Спосіб лікування лактаційного гнійного маститу

Винахід відноситься до медицини, а точніше до хірургії , а саме до мамології, і може бути використаний для лікування лактостазу, лактаційного гнійного маститу. Як прототип обраний спосіб лікування лактаційного гнійного маститу (Н. Н. Кукин. Диагностика и лечение заболеваний молочной железы. - М., 1972. - С.85-86), який полягає в тому, що виконують пункцію запального вогнища з евакуацією вмісту та одномоментним введенням антибіотика в наявну порожнину. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками запропонованого способу, є: пунктування запального вогнища в молочній залозі та евакуація гнійно-молочного вмісту. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефектвиності лікування), є: відсутність точної інформації про наявність, місце розташування, обсязі пунктуємої порожнині і кількості порожнин, тому що проводять хірургічні маніпуляції без контролю ультрасонографією, у зв'язку з чим низька точність влучення голки в порожнину і відповідно неповна евакуація вмісту порожнини. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом здійснення аспірації гнійномолочної порожнини молочної залози під контролем УЗД з повною евакуацією вмісту, використанням місцевої протизапальної терапії із застосуванням антибіотиків, спазмолітиків, дезагрегантів, ентеральним введенням антибіотику широкого спектра дії та антипролактинового препарату, а так само проведенням профілактики лактостазу, що дозволяє усунути вн утрішню компресію, що є однією з основних причин формування запального процесу, призводить до нормалізації кровообігу і лімфотоку, придушенню вогнища інфекції, тимчасовому зменшенню лактації. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування лактаційного гнійного маститу, що включає пунктування запального вогнища в молочній залозі та евакуацію гнійного вмісту, згідно винаходу, пунктування та аспірацію проводять під контролем ультрасонографії, потім проводять місцеву терапію у вигляді компресів, що містять антибіотик пеницилінового ряду чи макролід, спазмолітик і дезагрегант на основі димексиду з одночасним ентеральним прийомом того ж антибіотику протягом 3-5 діб, однократно призначають антипролактиновий препарат Достинекс, причому додатково проводять профілактику лактостазу за допомогою механічного зціджування. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом, що може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання пункції та аспірації під контролем ультразвукового дослідження дозволяє за рахунок повної аспірації вмісту гнійно-молочних порожнин запальної ділянки молочної залози дозволяє усун ути внутрішню компресію в залозі, сприяючи поліпшенню кровообігу і лімфотоку, місцеве застосування компресу на основі димексиду з використанням антибіотику, спазмолітику, дезагреганта дозволяє зменшити набряк і запальний процес, а ентеральне застосування антибіотику дозволяє впливати на інфекційний фактор і усунути вогнище інфекції в короткий термін, застосування антипролактинового препарату дозволяє тимчасово зменшити лактацію, заходи, спрямовані на профілактику лактостазу - регулярне зціджування молока чи використання молоковідсмоктувача перешкоджають рецидиву. Суть винаходу полягає в наступному За наявності клінічної картини, підтвердженої на УЗД - дилятація протоки, наявність гнійних порожнин, проводять пункційну аспірацію під контролем ультразвукового дослідження з повною евакуацією вмісту, що підтверджується наповненням шприця і візуальним контролем зменшення і зникнення порожнини, рухом рідини до пункційної голки. За наявності поруч розташованих, але відмежованих порожнин, є можливість аспірувати вміст порожнин через цей же прокол чи виконати аспірацію з іншої позиції. Після виконання аспірації застосовують компрес на основі димексиду, що включає в себе спазмолітик, антибіотик, дезагрегант. Усередину призначають той же антибіотик широкого спектра дії та однократно антипролактиновий препарат, що дозволяє впливати на вогнище інфекції і зменшити тимчасово лактацію. Через 3-4 години рекомендується проводити зціджування з використанням молоковідсмоктувача, що дозволяє перешкоджати формуванню лактостазу. На наступну добу виконують контрольну ультрасонографію, за наявності вмісту в ранніше пунктуємих порожнинах проводять додаткову пункційну аспірацію. Лікувальні заходи проводять протягом 3-5 днів зі скасуванням грудного вигодовування. Після усунення симптомів маститу годування може бути відновлено. Спосіб комплексного лікування лактаційного гнійного маститу з використанням пункційної аспірації вмісту запального вогнища під контролем УЗД, а також місцевої і загальної протизапальної терапії з однократним прийомом препарату, що знижує лактацію; а також заходів, спрямованих на профілактику лактостазу, дозволяє уникнути хір ургічного втр учання на лактуючій молочній залозі та у короткий термін усун ути симптоми запального процесу з поновленням годування дитини грудьми після лікування. Запропонований спосіб ілюструється наступними прикладами його виконання. Приклад 1 Хвора С., 1979 року народження, звернулася в кабінет патології молочної залози зі скаргами на виражену болючість в області лівої молочної залози, підвищення температури тіла. З анамнезу відомо, що післяпологова лактація протягом 1,5 місяців. Протягом 2-х тижнів відзначається виникнення ділянки з затвердінням над ареолою лівої молочної залози, субфебрилітет. Останні 2 дні стан погіршився, підсилився біль, підвищилася температура тіла до 39°С. Об'єктивно: права молочна залоза відповідає періоду лактації. У лівій молочній залозі, в області верхнього краю ареоли, шкіра гіперемірована з ціанотичним відтінком, при пальпації визначається різка болючість на ділянці розміром до 5см. Відзначається інфільтрація навколишніх тканин. У лівій пахвовій області збільшений болючий лімфовузол. Діагноз: гнійний лактаційний мастит лівої молочної залози. Виконано ультразвукове дослідження молочних залоз: у лівій молочній залозі над ареолою, у товщині залозистої тканини, візуалізується дилятація проток до 4-5мм, кістозно-розширені порожнини з дрібнодисперсним рідинним вмістом. При тиску датчиком відзначається дифузія рідкої частини по протоковій системі і порожнинам . Хворій було поведене лікування по запропонованому способу. Виконана прицільна пункційна тонкоголкова аспірація під контролем УЗД вмісту порожнин з 2-х різних ділянок. Евакуйовано 3-2,5мл гнійно-молочного вмісту. Порожнини і розташовані поруч протоки спались. Хворій рекомендовано тимчасово припинити годування грудьми, регулярно проводити відсмоктування молока через 3-4 години. Призначений Аугментин 1т 2 рази в добу, однократно Мостинекс 1/2таб. Місцеве призначений компрес, що містить: розчин димексиду, Аугментин, Но-Шпа, гепаринів. На 2-у добу - стан хворої задовільний з позитивною динамікою. Зберігається субфебрилітет до 37,2°С. Болючий синдром зменшився, гіперемія та інфільтрація менш виражені. На контрольному УЗД виявлена порожнина з рідинним вмістом. Виконано повторну аспірацію під контролем УЗД з евакуацією гнійногеморагічного вмісту 1,5мл. Лікування продовжене. На 3-ю добу - стан задовільний, температура тіла нормальна. Відзначається помірна болючість в області вогнища запалення. На ділянці пальпуємого ущільнення шкіра не змінена, пальпаторно визначається ділянка 1,5 на 2см. Рекомендовано продовжити терапію. На 5-у добу - стан задовільний. Скарг немає. При пальпації в лівій молочній залозі в області запального процесу зберігається помірна болючість, пальпуєма ділянка 1,5 на 2см. Рекомендовано скасувати прийом протизапальної терапії, відновити годування грудьми. 10-а доба - стан задовільний. Скарг немає. Температура тіла нормальна. Годує грудьми. Ліва молочна залоза безболісна при пальпації, зберігається помірне ущільнення без ознак запалення. Лімфовузел у лівій пахвовій області не збільшений. Приклад 2 Хвора В., 36 років, звернулась у кабінет патології молочної залози зі скаргами на наявність болючого ущільнення в лівій молочній залозі. Годує грудьми 3 місяці. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 10 днів, коли знайшла болюче ущільнення в лівій молочній залозі. Протягом останніх 2-х діб підвищилася температура тіла до 38,3°С, з'явилося почервоніння шкіри і підсилилася болючість в області лівої молочної залози. Об'єктивно: у лівій молочній залозі у верхньо-зовнішньому квадранті візуально визначається ділянка гіперемії шкіри з ціанотичним відтінком розміром до 6см у діаметрі. При пальпації визначається ділянка ущільнення з інфільтрацією навколишньої тканини розміром до 6см, флуктуація. Права молочна залоза без особливостей. Діагноз: Гнійний лактаційний мастит лівої молочної залози. УЗД молочних залоз: у лівій молочній залозі у верхньо-зовнішньому квадранті, ближче до ареоли, візуалізуються 2 порожнини розміром 37´17мм, поруч у напрямку до соска 25´13мм, дані порожнини містять дрібнодисперсний вміст, між собою не сполучаються. Висновок: УЗ ознаки лактостазу, лактаційного маститу лівої молочної залози. Хворій проведено лікування по запропонованому способу. Виконано прицільну тонкоголкову аспірацію під контролем УЗД вмісту порожнин, евакуйовано 10мл гнійномолочного вмісту з двох порожнин. Порожнини спались. Після пункційної евакуації хвора відзначила полегшення, розмір затвердіння зменшився. Призначено лікування: Аугментин 1 таблетка 2 рази на добу, Достинекс по 1/2 таблетці однократно. Місцево - компрес з розчину димексиду, Аугоментину, Но-Шпи, гепарину. Рекомендовано тимчасово припинити годування грудьми. Показано зціджування через 3-4 години. Постільний режим. На 2-у добу стан хворої був задовільний. Скарги на помірний біль в лівій молочній залозі. Температура тіла нормальна. Візуально визначається ділянка гіперемії, пальпаторно визначається помірно болюче ущільнення, флуктуація. На контрольному УЗД візуалізується порожнина, наповнена рідким вмістом. Виконано аспірацію під УЗД, евакуйовано 4мл молочного вмісту. Лікування продовжити. На 3-ю добу - стан задовільний. Скарг немає. Ділянка ущільнення безболісна, температура тіла нормальна. Продовжує одержувати терапію. На 4-у добу - стан задовільний. Скарг немає. Температура тіла нормальна. У верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози пальпується безболісне ущільнення до 3см без чітких контурів, безболісне. Рекомендовано лікування скасувати, продовжити зціджування. На 5-у добу - стан задовільний. Скарг немає. Температура тіла нормальна. Пальпаторно зберігається ділянка затвердіння безболісна, шкіра над нею не змінена. Рекомендовано відновити годування. На 10-у добу - стан задовільний. Скарг немає. Температура тіла нормальна. У лівій молочній залозі у верхньо-зовнішньому квадранті зберігається еластичне ущільнення без чітких контурів, безболісне, без ознак запалення. Наведені приклади підтверджують ефективність запропонованого способу. Застосування запропонованого способу дозволяє проводити лікування гнійного лактаційного маститу, уникаючи при цьому грубого оперативного втручання, дозволяє відновити годування грудьми на 4-5 добу від початку лікування, що, у свою чергу, має величезне значення як для матері, так і для дитини.