Спосіб діагностики й лікування гнійного галактофориту

Спосіб діагностики й лікування гнійного галактофориту шляхом ультразвукового дослідження та евакуації гною, який відрізняється тим, що додатково визначають діаметр молочних синусів та флотацію їхнього внутрішнього вмісту, а при діаметрі молочних синусів не менше 0,4 см евакуацію гною виконують під візуальним ультразвуковим контролем у режимі реального часу через природний отвір молочної протоки на соску. (19) (21) u200911534 (22) 12.11.2009 (24) 26.04.2010 (46) 26.04.2010, Бюл.№ 8, 2010 р. (72) БІЛОНЕНКО ГЕННАДІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, ОСИПОВ ОЛЕКСАНДР ГЕННАДІЙОВИЧ, АКСЬОНОВА ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА, АКСЬОНОВ ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 дення малоінвазивного лікувального втручання під візуальним ультразвуковим контролем у режимі реального часу. Розробка даного технічного рішення стала можливою завдяки власним клінічним та науковим спостереженням, які доводять, що серед загальної групи жінок, хворих на так званий «нелактаційний мастит», за допомогою діагностичного ультразвуку чітко виявляються 4 форми патологічних змін у вигляді кіст (44,1%), перипротокових маститів (25,6%), абсцесів (15,9%) та галактофоритів (14,4%). Гнійний галактофорит, як окрема нозологічна одиниця характеризується локалізацією патологічного процесу в субареолярній ділянці груді, а саме у молочних синусах, і відрізняється від інших форм запалення, наприклад, перипротокового маститу тим, що його ультразвукова семіотика складається із наявності значно розширених (більше 0,4см), «ковбасоподібних» молочних проток, у просвіті яких виявляється флотуючий вміст. Діагностику й лікування хворих за способом, що заявляється, здійснюють таким чином. У пацієнтки із запальними змінами груді проводять ультразвукове дослідження і при наявності означених ультразвукових симптомів (субареолярна локалізація, розширення молочних синусів більше ніж 0,4см, наявність флотуючого вмісту в їхньому просвіті) встановлюють діагноз гнійного галактофориту. Шляхом пальпаторної компресії навколо соска виявляють отвір молочної протоки, із якого надходить гній. В асептичних умовах через визначений отвір молочної протоки ретроградно у напрямку до молочного синусу проводять катетер, просування і положення якого контролюють візуально за допомогою діагностичного ультразвуку безпосередньо у режимі реального часу. Після влучення катетера у патологічне вогнище до нього приєднують шприц і за допомогою негативного тиску проводять аспірацію гною. Процес і повноту спорожнення гнійної порожнини також контролюють за допомогою діагностичного ультразвуку безпосередньо у режимі реального часу. За необхідності після евакуації гною молочний синус багаторазово промивають розчинами антисептиків або антибіотиків до отримання прозорої рідини. Наводимо конкретні приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора М-ш Л.А. 55 років звернулась до хірурга-маммолога Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) 13.11.03 зі скаргами на біль, наявність рани та ущільнення в області правої груді, підйоми температури тіла щовечора до 37,3-37,6гр. С Відомо, що з 25.10.03 до 03.10.03 вона знаходилась у хірургічному відділенні міської лікарні №26 м. Донецька (виписка з історії хвороби №1257), де їй проведено операцію - розтин маститу з послідуючою знеболюючою, антибактеріальною терапією та щоденними перев'язками. З 04.10.03 до 12.10.03 знаходилась на амбулаторному лікуванні у хірурга місцевої поліклініки. У зв'язку з погіршенням стану направлена до хірурга-маммолога ДОКТМО. При огляді на правій груді марлева пов'язка, під якою 49337 4 виявляється гнійна рана 4 1,5см. Медіальніше від рани (субареолярно) прощупується щільний, болючий інфільтрат 6 4см. Із однієї протоки на верховині правого соска надходять гнійні виділення. При ультразвуковому дослідженні у проекції інфільтрату виявляється ан-гіпоехогенне утворення 1,9 0,9см із флотацією внутрішнього вмісту. На підставі клініко-ультразвукової картини встановлено діагноз - гнійний галактофорит. Під візуальним ультразвуковим контролем через природній отвір сецернуючої молочної протоки на верховині соска до порожнини гнійника проведено катетер і виконано аспірацію 5мл гною. Через 2 доби зникла біль, значно зменшився запальний інфільтрат, нормалізувалась температура тіла. У подальшому до повного загоєння рани протягом 10 діб отримувала перев'язки. Загальний термін лікування склав 29 діб. Приклад 2. Хвора Т-ва Л.М., 52 років (амбулаторна картка №5401210856) звернулась до хірурга-маммолога ДОКТМО 21.06.06 зі скаргами на біль, припухлість та почервоніння в області правої груді, підвищення температури тіла до 38,5гр. С Хворіє 3 доби. При огляді на межі латеральних квадрантів правої груді ближче до ареоли розташована ділянка шкірної гіперемії 15 10см, під якою пальпується щільний болючий інфільтрат відповідних розмірів. Із однієї протоки на верховині правого соска надходять гнійні виділення. При ультразвуковому дослідженні субареолярно виявляється ангіпоехогенне утворення - «ковбасоподібний» молочний синус діаметром 0,6-0,8см із флотацією внутрішнього вмісту. На підставі клініко-ультразвукових даних встановлено діагноз гнійного галактофориту. Під візуальним ультразвуковим контролем через природній отвір сецернуючої молочної протоки на верховині соску до порожнини гнійника проведено катетер і виконано аспірацію 7 мл гною. У подальшому отримувала консервативну терапію - антибіотики, аплікації з протизапальними мазями. Загальний термін лікування склав 12 діб. Приклад 3. Хвора С-на О.В., 31 року (амбулаторна картка 7801399737) звернулась до хірурга-маммолога ДОКТМО 28.09.09 зі скаргами на біль, припухлість та почервоніння в області лівої груді. С Хворіє 4 доби. При огляді ліва грудь збільшена у порівнянні з правою. Пальпаторно на межі зовнішніх квадрантів лівої груді виявляється щільний, болючий інфільтрат 6 8см. З однієї протоки на верховині лівого соска надходять рясні гнійні виділення. При ультразвуковому дослідженні на межі ареоли виявляються анехогенні деформовані тяжі діаметром 0,3см, що спрямовані до соску і нагадують «обгоріле» дерево. Відмічається інфільтрація оточуючих тканин. Флотація внутрішнього вмісту відсутня. На підставі клініко-ультразвукових даних встановлено діагноз перипротокового маститу. Хірургічного втручання не потребує. Призначена консервативна терапія. Переваги способу, що пропонується, полягають у можливості виявлення саме тієї форми запалення груді, що відповідає діагнозу гнійного галактофориту, в опрацюванні адекватної 5 49337 лікувальної тактики, в уникненні травматичних хірургічних втручань, у запобіганні небажаних ускладнень і косметичних дефектів, у значному скороченні термінів лікування. Джерела інформації, що прийняті до уваги: 1. О диагностике галактофорита / Р.Ф.Закиров, Б.К.Дружков, Д.М.Красильников и др. // Казанский мед. журнал.- 2001.- Т.82, №5.-С.410-411. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 2. Чадаев А.П., Зверев А.А. Острый гнойный лактационный мастит. - М: Медицина, 2003.-128с. 3. Власов В.В., Суходоля А.І., Гойда М.С. Малоінвазивне хірургічне лікування нелактаційного гнійного маститу // У кн.: Акт. питання естетичної та реконструктивної хірургії молочної залози: 60 тез доповідей Першої Всеукраїнської науковопрактичної конференції.-К.,2004.-С.20-21. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601