце для вбивання в ґрунт, а знизу загострений кінець для закріплення пристрою в ґрунті. На певному рівні кріплять по чотири кільця, які розташовані паралельно дну (так направлені вставлені в них пастки), але при цьому два з них приєднують перпендикулярно до двох інших. Пастки вставляють у парні кільця вловлювальними отворами в протилежних напрямках на певній глибині таким чином, щоб вони знаходились горизонтально щодо поверхні води (Фіг.4). Тобто на певному рівні знаходиться відразу по чотири пастки, які спрямовані в чотирьох протилежних напрямах (за течією, проти течії, до берега та від берега). Пристрій встановлюють з човна на дві години, а проби проціджують через планктонне сито. Щоб пристрій ефективно працював, під час його встановлення та проведення досліджень слід дотримуватись таких правил: - при встановленні отвори пасток повинні бути спрямовані певним чином: від берега - до берега та за течією - проти течії; - металевий каркас повинен бути міцно закріплений у ґрунті. Виходячи з наведених даних, даний пристрій можна застосовувати при вивченні видового різ 4 номаніття, вертикального розподілу, горизонтального розподілу, основних напрямків переміщення та відносної щільності в контексті сезонно-добової динаміки зоопланктону та молоді риб на прибережних мілководдях водойм. Головним є те, що дослідження проводять в умовах, коли біотопи не зазнають відчутного антропогенного впливу та змін від проведення самого експерименту (особливо, це стосується густо зарослих біотопів). Узагальнюючи, можна наголосити, що за допомогою пастки «ACT» вперше стало можливим виконання таких завдань: - більш повно та точно визначити видове різноманіття гідробіонтів; - здійснити ступінчасті фракційні лови на різних глибинах мілководних зон прибережних ділянок водойм (0,5м, 1м, 1,5м) практично без впливу на біотоп; - провести досліди одночасного лову на трьох горизонтах мілководь (біля поверхні, у товщі води та біля дна), що розкривають особливості вертикального (глибинного) розподілу зоопланктону та молоді риб, їх відносної щільності на різних глибинах протягом доби та в різні пори року; - вивчити глибинний та горизонтальний розподіл з урахуванням основних напрямків переміщення представників різних груп зоопланктону та м олоді риб, що визначає характер їх просторового перерозподілу протягом доби (від берега - до берега, за течією - проти течії). Список літератури: 1. Березина Н.А. Практикум по гидробиологии. - М.: Агропромиздат, 1989. - 208с. 2. Жадин В.Н. Методы гидробиологического исследования. - М.: Высшая школа, 1960. - 192с. 3. Трохимець В.М., Алексієнко В.Р., Серебряков В.В. Методика вивчення розподілу і поведінки зоопланктону та молоді риб у прибережній зоні водойм // Вісник Київського університету (Біологія). - 2001. - №34. - с. 23-26. 4. Алексієнко М.В. Удосконалення методики відлову молоді риб пластиковими пастками "ACT" // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. Спеціальний випуск "Гідроекологія". - 2005. - №3 (26). - с. 8-10. 5 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 49103 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601