Спосіб контролю розповсюдження популяцій зернової молі (sitotroga cerealella oliv.)

Спосіб контролю розповсюдження популяцій зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.), що включає прийоми, спрямовані на створення несприят 3 В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб контролю розповсюдження популяцій зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.) в зерносховищах, елеваторів, складських приміщеннях та коморах. Ставилось завдання локалізувати та попередити розповсюдження одного із найбільш небезпечних шкідників зерна при його зберіганні. Поставлене завдання вирішується тим, що послідовно реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав розселення впродовж 2,5-3 місяців, всередину приміщень паразита гусениць та лялечок зернової молі габроцитуса (Habrocytus cerealella W.). Суттєвим є те, що норма розселення імаго паразита становить 10-12екз. на 1м3 приміщення. Інтервал між періодами розселеннями паразита становить 12-14 днів. Суть запропонованого способу полягає у тому, що позитивний результат внаслідок реалізації запропонованого способу досягається шляхом попереднього лабораторного розведення паразита гусениць та лялечок зернової молі габроцитуса з наступним його розселенням в складські приміщення, де зберігається зерно. Запропоновані норми витрати паразита сприяють оптимізації режимів як пошуку, так і зараження зернової молі паразитом. Виражена пошукова здатність самиць паразита зернової молі, забезпечує контакт паразита та гусениць або лялечок молі. Суттєвий елемент способу - кратність розселення. Термін 12-14 днів є оптимальним, зважаючи на те, період яйцекладки самиць паразита становить саме 12-14 днів. Фактично, спосіб забезпечує безперервний процес пошуку галицями паразита жертви і її зараження. Безперервне насичення вподовж 2,5-3 місяців приміщень з зерном габробцитусом забезпечує надійний контакт паразит з зерновою міллю. Фактично, позитивний результат внаслідок реалізації способу, забезпечують і дочірні популяції паразита,котрі заразили гусениці молі в зерні, завершили розвиток і дали початок наступної генерації. Приклад здійснення способу. Типові зерносховищ, де тривалий час зберігається зерно пшениці, ячменю, жита, кукурудзи. Не дивлячись на проведення різноманітних запобіжних та винищувальних заходів, як правило, через певний проміжок часу спостерігається заселення середовища переважно через вентиляційні отвори, вікна та двері. Перші ознаки заселення зерна шкідником-метелики, які літають в сутінках. 49218 4 Запропонований спосіб реалізовували наступним чином. Попередньо в лабораторних умова, масово вирощували паразита гусениць та лялечок зернової молі габроцитуса. Зважаючи на те, що шкоду зерну завдають гусениці зернової молі, які після відродження їх із яєць негайно проникають всередину зерна, проводили розселення паразита тривалий час - 2,5-3 місяців. Самиці паразита, що відродились, приступають до ретельного обстеження зерна, виявлення гусениць, що живляться всередині і тільки тоді здійснюють зараження їх. Формували два дослідні варіанти. Перший - де реалізовували запропонований спосіб. Другий варіант - окреме, ізольоване від першого зерносховище, де контроль розповсюдження популяцій зернової молі проводили згідно способунайближчого аналога. У першому варіанті, на початку виявлення імаго зернової молі розселяли імаго габроцитуса із розрахунку 10-12 особин на 1м3 приміщення. Враховуючи те, що період яйцекладки самиць габроцитуса, а отже і зараження зернової молі триває 15-16 днів, інтервал між розселенням паразита становив 12-14 днів. Оцінку величини позитивного результату проводили шляхом порівняння найбільш визначальних предикторів запропонованого способу та способу-найближчого аналога. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати обґрунтування способу наведено у таблиці. Встановлено, що в межах заявлених параметрів спосіб забезпечив контроль розповсюдження популяцій зернової молі в зерносховищах. Якщо початкова чисельність гусениць молі на 1000 зерен у варіанті, де обґрунтовувався спосіб становила 24,2 екз., то через три місяці цей показник становив тільки 4,3 екз. гусбниць на 1000 зерен. Аналогічні показники у варіанті, де використовували спосіб-найближчий аналог становили відповідно 18,8 та 10,9. Різниця статистично доведена. У підсумку ефективність запропонованого способу становила 80,6%, тоді як у аналозі 60,4%. Про високий рівень шкідливості молі, розповсюдження її у складах свідчать матеріал и контрольного варіанту. За початкової чисельності 20,3 гусениці на 100 зерен, через три місяці було заселено 124,6 зерен. Позитивний результат, внаслідок реалізації запропонованого способу полягає у тому, що контроль розповсюдження популяцій зернової молі у зерносховищах здійснюється шляхом використання природного паразита гусениць та лялечок. Виключається використання хімічних препаратів. 5 49218 6 Таблиця Результати експериментального обґрунтування способу контролю розповсюдження популяцій зернової молі в зерносховищах Чисельність гуПочаткова чисельсениць молі всеність молі, гусеЕфективність Способи, що порівнюються редині зерна, Позитивний результат ниць на 1000 зеспособів, % екз/1000 зерен рен, екз через 3 місяці Реалізація способу дозволяє здійснювати конРозселення імаго габроцитуса троль розповсюдження багаторазове з інтервалом 12зернової молі в складах 24,2 4,3 80,6 14 дні без використання хіміч(спосіб, що пропонується) них препаратів. Виключається негативна дія на зерно Спосіб не забезпечує контроль розповсюПрофілактичні заходи; дження зернової молі. Волога дезінсекція, фосфорор18,8 10,9 60,4 Спостерігається постуганічні інсектициди пове наростання чисе(спосіб-найближчий аналог) льності шкідника і заселення гусеницями зерна Неконтрольоване розповсюдження зернової Контроль 20,3 124,6 молі. Інтенсивне заселення зерна НІР05 2,2 5,7 Комп’ютерна верстка М. Ломалова Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601