Спосіб контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів насаджень хмелю

Спосіб контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів насаджень хмелю, що включає використання паразита яєць фітофагів трихограми виду Trichogramma pintoi Voeg, який відрізняється тим, що в кінці вегетаційного періоду проводять зрізання та видалення за межі агроценозу післязбиральних залишків рослин, крім того у весняно-літній період проводять феромонний моніторинг фітофагів, визначають їх видовий 3 препарат Вірин ОС, або бактеріальний - Бітоксибацилін в період відродження гусениць з яєць. Реалізація відомого способу дозволила знизити рівень чисельності та шкідливості лускокрилих фітофагів цих агроценозів. Проте, відомий спосіб має такі недоліки: невстановлена можливість та позитивна дія способу по відношенню до лускокрилих фітофагів хмелю; препарат Бітоксибацилін, який вміщує у своєму складі, діючу речовину екзотоксин, якому властива тератогенна дія по відношенню до комах, у тому числі препарат є небезпечним по відношенню до ентомофагів. В основу корисної моделі поставлено завдання експериментально обґрунтувати спосіб контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів в насадженнях хмелю. Ставилось завдання захистити хмільники тільки шляхом використання у складі способу біологічних та інших не хімічних прийомів. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно, у складі технології вирощування хмелю, реалізували суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав зрізання та видалення за межі агроценозу післязбиральних залишків рослин. Інша суттєва відмінна передбачає проведення феромонного моніторингу популяцій фітофагів. Внаслідок цього, в весняно літній період визначають видовий склад лускокрилих фітофагів. Наступна суттєва відміна способу передбачає розселення на рослини у два прийоми трихограми виду Trichogramma pintoi Voeg. Трихограму також розселяють на ділянках, що оточують агроценоз. Ширина цих ділянок становить 18-20м. Розселення паразита яєць лускокрилих фітофагів проводять на початку яйцекладки самиць фітофагів. Інтервал між розселеннями становить 10-11 днів. Норми розселення - 500 та 600 самиць на 100м2 поля. Наступна суттєва відмінна способу передбачає дворазове розселення трихограми на рослини, іншого виду Т. evanecsens Westw. Розселення проводять в період початку масової яйцекладки самиць лускокрилих фітофагів. Інтервал між розселеннями становить 8-10 днів. Норми розселення 700 та 850 самиць на 100м2. Інша суттєва відмінна способу передбачає дворазове, з інтервалом 1011 днів, розселення на рослини ектопаразита гусениць фітофагів - габробракона {Habrobracon hebetor Say). Розселення проводять в період появи гусениць лускокрилих фітофагів старше IIS-го віку. Норма розселення становить 10-12 самиць на 100м2. Суть запропонованого способу полягає у тому, що контроль поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів насаджень хмелю здійснюють шляхом максимального насичення та збагачення агроценозів спеціалізованими паразитами фітофагів. Паразити виду роду трихограма заражають тільки яйця фітофагів. Саме тому, за вегетаційний період передбачено чотири прийоми розселення трихограми. Серед усього фонду шкідливих членистоногих насаджень хмелю, майже 60% відноситься до 53158 4 лускокрилих видів. У складі способу прийом дворазового розселення ектопаразита гусениць старших віків лускокрилих фітофагів - габробракона. Самиці заражають ту частину популяцій фітофагів, яку не заразила трихограма. Використання двох видів роду трихограма сприяє конкурентним взаємовідносинам між ними за яйця фітофагів. У підсумку, це підвищує загальний рівень зараження яєць. Суттєвий елемент у складі способу - агротехнічний прийом зрізання, в кінці вегетаційного періоду та видалення за межі агроценозу післязбиральних рештків рослин. Разом з ними з полів виносяться діапаузуючі стадії лускокрилих та супутніх видів фітофагів. Феромонний моніторинг дозволяє встановити видовий склад лускокрилих фітофагів, а також визначити строки початку льоту імаго та сезону динаміку чисельності фітофагів. Приклад здійснення способу Польові дослідження. Господарства Полісся, насадження хмільників. Експериментально обґрунтовували можливість реалізації запропонованого способу контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів хмелю. В роки досліджень домінували такі лускокрилі фітофаги, як лучний та стебловий метелики, капустяний та ріпний білани, вогнівки, молі та п'ять видів совок: с-чорне, озима, оклична, гама та картопляна. їх чисельність коливалась в межах 1,5-2,0 порогові рівні. Для обґрунтування можливої ефективності запропонованого способу та величини позитивного результату формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували запропонований спосіб. Послідовно реалізовували суттєві елементи. Видаляли післязбиральні рослинні рештки, залишки хмелю, бур'яни. Проводили феромонний моніторинг, внаслідок експонування на рослини хмелю феромонних пасток, з наступним відловом самців совок, біланів та молей. Проводили також розселення трихограми на рослини хмелю, а також на ділянки, що оточують агроценози, шириною 18-20м. Розселяли трихограму виду Trichogramma pintoi Voeg. Наступні два прийоми розселення трихограми виду Т. evanecsens Westw. проводили в період початку масової яйцекладки самиць лускокрилих фітофагів. В період появи гусениць фітофагів старше ІІІ-го віку, проводили дворазове розселення ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say). Наступний варіант варіант ділянка хмелю, де контроль поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів хмелю проводили з гідно способу - найближчого аналога. Крім того, передбачався базовий варіант де захист насаджень хмелю здійснювали з використанням хімічних інсектицидів, дозволених для використання в Україні. Контрольний варіант давав уяву про сезону динаміку чисельності та шкідливості лускокрилих фітофагів. Для оцінки ефективності способів, та величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові пре диктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено в таблиці. 5 53158 6 Таблиця Результати обґрунтування способу контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів насаджень хмелю Норми ви- Початкова чисеЗаражено, % трати ентольність Діапаузувало мофагів, Пошкоджено Способи, що порівнюються лялечок, яєць на тис./га; пре- лялечок рослин,% екз/м2 2 100 рос- яєць гусениць паратів, кг, екз/м лин л/га Видалення післязбиральних рештків рослин; Феромонний моніторинг; Розселення: 10,8 16,7 74,2 62,7 2,5 3,2 Т. pintoi - 2 прийоми; 500+600 Т. evanescens - 2 прийоми 700+850 габробракон - 2 прийоми; 10+12 (Спосіб, що пропонується) Розселення: Трихограма - 1 прийом; 80+100+70 Обприскування: Бітоксибацилін 11,3 15,2 12,8 14,3 14,3 7,1 Вірин ОС 3,0 (Спосіб - найближчий ана0,3 лог) Обприскування: Бі - 58 новий к. е. 5,0 Данадим 400 к. е. 6,0 9,8 18,3 5,3 4,6 3,6 3,8 Сумі - альфа к. е. 0,5 (Базовий варіант, еталон) Контроль 10,1 14,7 14,5 15,8 31,4 16,9 НІР05 2,2 2,3 2,6 2,1 Встановлено, що поставлене корисною моделлю завдання виконано. Обґрунтовано спосіб контролю поширення та шкідливості лускокрилих фітофагів в насадженнях хмелю. Запропонований спосіб виявив суттєві переваги над способомнайближчим аналогом. Якщо в запропонованому способі у підсумку було пошкоджено 2,5% рослин, то у найближчому аналозі 14,3%, в еталоні 3,6%. Суттєвим було те, що механізм реалізації запропонованого способу ґрунтувався на біологічній основі. Контроль чисельності лускокрилих фітофагів обмежували агротехнічні заходи та використання ентомофагів: трихограми та габробракона. Сумісно з природними популяціями ентомофагів, штучно розселені ентомофаги забезпечили зараження 74,2% яєць та 62,7% гусениць лускокрилих шкідників. Якщо на початку досліджень у першому Комп’ютерна верстка А. Крижанівський варіанті чисельність личинок у розрахунку на їм було 10,8екз, то в кінці вегетації діапаузувало 3,2екз. Отримані у запропонованому способі результати не поступаються базовому варіанту, де використовували три обробки рослин хімічними інсектицидами. Для цього сумарно було використано 11,5л препаратів на 1га. Препарати однаково згубно діяли як на лускокрилих фітофагів так і на популяції ентомофагів. Таким чином, запропоновано спосіб контролю чисельності та шкідливості лускокрилих фітофагів насаджень хмелю, який забезпечує високий рівень господарської ефективності і крім того, характеризується вираженим біоценотичним ефектом, безпечний для природних популяцій ентомофагів, урожаю та довкілля. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601