Електроскальпель

1. Електроскальпель, який має лезо, електроізоляційну втулку з штекерним розніманням та рукоятку, який відрізняється тим, що його лезо ви 3 51933 приклад, Сu + Мо (електроди), між якими розміщено діелектрик (6). Проксимальні кінці пластин 4 і 5 леза з композитного сплаву через дроти (7) припаяні до контактних штирів (8) штекерного рознімання електроізоляційної втулки 2. Лезо 3 розташоване під тупим кутом а°, що складає не менше, ніж 90° до рукоятки 1. Дистальний його край - дугоподібної форми, проксимальний - прямої форми. Обидва краї леза сточені з зовнішніх сторін під гострим кутом °1, обидва його робочі краї із зовнішніх сторін мають гострий кут °1, що складає не більше 60° І є робочими. Всі вільні поверхні інструмента, окрім леза і контактних штирів штекерного рознімання, вкриті шаром електроізоляційного матеріалу. Запропонований пристрій працює таким чином: хірург тримає електроскальпель рукою, наближує лезо інструменту до місця, де необхідно виконати розтин м’яких тканин, натискає педаль високочастотного джерела живлення. При контакті леза з м'якими тканинами організму на скальпель через контактні штирі штекерного рознімання подається високочастотний струм, наприклад частотою 66кГц. Струм «оббігає» електроди 4 і 5 по поверхні, яка не ізольована, проходить через м'які тканини між композитними пластинками леза і спричиняє розігрівання та електрокоагуляцію. При цьому зона нагрівання тканин є мінімальною. При 4 переміщенні інструменту по тканинах можна швидко виконати їх розтин. Різання тканин можна проводити як дистальним краєм дугоподібної форми, так і проксимальним краєм леза, в залежності від архітектоніки операційного поля. Візуальний контроль забезпечується тим, що лезо розміщено під кутом до рукоятки. Крім розтину тканин, даним електроскальпелем можна виконати електрокоагуляцію судин малого діаметру, для чого край леза підводиться в задану ділянку і, при включеному струмі, лезо перемішується по раньовій поверхні перпендикулярно до Його вісі. Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, - відсутність опіків шкіри в місці накладання пасивного електроду, негативного впливу на організм, полегшення праці хірурга, скорочення часу операцій, забезпечення візуального контролю за місцем розтину тканин при обмеженому доступі до операційного поля. Запропонований електроскальпель успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ». Для наочності, в таблиці наведені результати застосування монополярного (базовий об'єкт) та біполярного (запропонований Корисна модель) скальпеля в двох ідентичних за віком, статтю та захворюваннями групах пацієнтів. Таблиця Результати застосування електроскальпеля різних конструкцій. Показники Відсутність кровотечі під час операції Виникнення опіків на місці накладання пасивного електроду Накладання пасивного електроду Забезпечення візуального контролю Тривалість загоєння рани (дні), M ± hm Прототип (базовий об'єкт) n = 10 9 Запропонований пристрій Р n = 10 10 2 немає 10 6 9,1 ± 0,51 не потребує 10 6,4 ± 0,31 З таблиці видно, що, при застосуванні запропонованого пристрою, в жодному випадку не виникає опіків шкіри, оскільки пасивний електрод не накладається, не спостерігалося кровотечі, в той час як при використанні базового об'єкта в одному випадку мала місце кровотеча при операції з перерізанням судин середнього діаметру. При використанні запропонованого електроскальпеля у всіх випадках забезпечувався візуальний контроль, в той час як при використанні базового об'єкта при втручанні на звуженому операційному полі візуальний контроль був обмеженим або відсутнім. Крім того, при використанні запропонованого електроскальпеля тривалість загоєння рани була в 1,4 раза меншою. Це можна пояснити тим, що при застосуванні монополярного скальпеля в рані має < 0,01 місце більш висока температура, що може призвести до некрозу тканин, чого не спостерігається при використанні запропонованого електроскальпеля. Таким чином, запропонований пристрій має переваги над відомим і забезпечує виконання розтину м'яких тканин без кровотечі і накладання пасивного електроду. Література, використана при експертизі: 1. Кабатов Ю.Ф. Ножи хирургические. Большая медицинская энцеклопедия: (в 30-ти т. / АМН СССР). Гл. ред. Б.В. Петровский. - 3е изд. -М.: Советская энцеклопедия, 1981. - Т. 17. - С. 51-54. 2. Aesculap. HNO. Katalog, 1988. - S. 217-223. 3. Storz. Мир эндоскопии. Эндоскопы и инструменты для ЛОР, 2004. -7е изд.-№1.-С. 377-382. 5 Комп’ютерна верстка Л.Купенко 51933 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601