Спосіб резекції сегмента кишки

Спосіб резекції сегмента кишки, який включає оперативне втручання з етапом резекції кишки з пухлиною та відновним етапом з виведенням її привідного відділу у вигляді кінцевої стоми, який відрізняється тим, що на першому етапі на бокову стінку живота додатково виводять відвідний кінець кишки паралельно і поряд з привідним відділом, а також зшивають протибрижові краї привідного та відвідного відділів кишки двома швами між собою та розсікають стінки кишки між лініями прошивання. (19) (21) u200913488 (22) 24.12.2009 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, БЕЛОЗЬОРОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ, ГРОМА ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ, ЗАХАРЕНКО ГАННА СЕРГІЇВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 поряд з привідним відділком у вигляді "двостволки", а також зшивають протибрижові краї привідного та відвідного відділків кишки двома швами між собою та розсікають стінки кишки між лініями прошивання. На другому (відновному) етапі черевна порожнина не розкривається. Анастомоз між привідним та відвідним відділками кишки накладається шляхом двократного прошивання лінійним зшиваючим апаратом протибрижових країв кишки та розсіченням стінки кишки між лініями прошивання. Передня губа анастомозу зашивається одним із відомих двох- чи трьохрядних швів та вкривається в підшкірному шарі. Проведення другого етапу операції без виконання лапаротомії дозволяє суттєво зменшити травматичність лікування, знизити кількість гнійних ускладнень за рахунок виключення повторної лапаротомії та можливості виконання відновної операції в умовах вираженого запального та злукового процесів навколо кишкової стоми. Заявнику невідоме виконання двохетапної операції на кишці з виконанням другого етапу без лапаротомії. Приклад конкретного виконання корисної моделі ілюструється кресленнями, на яких зображено: Фіг.1 - спосіб резекції сегменту кишки, виведення на стінку живота відвідного і привідного кінців кишки, Фіг.2 - те ж саме, момент зшивання між собою відвідного і привідного кінців кишки, Фіг.3 - те ж саме, момент накладання анастомозу між відвідним і привідним кінцями кишки та розсічення стінок кишки між лініями прошивання, Фіг.4 - те ж саме, момент укривання анастомозу. Докладний опис способу суміщений з прикладами його конкретного виконання. За запропонованим способом прооперовано 2 хворих, обох без релапаротомії і важких ускладнень, які пов'язані з інфікуванням черевної порожнини при неспроможності анастомозу. Клінічний приклад Хворий Н., 47 років, госпіталізований в ургентному порядку через 28 годин з моменту початку захворювання зі скаргами на болі в животі переймоподібного характеру, блювоту кишковим вмістом, затримку відходження газів та відсутність стільця, підвищенням температури до 39°С та загальною слабкістю. В ході обстеження встановлено показання до ургентного оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності. Під час операції виявлена абсцедуюча пухлина сліпої кишки з переходом на висхідну ободову, гостра кишкова непрохідність загальний фібринозно-гнійний перитоніт. Виконана правобічна геміколектомія. Операція завершена виведенням привідної ілеостоми та відвідної трансверзостоми паралельно у вигляді "двостволки". Через 6 місяців хворий повторно госпіталізований в клініку. При обстеженні даних за рецидив захворювання не виявлено. Планово хворий оперований: без розтину черевної порожнини виконано анастомоз між привідним та відвідним відділка 50834 4 ми кишки шляхом двократного прошивання лінійним зшиваючим апаратом протибрижових країв кишки. Далі виконане розсічення стінки кишки між лініями прошивання. Передня губа анастомозу після мобілізації зашита з допомогою лінійного апарату двохрядним швом, з наступним серо-серозним узловим швом та вкрита в підшкірному шарі. Шов шкіри. Хворий виписаний в поліклініку для подальшого лікування у онкохірурга на 4 добу без ускладнень. При контрольних оглядах через 3 та 6 місяців - анастомоз функціонує задовільно. Скарг немає. При огляді звертала на себе увагу напруга м'язів передньої черевної стінки в епігастрії, більше справа, там же позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга. Нижні відділи живота безболісні. В анамнезі виразкова хвороба дванадцятипалої кишки на протязі 10 років. В клінічному аналізі крові: гемоглобін - 78г/л, еритроцити - 2,1х1012/л, лейкоцити - 12х109/л, палочкоядерні - 26%, сегментоядерні - 43%, лімфоцити - 20%, моноцити – 10%, еозинофіли - 1%, ШОЕ-28мм/год. При оглядовій рентгенографії черевної порожнини в підпечінковому просторі прикмети абсцесу до 5см в діаметрі з горизонтальним рівнем рідини. Запідозрена прикрита перфорація виразки дванадцятипалої кишки з утворенням підпечінкового абсцесу та кровотечею. Фіброгастроскопія: в шлунку темна кров зі згустками. В цибулині дванадцятипалої кишки на задньоверхній стінці кальозна виразка з кровоточивими краями до 1,5см в діаметрі. В дно виразки введено рідкий водорозчинний контраст з 10мл 3% перекису водню. Наступна рентгенографія черевної порожнини: сполучний контрастований канал довжиною до 7см між просвітом цибулини дванадцятипалої кишки та порожниною підпечінкового абсцесу. Таким чином встановлено діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею та перфорацією виразки з утворенням підпечінкового абсцесу, відмежованого від вільної черевної порожнини. Спосіб виконується наступним чином. Після верхньосерединної лапаротомії без розрізання підпечінкового абсцесу виділяється пілородуоденальна зона. Черевна порожнина відмежовується салфетками та виконується локальне вирізання кровоточивої виразки з пілородуоденопластикою та селективною ваготомією. Після максимального відмежування області гнояка від черевної порожнини салфетками останній розрізається. Видаляється гнійний вміст (безперервне промивання та відсмоктування), висікаються деструктивні тканини та піогенна капсула. Виконується дренажування гнояка двохпросвітною трубкою. Формується дренажний канал з паем великого чіпця навколо дренажів. Область гнояка відмежовується від черевної порожнини великим чіпцем та поперечноободовою кишкою. Додаткове дренування рукавично-трубчатими дренажами підпечінкового простору та правої клубової ділянки. Поперечноободова кишка підшивається до парієтальної очеревини по внутрішній поверхні, тим самим повніс 5 50834 тю відмежовується область гнояка від нижнього поверху черевної порожнини. Інтраназально вводиться двохпросвітний зонд, один кінець якого знаходиться в шлунку для декомпресії, а інший на 20см нижче дуоденоюнального переходу для декомпресії шлунку та зондового харчування. Через Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 12 годин після операції починали годувати хворого через назогастральний зонд. Післяопераційний період без ускладнень. На 13 добу хворий в задовільному стані виписаний з клініки. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601