Аналізатор факторного резонансу по куту атаки

Аналізатор факторного резонансу по куту атаки, який містить датчик критичних кутів кр, задатчик пос (посадковий режим), задатчик в (взлітний режим), перемикач режимів, датчик поточних кутів атаки, датчик перевантажень, блок комутації, перетворювач сигналу, частотний дискримінатор, обмежувач максимуму резонансної кривої, підси 3 Аналізатор факторного резонансу дозволяє визначити момент виходу на максимум резонансної кривої по серії спрацювання АУАСП по закритичним кутам атаки, і тим самим попередити пілотів про це небезпечне явище. На кресленні (Фіг.) зображена блок-схема аналізатора факторного резонансу. Аналізатор факторного резонансу містить: датчик критичних кутів атаки кр 1, задатчик пос (посадковий режим) 2, задатчик в (злітний режим) 3, перемикач режимів 4, датчик поточних кутів атаки 5, датчик перевантажень 6, блок комутації 7, перетворювач (число-код) 8, частотний дискримінатор 9, обмежувач максимуму резонансної кривої 10, підсилювач-обмежувач робочого діапазону резонансної кривої 11, визначник крутизни резонансної кривої 12, формувач сигналу тривоги по резонансу 13, голосовий інформатор 14, світлове табло 15, індикатор комп'ютера 16, індекс сигналізації резонансу на комп'ютері 17, формувач команди по автопілоту (АП) 18, АП 19. Напруги струму U, пропорційні кр 1, пос 2, в 3, через перемикач режимів 4 надходять в блок комутації 7. Перемикач режимів управляється від літакової системи в залежності від режиму польоту. Перемикач режимів 4, задатчик пос і в, розташовані в блоці комутації 7. Одночасно в блок комутації надходять напруги, пропорційні поточним значенням перевантажень, і місцевим поточним кутам тек, які видаються датчиком перевантажень 6 і датчиком поточних кутів атаки 5. Підсилені в блоці комутації 7 сигнали перетворюються з аналогових в цифрові, за допомогою перетворювача 8, після чого вони потрапляють в частотний дискримінатор 9, в якому зрівнюються значення пара 50276 4 метра (амплітуди, тривалості, полярності, частоти, фази) вхідного сигналу з номінальним значенням цього параметра окремого сигналу. У результаті порівняння на виході дискримінатора виникає різницева напруга. Після цього сигнал проходить через обмежувач максимуму резонансної кривої 10, в якому проходять обмеження по максимуму резонансу. Далі сигнал надходить на визначник крутизни резонансної кривої 12, в якому визначається ступінь виходу літака на закритичні кути, і якщо літак близький до виходу на ці кути, то за допомогою формувача сигналу тривоги по резонансу 13 ідуть сигнали на голосовий інформатор 14, світлове табло 15 та на індикатор комп'ютера 16. На комп'ютері виводиться індекс сигналізації резонансу 17. В разі, якщо пілот не реагує на сигнали і не приймає необхідних заходів, сигнал з комп'ютера надходить на формувач команди по автопілоту 18, і далі вже на автопілот 19. Джерела інформації: 1. Чистяков М.М. Довідник молодого робочого по радіовимірюючим приладам - М.: Вища школа, 1990 - 191с. - С.116-121. 2. Колчан А.В. Датчики засобів діагностування машин - М.: Машинобудування, 1984 - 120с. ил. (навчальний посібник) - 71-74. 3. Положевець Г.А. Явище факторного резонансу Корнєєва, як предмет наукового відкриття і його нові математичні моделі // Науково-технічний журнал "Проблеми безпеки польотів" РАН, ВИНИТИ. - Москва, 2007. - С.40-51. 4. Патент на корисну модель №39943 "Спосіб визначення перших ознак факторного резонансу авіаційним оператором" від 25.03.2009. 5 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 50276 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601