Розчин для інфузійної терапії

Розчин для інфузійної терапії, до якого вхо Винахід стосується медицини, зокрема, трансфузіологм і гематологи, і може бути використаним як при виготовленні інфузійних розчинів на основі глюкози, так і при здійсненні їх внутрішньосудинної інфузм Відомий розчин для інфузійної терапії, до якого входить глюкоза в ІЗОТОНІЧНІЙ концентрації [1] Розчин глюкози в ІЗОТОНІЧНІЙ, тобто 5%-ній, концентрації широко використовують як засіб інфузійної терапії при проведенні детоксикаційних заходів, для корекції водно-сольового обміну та ш Недоліком відомого розчину для інфузійної терапії на основі вмісту глюкози в 5% концентрації є недостатній рівень лікувальної ефективності, перш за все, через здатність ініціювати утворення конгломерацій еритроцитів, що суттєво підвищує ризик мікроциркуляторних порушень, а отже ймовірність постінфузійних ускладнень Зазначені КЛІТИННІ конгломерації досить чітко виявляються в пробірці навіть без застосування мікроскопічної техніки Тому навіть якщо допустити, що в умовах in vivo даний ефект буде частково нівельований за рахунок розведення глюкози у внутрішньосудинному об'ємі крові, навряд чи варто нехтувати можливими несприятливими наслідками у вигляді порушень репонарного кровотоку В основу винаходу поставлене завдання удосконалити відомий розчин для інфузійної терапії, в якому шляхом додаткового введення субстрату з антиконгломераційними властивостями, досягають покращання реологічних властивостей інфузійного розчину, а отже його лікувальної ефективності При розгляді технічного завдання було взято дить глюкоза в ІЗОТОНІЧНІЙ концентрації, який відрізняється тим, що додатково містить сіль електроліту, наприклад натрію хлориду, у ппоосмолярній концентрації при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас % глюкоза 5,0 натрію хлорид 0,25-0,35 вода очищена до 100,0 до уваги те, що молекули глюкози при взаємодії з мембранною поверхнею еритроцитів викликають деполяризацію останніх, що супроводжується значною втратою електричних зарядів і, як наслідок, ослабленням сил електростатичного взаємовідштовхування клітин в інфузійному розчині Останнє, власне, й призводить до інтенсивного утворення конгломерацій еритроцитів при введенні їх у розчин глюкози в ІЗОТОНІЧНІЙ концентрації Справедливість наведеного стверджує й те, що додаткове введення в ІЗОТОНІЧНИЙ розчин глюкози речовини, здатної відновити поверхневий електричний заряд еритроцитів, наприклад, розчин електроліту, супроводжується розпадом клітинних конгломерацій при збереженні ЦІЛОСТІ суспендованих клітин Поставлене завдання вирішують тим, що відомий розчин для інфузійної терапії, до якого входить глюкоза в ІЗОТОНІЧНІЙ концентрації, ВІДПОВІДНО до винаходу додатково містить сіль електроліту, наприклад, натрію хлориду у ппоосмолярній концентрації при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас % глюкоза 5,0 натрію хлорид 0,25 - 0,35 води очищеної до 100,0 Перелік фігур (фотографій) Фіг 1 Конгломерації еритроцитів у 5 % розчині глюкози у відалевській пробірці Фіг 2 Суспензія еритроцитів в ізотонічному розчині глюкози на 0,2% розчині натрію хлориду Фіг 3 Суспензія еритроцитів в ізотонічному розчині глюкози на 0,4% розчині натрію хлориду У зазначеному складі розчин для інфузійної терапії забезпечує відсутність клітинних (еритро CO Ю О ю цитних) конгломераціи Приклад 1 Готують 5% розчин глюкози для інфузійної терапії з різним вмістом натрію хлориду, як наведено у таблиці, і змішують 0,1 мл нативної крові з Юмл інфузійного розчину кожного з розве 50153 день Суміш в пробірках шкубують впродовж 10 хвилин, після чого ретельно перемішують і спостерігають на предмет наявності еритроцитних агрегацій Таблиця Показник ефективності розчину Утворення еритроцитних конгломераціи Вміст натрію хлориду (г) в 10 мл 5 % розчину глюкози 0,045 0,040 0,035 0,030 0,025 0,020 Не міс(0,45%) (0,40%) (0,35%) (0,30%) (0,25%) (0,20%) тить _ Як видно з наведених фотографій, інфузійний розчин на основі глюкози в ІЗОТОНІЧНІЙ концентрації хоч і не викликає гемолізу, ІНІЦІЮЄ утворення конгломераціи еритроцитів (фиг 1) Внесення в інфузійний розчин додатково солі натрію хлориду в 0,2% концентрації значно, хоч і не повністю, нівелює процес утворення клітинних конгломераціи (фіг 2), а вже вміст натрію хлориду в концентрації 0,25% практично усуває деполяризаційний ефект глюкози, що виявляється відсутністю еритроцитних конгломераціи в пробірці (табл ) Приклад 2 Інфузійний розчин на основі глюкози в ізоосмолярній концентрації з вмістом натрію хлориду в гіпоосмолярніи концентрації випробуваний шляхом змішування в пробірці з нативною кров'ю понад 50 донорів В усіх наведених випадках утворення конгломераціи еритроцитів не відбувалося _ _ +/ ++++ Таким чином, введення до 5% розчину глюкози додатково солі натрію хлориду у відносно невисокій концентрації, зокрема, 0,25-0,35%, забезпечує уникнення в ході інфузійної терапії різноманітних ускладнень функції репонарної гемодинаміки Це особливо важливо при врахуванні існування значної КІЛЬКОСТІ КЛІНІЧНИХ випадків, при яких лікувальний процес вимагає наводнення організму рідиною, збагаченою глюкозою, але без збільшення вмісту солей В зазначеному аспекті запропонований інфузійний розчин є високоефективним засобом вибору, тим більше, що його склад допускає значне варіювання концентрації електроліту Джерела інформації, які слід взяти до уваги 1 Кровозаменители, консерванты крови и костного мозга Справочник/Под ред акад PATH проф Т Н Хлябича М Медицина, 1997 - с 192 50153 ні 2