Спосіб проведення комплексних лікарсько-педагогічних спостережень за тренувальним процесом спортсменів високого рівня

Спосіб проведення комплексних лікарськопедагогічних спостережень за тренувальним процесом спортсменів високого рівня шляхом візуального спостереження за зовнішніми ознаками 3 вальному занятті отримують удари в голову, то потрібно використовувати координаційні проби та визначення сенсомоторної реакції; - одним із показників втоми є зниження сили спортсменів і її неможливо зареєструвати тільки спостереженнями за зовнішніми ознаками; - оскільки додаткове повторне фізичне навантаження потрібно використовувати специфічне, "бій з тінню", що має на увазі тільки удари руками, для тхеквондистів і кікбоксерів, які здійснюють ще й удари ногами, це не є специфічним. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу ЛПС шляхом проведення додаткових досліджень і вимірювання частоти пульсу за допомогою телеметричного аналізатора системи "Polar", що дозволяє більш вірогідно оцінювати зміни в функціональному стані спортсменів під впливом тренувального заняття, таким чином здійснюється точніше управління тренувальним процесом. Телеметричне моні торування пульсу за допомогою аналізатора системи "Polar" дозволяє уникнути людського фактору при підрахунку пульсу і сприяє правильності у розподілі навантажень та інтервалів відпочинку в занятті. Поставлена задача вирішується тим, що у способі проведення комплексних ЛПС за тренувальним процесом спортсменів високого рівня шляхом візуальних спостережень за зовнішніми ознаками втоми, вимірювання маси тіла, пульсу, AT, визначення частоти дихання, ЖЄЛ та випробування з додатковими фізичними навантаженнями новим є те, що вимірювання пульсу здійснюється безперервно за допомогою телеметричного аналізатора системи "Polar". Оскільки ЛПС проводяться у спортсменів, які у тренувальному занятті отримують удари в голову, то ми здійснюємо координаційну пробу у вигляді проби Ромберга (IV позиція) та вимірюємо сенсомоторну реакцію за допомогою латентного періоду рухової реакції (ЛПРР) на звук і світло. Для спостереження за показниками втоми спортсменів, окрім зовнішніх ознак, використовуємо вимірювання сили кисті на правій та лівій руці. Випробування з додатковим специфічним навантаженням у вигляді "поєдинку з уявлюваним суперником" (ПУС). Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Присутність скарг у спортсменів свідчить про невідповідність навантаження рівню його підготовленості або порушення у стані здоров'я. Візуальні спостереження під час тренування дозволяють за зовнішніми ознаками судити про ступінь втоми. Зміни маси тіла протягом заняття свідчить про об'єм та інтенсивність тренувального заняття. Визначення частоти дихання за 1 хвилину здійснюється пальпаторним методом, шляхом прикладання руки до нижньої частини грудної клітки. Порівняння зрушень у частоті дихання до тренування і наприкінці та тривалість його відновлення у порівнянні з характером навантажень, дає змогу до певної міри оцінити вплив на 51367 4 вантаження, функціональний стан спортсмена, достатність інтервалів відпочинку та ін. Вимірювання пульсу під час тренувального заняття здійснюється безперервно за допомогою телеметричного аналізатора системи "Polar". Вимірювання артеріального тиску (AT) дозволяє виявити зрушення, які відображають пристосовність організму до фізичних навантажень. В залежності від функціонального стану систем зовнішнього дихання та кровообігу ЖЄЛ під час тренувального заняття може не змінитися (задовільно), або зменшитися (незадовільно), або збільшитися (добре). Виявлення порушень рівноваги в положенні стоячи за допомоги пози Ромберга (IV позиція); зміна часу координаційної проби дозволяє оцінити вагу навантаження, підготовленість до неї спортсмена, величину інтервалів відпочинку, ступінь втоми наприкінці заняття. Вимірювання сенсомоторної реакції у вигляді ЛПРР на звук і світло необхідні для узагальнення про вузловаті механізми функціональних систем при наростанні втоми або стресу. При великому навантаженні та недостатній підготовленості під час заняття сила м'язів кисті знижується на 3-8 кг. У добре підготовленого спортсмена сила м'язів кисті може не змінюватися, а іноді - збільшуватися. Додаткове повторне фізичне навантаження дозволяє виявити ступінь змін працездатності спортсмена у зв'язку з виконаним тренувальним навантаженням. Спосіб здійснюють таким чином. У спортсмена визначають самопочуття, скарги, фіксують окрас шкіри. Потім його зважують, вимірюють AT, визначають частоту дихання за 1 хвилину, ЖЕЛ, проводять координаційну пробу Ромберга (фіксують час в с.), проводять вимірювання латентного періоду рухової реакції на звук та світло по 10 спроб, визначають силу кисті на обох руках методом динамометрії. Після цього накладають нагрудний датчик "Polar" у нижній третині грудини під грудними м'язами, а монітор, який рахує пульс, - на зап'ясток. Далі починається підготовча частина тренувального заняття (розминка). Для реєстрації функціональних змін, які характеризують швидкість утягування, динаміку відновлювання, здатність організму компенсувати зміни у внутрішньому середовищі організму, здатність до перебудови на високому рівні функціонування різних систем та органів, час тримання граничної працездатності, здатність показу стабільних спортивних результатів, використовуємо повторне специфічне навантаження у вигляді "поєдинку з уявлюваним суперником" (ПУС). ПУС включає виконання усіх елементів навчально-тренувального спарингу, тобто удари руками, ногами т.ін., який проводимо після підготовчої частини заняття (розминки). Цій поєдинок виконується за формулою: 3 раунди по 3 хв. з 2-х хвилинними інтервалами відпочинку. Під час основної частини заняття у незначні паузи відпочинку здійснюємо вимірювання AT. Після закінчення заключної частини заняття, всі 5 51367 вимірювання, у так самій послідовності, повторюємо. По-перше, фіксуємо зовнішні признаки втоми, самопочуття, скарги, забарвлення шкіри, потовиділення. Потім зважуємо спортсмена, вимірюємо AT, визначаємо частоту дихання, ЖЄЛ, проводимо координаційну пробу у вигляді четвертої позиції проби Ромберга, а також вимірюємо латентний період рухової реакції на звук і світло. Крім цього, проводимо вимірювання сили кисті на правій та лівій руці. По закінченню тренувального заняття через десять хвилин здійснюємо повторно ПУС. Потім знімаємо датчик та монітор і через інфрачервоний порт здійснюємо запис інформації на комп'ютер, у якому встановлено програма Polar - pro Trainer 5. Наприкінці цю інформацію роздруковуємо та здійснюємо інтерпретацію отриманих даних у вигляді фізіологічної кривої за пульсом заняття. Приклад: Спортсменка Ч-н О., 1983 р.н., МСМК з тхеквондо. 4.01.2010 р. Легкоатлетичний манеж, 9 г.40 хв., Т=15 °С. До початку тренування. Скарг не пред'являє. Самопочуття задовільне. Шкіра звичайного окрасу. Маса тіла - 65 кг, AT - 105/65, число дихальних рухів - 18 за 1 хв., ЖЕЛ - 3500 мл., координаційна проба Ромберга (IV позиція) -15 с, ЛПРР на звук 183,4 мс, на світло - 201,8 мс, динамометрія кисті: права рука - 34 кг, ліва - 36 кг. Початок тренувального заняття. 10.00 год. Накладання монітору "Polar". Розминка - 12 хв. Додаткове повторне специфічне навантаження ПУС. Під час тренувального заняття вимірювання AT на 20-й хвилині -150/60 мм рт. ст., на 30-й Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 хвилині 170/50 мм рт. ст., на 36-й хвилині - 180/40 мм рт. ст. 10 г. 50 хв. Закінчення заняття. Скарг немає. Самопочуття задовільне. Шкіра рожева, виступають краплі поту на обличчі та на тілі. Маса тіла 64 кг, AT - 120/70 мм рт. ст., число дихальних рухів - 25 за 1 хв., ЖЕЛ - 3600 мл., координаційна проба Ромберга (IV позиція) -15 с, ЛПРР на звук -174,1 мс, на світло - 177,9 мс, динамометрія кисті: права рука - 30 кг, ліва -34 кг. 11.00 год. Повторне виконання ПУС. Дані з монітору. Фізіологічна крива заняття за пульсом має вигляд поступово зростаючої кривої з 74 уд/хв. до 106 уд/хв. протягом перших 10 хвилин. Під час ПУС три "піки" зростання пульсу зі 110 до 140-148 уд/хв. В основній частині заняття ЧСС коливалася пікоподібно зі 100 до 168 уд/хв. Під час другого ПУС три "піки" зростання пульсу з 90 до 172, з 132 до 173 тазі 130 до 181 уд/хв. Тривалість заняття 45 хвилин 30 с. Середня ЧСС за тренувальне заняття становила 123 уд/хв., максимальна ЧСС - 181 уд/хв. У межах пульсу 120-170 уд/хв. заняття тривалось 20 хвилин (46,8 %), у межах 80-110 уд/хв. - 22 хвилини (49,8 %). У зоні 180 уд/хв. - 0,35 с. (1,3 %), 70 уд/хв. - 2 хвилини 55 с. (2,1 %). Висновки: Навчально-тренувальне заняття носило цільовий характер на розвиток якості швидкості. Розподіл навантаження правильний. Реакція пульсу і AT на фізичне навантаження адекватна. Ступінь втоми - фізіологічний. Завдання тренувального заняття виконано повністю. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601