Спосіб прогнозування ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених з хірургічною патологією за діланян і.р.

Спосіб прогнозування ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених з хірургічною патологією шляхом використання шкали прогнозування ризику ускладнень, який відрізняється тим, що застосовують спеціальну шкалу для умовного прогнозування ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених, яка включає параметри: вагу 3 47122 строків оперативного втручання та підходу до комплексного післяопераційного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисної моделі, застосовують спеціальну шкалу для умовного прогнозування ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених, яка включає параметри: вагу дитини, наявність чи відсутність затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), внутрішньоутробного інфікування (ВУІ), пологової травми (ПТ), природжених вад серця (ПВС), геморагічного синдрому (ГС), необхідності проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) з народження, варіабель 4 ність серцевого ритму (ВРС), надають кожному параметру в залежності від їх наявності бали від 0 до 2, стан оцінюють за арифметичною сумою балів і при наявності 6-10 балів прогнозують високий ступень ризику ускладненого перебігу післяопераційного періоду, 3-5 балів - середній ступінь ризику, 0-2 балів визначають низький ступінь ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених з хірургічною патологією. Спосіб здійснюється наступним чином. Новонародженого оцінюють за заданими параметрами згідно таблиці 1. Таблиця 1 Шкала прогнозування ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду у новонароджених з хірургічною патологією Вага, кг - бали До 1-2 1-2 -1 2-3 -0 3-4 -1 ≥4-2 ЗВУР, бали «+» - 1 «—» -0 ВУІ, бали ПТ, бали «+» -1 «—» -0 «+» -1 «—» -0 Необхідність ПВС, баГС, бали ШВЛ з нароВРС, бали ли дження, бали «+» -1 «+» -1 «+» - 1 Значно знижена - 2 «—» -0 «—» -0 «—» - 0 Знижена - 1 Норма - 0 Потім сумують бали з використанням простої арифметичної суми, за її результатами виставляють ступінь ризику: високий, середній чи низький ступінь ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду. В залежності від ступеня ризику планують адекватні терапевтичні заходи наступним чином: високий ступінь ризику потребує на тривалу інтенсивну терапію до стабілізації життєвих функцій організму, іноді оперативне втручання виконується на тлі триваючої інтенсивної терапії, коли оперативне втручання не може бути відстрочено. Середній ступінь ризику дозволяє провести комплекс передопераційних заходів щодо стабілізації стану новонародженого, необхідних методів обстеження. Низький ступінь ризику потребує на симптоматичну терапію та дозволяє провести повний комплекс діагностичних передопераційних заходів. Приклад конкретного виконання способу: Хворий Л., який надійшов до Одеської обласної клінічної лікарні 23.09.08 року, медична карта №4776, 3 доба життя, вагою 2,9кг. Діагноз: Вроджена вада розвитку (ВВР). Синдром Лєдда, некроз ділянки порожньої кишки, фібринозний перитоніт. Хворому була проведена оцінка за шкалою прогнозування: Таблиця 2 Вага, кг - бали ЗВУР, бали ВУІ, бали ПТ, бали 2.9-0 «—» -0 «+» -1 «—» -0 Сума балів - 26. ступень ризику розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду – низький (табл.2). Хворому проведені усі необхідні обстеження: клінічні, лабораторні та інструментальні (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини, УЗД органів черевної порожнини, єхокардіоскопія та нейросонографія, кардіоінтервалографія), і після комплексної передопераційної підготовки було виконано оперативне втручання 24.09.08 - операція Лєдда, резекція некротизованої частини клубової кишки, накладання первинного анастомозу «кінець-в-кінець». Перебіг післяопераційного періоду - добрий: ШВЛ 1 доба, ентеральне харчування ПВС, баГС, бали ли «—» -0 «—» -0 Необхідність ШВЛ, бали ВРС, бали «—» -0 Знижена -1 розпочато з 6 доби, переведений з відділення реанімації на 10 добу. Дитина виписана з клініки 26.10.08 у доброму стані з вагою 3,25 кг. Ускладнень не було. Цей спосіб використаний у 22-ох пацієнтів з різною хірургічною патологією. В порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб дозволяє швидко та зручно провести загальну оцінку стану новонародженого, визначити ступінь ризику ускладненого перебігу післяопераційного періоду, вибрати адекватний план лікування в доопераційному, інтраопераційному та післяопераційному періоді, що знижує ри 5 47122 зик виникнення післяопераційних ускладнень, завдяки комплексній та своєчасній терапії. Література: Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 І. Красовская Т.В., Кобзев Т.Н. Диагностика и интенсивная терапия в хирургии новорожденных. Москва., Мокеев.- 2001. -с.9-10. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601