Спосіб прогнозування плину післяопераційного перитоніту, переважно апендикулярного ґенезу у дітей

Спосіб прогнозування плину післяопераційного перитоніту, що включає забір проби крові, виділення з неї аналізату та імунологічне дослідження прогностично значимого показника, який відрізняється тим, що додатково як аналізат з крові виділяють плазму, на 1 і 3 доби післяопераційного періоду, як прогностично значимий показник в ній досліджують концентрацію прокальцитоніну та встановлюють початок онтогенезу гнійнозапальних ускладнень, якщо концентрація прокальцитоніну 0,5 нг/мл. (19) (21) u201002466 (22) 05.03.2010 (24) 26.07.2010 (46) 26.07.2010, Бюл.№ 14, 2010 р. (72) БОНДАРЮК ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ, ДІГТЯР ВАЛЕРІЙ АНДРІЙОВИЧ, ЗАПОРОЖЧЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ, ЧУВПИЛО ВАЛЕРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ (73) БОНДАРЮК ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ, ДІГТЯР ВАЛЕРІЙ АНДРІЙОВИЧ, ЗАПОРОЖЧЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ, ЧУВПИЛО ВАЛЕРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ 3 нів, шлунково-кишкового тракту, до різноманітних захворювань органів черевної порожнини. Достовірність СА-125 є прийнятною, лише коли з анамнезу, стаціонарного обстеження або лікування ознаки вищенаведених онкологічних або неонкологічних захворювань не були встановлені. Натомість, майже на всіх етапах захворювання значимість досліджуваного антигену СА-125 не однакова. Його концентрації більш чутливі й достовірні для реактивних фаз ПП, для благоприємного і летального результатів лікування, на ранніх етапах перебігу ПП, наприклад, через 10-12 годин після операції. Від того, неприйнятна специфічність, нестабільність, схильність до значних змін, різнорідність і перемінна чутливість СА-125 до перебігу ПП є причиною не досить високої достовірності. Поряд із цим, кваліфікація плину ПП лише на 3-5 добу від початку інтенсивного лікування або запізніле визначення початку гнійно-запальних ускладнень характеризує відоме рішення задачі як замало оперативне. До основи корисної моделі поставлена задача винайти спосіб прогнозування плину післяопераційного перитоніту, переважно апендикулярного ґенезу у дітей, застосування котрого сприяло б шляхом опрацювання прогностично-значимих ресурсів крові збільшенню достовірності кінцевого результату та оперативності визначення початку онтогенезу гнійно-запальних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування плину післяопераційного перитоніту, що включає забір проби крові, виділення з неї аналізату та імунологічне дослідження прогностично-значимого показника, відповідно до корисної моделі, додатково як аналізат з крові виділяють плазму, на 1 і 3 доби післяопераційного періоду, як прогностично-значимий показник в ній досліджують концентрацію прокальцитоніну та встановлюють початок онтогенезу гнійнозапальних ускладнень, якщо концентрація прокальцитоніну > 0,5 нг/мл. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак запропонованого способу прогнозування плину післяопераційного перитоніту, переважно апендикулярного ґенезу у дітей з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Застосування плазми крові як аналізату зв’язується з можливістю дослідження прокальцитоніну (ПКТ), що залучається як прогностичнозначимий показник плину ПП апендикулярного ґенезу у дітей. Оскільки поверхня очеревини велика, є добре васкуляризованою, то її запалення має тенденцію до швидкого поширення, яке часто супроводжується важким запальним процесом і зростанням концентрації ПКТ у плазмі. При локальному (обмеженому) подразненні очеревини, наприклад, при апендициті, виникають нормальні або помірковано підвищені концентрації ПКТ вже на 1 і 3 добу після операції, що інформує про чітку залежність рівня ПКТ від ефективності санації черевної порожнини. Прокальцитонінє раннім предиктором розвитку системного бактеріального запалення і прийнятним індикатором результатів лікування, характе 51757 4 ризується швидкою індукцією під впливом інфекційних стимулів, широким концентраційним діапазоном, високою стабільністю (in vitro, in vivo), прийнятною специфічністю та високою чутливістю до гнійно-запальних процесів. Остання особливість сприяє реалізації прогнозу в ранньому післяопераційному періоді за рахунок виділення плазми вже на 1 і 3 доби, тобто на початку можливого збільшення концентрації ПКТ у плазмі крові, що допускає збільшення оперативності прогнозування плину ПП апендикулярного ґенезу майже у 2 рази, а тому більш достовірно, ніж за допомогою СА-125 або лейкоцитів, еритроцитів або С-реактивних білків [1]. Це зумовлене тим, що концентрація ПКТ на 1 і 3 післяопераційні доби залишається стабільною, не піддається впливам вірусних, онкологічних та автоімунних патологічних процесів. Чутливість пропонованого маркера до гнійно-запальних процесів дозволяє виявити початок їхнього онтогенезу на межі концентрації ПКТ > 0,5 нг/мл. Це дозволяє швидко й достовірно оцінювати як результати хірургічного лікування, так і плин ПП, насамперед, апендикулярного ґенезу у дітей. Якщо після цілеспрямованої терапії рівень ПКТ не меншає, то прогноз на видужання стає сумнівним, а постійне підвищення останнього свідчить про високу ймовірність розвитку ускладнень. Подальше підвищення рівня ПКТ у післяопераційний час інформує про розвиток системного запального процесу або сепсису. За результатом опрацювання прогностичнозначимих ресурсів крові дійшли до висновку про те, що на відміну від традиційних маркерів запалення (СА-125, С-реактивного білка, лейкоцитів і цитокинів) рівень ПКТ у плазмі більш компетентно відбиває плин ПП апендикулярного ґенезу, що знімає перестороги відносно результатів лікування дітей за появою можливості циркадіанного контролю, бо головні властивості ПКТ у післяопераційному часі зв’язуються з його стабільністю, інтактністю до фонових патологічних процесів і прийнятною чутливістю до гнійно-запалювальних. Так, нетривалі хірургічні втручання з приводу грижеперетину, різноманітних кісткових операцій на кінцівках, операції середньої тривалості при холецистектомії або геміколектомії, які відбуваються без бактеріальної контамінації та вивільнення ендотоксинів, не призводять до підвищення концентрації ПКТ. До 0,5 нг/мол вона залишається стабільною. Після великих абдомінальних операцій у перші 2-3 доби спостерігається незначне підвищення рівня ПКТ у плазмі. Найвищих змін концентрація ПКТ у цих випадках (2-3 нг/мол) досягає через 1-2 післяопераційні доби, через ендотоксемію або мікроциркуляторні порушення, які притаманні травматичним операціям або бактеріальній транслокації з кишечнику. За відсутністю ускладнень при нормальному загоєнні ран через ~3 післяопераційні доби концентрація ПКТ швидко меншає на ~50 %, адже період напіврозпаду ПКТ дорівнює 24-30 годин. За наявністю онтогенезу системних запалень, септичних ускладнень концентрація ПКТ у плазмі значно більшає, що надає йому значущість маркера гнійно-запальних ускладнень. 5 51757 Тож, сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі, задіяних до вирішення поставленої задачі і досягнення технічного результату є суттєвою, характеризує затребуваний обсяг правового захисту здійснюваного процесу «новим» (як невідомий з рівня техніки), що поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації. Сутність. Для здійснення способу прогнозування плину післяопераційного перитоніту, переважно апендикулярного ґенезу у дітей, залучають іммунолюменометр LUMI test PCT BRAHMS Diagnostica G mbH, Berlin, Germany для виділення плазми та імунологічного дослідження ПКТ. Спочатку відбирають пробу венозної крові у кількості 5 мл і за допомогою цинтрифуги із забраної проби виділяють плазму на 1 і 3 доби післяопераційного періоду. Надалі, використовуючи іммунолюменометр LUMI test PCT BRAHMS Diagnostica G mbH, Berlin, Germany в ній досліджують концентрацію ПКТ. В основі методу лежить реакція двох високоспецифічних моноклональних антитіл з двома позиціями молекули прокальцитоніну (кальцитоніном та катакальцином). Оцінюючи значення шуканої концентрації ПКТ, встановлюють початок онтогенезу гнійнозапальних ускладнень, якщо воно сягає 0,5 нг/мл й більше. Тож, раннє виявлення ознак онтогенезу гнійнозапальних ускладнень (інфекції, сепсису) відбувається на основі дослідження та оцінки концентрації ПКТ, зі збільшенням достовірності та оперативності у ~2 рази, ніж за прототипом, а від того сприяє своєчасному хірургічному втручанню та запобігає несприятливий післяопераційний плин АП у дітей. Приклад. Історія хвороби № 8477 Польша Денис 16 років надійшов до Обласної дитячої клінічної лікарні Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко 6 31.07.08. Діагноз клінічний: Апендикулярний абсцес. 31.07.08 виконане оперативне втручання: Лапароскопія, ревізія черевної порожнини, апендектомія, резекція сальника, дренування черевної порожнини. 01.08.08 Прокальцитонін - 1,07нг/мл ; 03.08 08 Прокальцитонін - 4,92 нг/мл. Післяопераційний перебіг ускладнився формуванням кишкового свища. Консервативне лікування успішне. Виписаний у задовільному стані 18.08.08. Підвищення рівня прокальцитоніну в найближчому посляопераційному періоді дозволило прогнозувати плин ПП (кишковий свищ). У співвідношенні з прототипом СА-125 чутливість ПКТ була більш рання. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке що може бути відтвореним і використаним у дитячій хірургії, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату, за допомогою продуктів, які були відомі за подією пріоритету та поєднані з рішенням поставленої задачі. Поряд із цим, характеристика заявленого способу за Формулою визначає межі його відмінностей від прототипу, що допускає набуття ним правового статусу як корисної моделі процесу. Аналоги: 1. Способ прогнозирования течения послеоперационного перитонита с помощью опухолеассорциированного антигена: Пат.2107914 России, МПК G01N33/53 /Брюсов П.Г., Бронников И.Ю., Ефименко H.A., Лыцарь Б.Н., Скворцов С.В., Ченцов В.Б., Шестопалов А.Е. (Россия). -№ 9508017/14; заявл. 17. 05.95; опубл.27.03.98. 2. Способ оценки тяжести течения и прогнозирования исхода разлитого перитонита: Пат. 2158427 России, МПК G01N33/49 /Романов С.В., Овчинников В.А. (Россия); Нижегородская государственная медицинская академия (Россия). -№ 96114477/14; заявл. 19.07.96; опубл. 27.10.00. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601