Пластина о.о. лоскутова для остеосинтезу

Пластина для остеосинтезу, що містить наскрізні отвори, виконані уздовж поздовжньої осі 3 них фізичних навантажень. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні відомої пластини для остеосинтезу, що містить наскрізні отвори, виконані уздовж поздовжньої осі пластини та фіксуючі елементи, відповідно до корисної моделі О.О.Лоскутова, додатково пластина викопана у вигляді жолоба, на її дистальній ділянці сформований прямокутний вигин, а фіксуючі елементи вироблені у вигині шляхом поздовжньої виїмки матеріалу, від зовнішньої межі до ребра вигину, у вигляді двозуба. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак пластини О.О.Лоскутова для остеосинтезу з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Виконання пластини у вигляді жолоба робить пластину конгруентною до форми кісточки, що усуває потребу у застосуванні надмірних фізичних зусиль фіксації при використанні пластини. Прямокутний вигин, що формується на дистальній ділянці пластини, забезпечує позиціювання фіксаторів у єдиній площині з пластиною, а також відтворення фіксації без зайвого травмування гвинтами уламків кісточки. Вироблення фіксуючих елементів у вигині шляхом поздовжньої виїмки матеріалу, а саме, від зовнішньої межі до ребра вигину, сприяє реалізації для них оптимальної жорсткості, а також зменшенню як загальної кількості останніх, так і площі контактування фіксаторів з тканинами. Водночас, зменшення обсягу травмування кісточок за рахунок виключення гвинтового навантаження, їх контактної площі з фіксаторами й числа останніх при оптимізації жорсткості в динаміці істотно поліпшують процес стабілізації відновлюваних уламків, розподіл зусиль компресії між ними, а від того - покращення природних умов регенерації та зменшення ймовірності післяопераційних ускладнень. Що стосується перевершення технологічності, то вочевидь, що вироблення функціональних зон пластини лімітується виробленням прямокутного вигину у пластині і повздовжньої виїмки в її масиві, виключаючи складні процеси лиття і доведення дрібних габаритів конічних фіксаторів до заданої норми. Таким чином, сукупність ознак запропонованої пластини О.О.Лоскутова для остеосинтезу є суттєвою, відповідає критерію "новизна", оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з реалізацією вищезазначеного технічного результату, та не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Додатковими перевагами пластини О.О.Лоскутова над прототипом є спрощення конструкції, техніки накладення на кістку та збільшення експлуатаційної зручності. На Фіг.1 зображена пластина О.О.Лоскутова для остеосинтезу, вид зверху; на Фіг.2 - теж саме, вид збоку; на Фіг.3 - теж саме, фронтальний вигляд; на Фіг.4 - теж саме, розріз по лінії А-А. Запропоновану пластину найбільш доцільно виготовити зі сталі марки 12Х18Н10Т шляхом штампування заготівки та гнуття. Пластина О.О.Лоскутова для остеосинтезу ха 49224 4 рактеризується наявністю наскрізних отворів 1, фіксуючих елементів 2, жолобчастої форми 3, прямокутного вигину 4 на дистальній ділянці, де шляхом поздовжньої виїмки вироблені фіксуючі елементи 2, а саме, від зовнішньої межі 5 до ребра 6 вигину 4. Пара фіксуючих елементів 2 утворює "двозубий фіксатор", що знаходиться у одній площині з поверхнею пластини. Пластину О.О.Лоскутова для остеосинтезу накладають на ділянці гомілковоступневого суглоба на малогомілкову кістку. Двозубий фіксатор 2 насаджують на уламок, малогомілкову кістку просвердлюють крізь отвори 1 у пластині і додатково пригвинчують її до малогомілкової кістки. Перевіряють стабільність фіксації уламків зовнішньої кісточки, обсяг рухів у гомілковоступневому суглобі, заводять дренуючу трубку і накладають шви на рану. В динаміці пластини О.О.Лоскутова для остеосинтезу двозубий фіксатор 2 утримує насаджений уламок кісточки відносно малогомілкової кістки в одній площині, завдяки жорсткому зв'язку пластини з цією кісткою, її жолобчастої форми 3 і прямокутному вигину 4 на дистальній ділянці. При такому сполученні фіксаторів 2 з площиною пластини досягають більш надійної (стабільної й жорсткої) фіксації уламків, зменшують травматичність, зберігають рухи гомілковоступневого суглоба. Приклад 1. Хворий Н., 25 років, перебував у травматологічному відділенні обласної клінічної лікарні ім. I.I. Мечнікова м.Дніпропетровська з приводу хірургічного лікування гомілковоступневого суглоба (історія/хвороби № 4306 від 15.07.2009). Операція 17.07.2009. При ревізії кінцівки був виявлений перелом малогомілкової кістки на рівні суглобової щілини. Під час операції фіксацію відламків здійснювали пластиною О.О.Лоскутова. Її накладали на ділянці гомілковоступневого суглоба, на малогомілкову кістку, "двозубий фіксатор" 2 насаджували на уламок кісточки. Малогомілкову кістку просвердлювали крізь отвори 1 пластини, а в отвори кістки вкручували шурупи для фіксації пластини. Перевіряли стабільність фіксації уламків зовнішньої кісточки, обсяг рухів у гомілковоступневому суглобі. Оперовану ділянку піддавали дренуванню та вшивали рану. Післяопераційний період Н. проходив без ускладнень. Шви були зняті на 12 добу після операції. Рана загоїлась первинним натягом. На потязі 4-5 тижнів після операції застосовували ФТЛ (УВЧ, магнітотерапію, фонофорез), ЛФК, масаж. Відновлення функції гомілковоступневого суглоба спостерігали через 2 тижні. Повне навантаження на кінцівку було дозволене через 4 тижні після операції. Працездатність була відновленою через 6 тижнів. Анатомо-функціональний результат застосування пластини О.О.Лоскутова був оцінений на добре. Переконалися, що у порівнянні з прототипом запропонований пристрій реалізує більш стабільну і жорстку фіксацію зовнішньої кісточки гомілковоступневого суглоба, зменшує травматичність операції, посилює остеосинтез зламаної кісточки та скорочує лікувальний період. Його виготовлення є більш технологічним і відрізняється простою конс 5 49224 трукцією. Таким чином, використання пластини О.О.Лоскутова в ортопедії і травматології допускає перевершення вищезазначеного технічного результату, розширює межі її використання без завдання шкоди здоров'ю, що відповідає умові "промислова придатність", а з урахуванням вищенаданих тверджень і п.2 Ст.7 Закону, вона може бути кваліфікованою як корисна модель. Джерела інформації: 1. Пластинка для остеосинтеза: А.с. СССР № 1417869, МПК4 А61В17/58 / В.Н Левенец, Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 6 П.Ф.Музыченко, В.Э.Павловский (СССР); Киевский ГИУ врачей; Клиническая б-ца №28 г. Киева (СССР); заявл. 20.02.84; опубл. 23.08.88. 2. Пластина для остеосинтеза: А.с. СССР №1395303, кл. А61В17/58/ А.Н. Костюк. №3894119/28-14, заявл. 07.05.1985; опубл. 15.05.1988. 3. Накостная пластина для остеосинтеза: А.с. СССР № 1502020, МПК4 А61В17/58 / Р.Р.Хаджаев, Б.В.Шаварин (СССР). № 4309079/28-14; заявл. 25.09.97; опубл. 23.08.89. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601