Спосіб визначення морозостійкості рослин

Спосіб визначення морозостійкості рослин, що включає попереднє пророщування в лабораторних умовах до стадії проростків насіння сортозразків 3 посудини з ґрунтом і вирощують до фази 4-6 справжніх листочків рослин, які потім розміщують у світловий термостат, де вони упродовж 13 діб проходять загартування при поступовому зниженні від +5 С до -3 С температури, котру за 2 години доводять до -11 С та витримують проморожування упродовж 4 годин з поступовим підвищенням температури до +3 С, причому виділені морозостійкі сортозразки пересаджують у відкритий грунт та отримують врожай насіння. Спосіб здійснюють таким чином. Морозостійкість сортозразків визначали пророщуванням насіння на розчинах з підвищеним осмотичним тиском. Для цього по 100 штук насінин розміщували на 7 діб в чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений сульфату натрію. Пророщування проводили при температурі 20 С. Кількість пророслого насіння підраховували через кожні дві доби від початку пророщування. Морозостійкість рахували в процентах кількості пророслого на осмотичному розчині насіння до схожості. Пророслими вважали те насіння, у якого довжина первинного корінця в два рази перевищувала діаметр насінини. Після цього все насіння мили та поміщали в чашки Нетрі на змочений водою фільтрувальний папір для дорощування. Потому насіння пересаджували в стаканчики наповнені грунтом і доводили рослини до фази 4-6 справжніх листочків. Для оцінки морозостійкості, отримані рослини розміщували в світловий термостат і витримували при температурі +5 С протягом 10 днів при цілодобовому освітленні (перша фаза загартування). Другу фазу загартування проводили при температурі -3 С протягом 3 50947 4 х діб. Після загартування рослини проморожували при температурі -11 С. Зниження температури до заданої проводили протягом 2-х годин, експозиція проморожування 4 години. Надалі рослини витримували у тій самій камері при поступовому підвищенні температури до +3 С, а потім ставили на відрощування. Облік рослин, що вижили проводили через два тижні. В оптимальні строки пересаджували рослини у відкритий грунт для отримання врожаю насіння. Досліди щодо оцінки морозостійкості озимого ріпаку з використанням запропонованого способу проводили в Інституті олійних культур УААН з 2005 по 2009 рр. В селекційному сівообороті Інституту закладали польові досліди щодо визначення морозостійкості рослин. При цьому для вирощування сортозразків використовували загальноприйняту технологію. Дослідження проводили в трьох повторностях на шести сортозразках озимого ріпаку, двох зразках ярого, та 3-х - озимої гірчиці. При пророщуванні насіння на розчині сірчанокислого натрію у зразків виявлені відмінності в характері їх проростання. Сорти Тисменецкий, Света, Атлант мають високий процент пророслого насіння і основна маса його проростала на другий день після закладки досліду. Сорт Дангал мав найменшу кількість пророслого насіння. У ярих сортів Обрій та Отаман насіння проростало на 4-6 день після закладки досліду. Серед гірчиці великою кількістю пророслого насіння виділився сорт Новинка. Сорти Анна та Венера майже не мали пророслого насіння (табл.1). Таблиця 1 Дані щодо пророщування насіння озимих хрестоцвітих на розчині сірчанокислого натрію Проросло насіння ( ) на 2- Проросло насіння ( ) на 4гу добу 6 добу Ріпак озимий Тисменецький 59 8 Света 59 10 Атлант 61 7 Отрадненский 43 12 Вотан 42 24 Дангал 32 28 Ріпак ярий Обрій 12 16 Отаман 14 18 Гірчиця озима Новинка 45 16 Аннушка 12 Венера 8 Культура, сорт Таким чином була проведена диференціація сортів за проростанням на осмотичних розчинах. Оцінка морозостійкості сортів хрестоцвітих та виділених з них груп проводилась прямим проморожуванням. Проморожувались рослини, вирощені з насіння, яке проросло за дві доби на осмотичому розчині та рослини вирощені з насіння, яке не Вижило в полі, 88 89 96 89 89 81 89 32 25 проросло за дві доби на осмотичному розчині (Табл.2). З таблиці 2 видно, що рослини які вирощені з насіння, що проросло на осмотичному розчині на протязі двох діб, є набагато більш морозостійкі, чим ті рослини, які взагалі не проросли на осмотичному розчині. 5 50947 6 Таблиця 2 Проморожування рослин хрестоцвітих культур Культура, сорт Ріпак озимий Тисменецький Света Атлант Отрадненский Вотан Дангал Ріпак ярий Обрій Отаман Гірчиця озима Новинка Анна Венера Вижило теоретично морозостійких Вижило теоретично неморозостійрослин, ( ) ких рослин, ( ) 64 12 69 14 65 16 59 17 64 12 56 12 48 18 52 17 54 23 36 12 42 14 Таким чином із сортів-зразків були виділені морозостійкі рослини. Коефіцієнт кореляції між даними пророщування насіння на осмотично активних розчинах і проморожуванням рослин вирощених із цього насіння складає 0,74. Статистична обробка даних проводилась методом дисперсійного аналізу. Використання запропонованого способу сприятиме прискоренню процесу створення морозостійких сортів сільськогосподарських культур. Джерела інформації: 1. Лазар Л. І., Напа О. М., Чехов Л. В. та ін. Інтенсивна технологія вирощування озимого ранку в Україні. - Міністерство аграрної політики України, 2006. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 2. Проценко Д. Ф. Васюк Н.Л., Колоша О.И. Зимостойкость зерновых культур. -М. : Колос, 1969. 3. Методы оценки устойчивости растений к неблагоприятным условиям среды. -М. :Колос, 1976. 4. В. И. Шпота, Э. Б. Бочкарѐва. Условия закаливания и морозостойкость озимих крестоцветных рас гений //Физиология растений. - М.:Т.21.-№4.1974. 5. Э. Б. Бочкарѐва. Методы оценки озимих крестоцветных культур на морозостойкость. В.сб.: Селекция и семеноводство масличных культур, Краснодар, 1980. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601