Спосіб диференціальної діагностики хронічного обструктивного захворювання легень і бронхіальної астми

Спосіб диференціальної діагностики хронічного обструктивного захворювання легень і бронхіальної астми шляхом дослідження периферичної крові хворих, який відрізняється тим, що визначають інтенсивність флюоресценції в умовних одиницях CD3+ Т-лімфоцитів і при значенні показника інтенсивності флюоресценції в інтервалі від 221,0 у.о. до 419,0 у.о. діагностують хронічне обструктивне захворювання легень, а в інтервалі від 420,0 у.о. до 594 у.о. діагностують бронхіальну астму при нормі 598,1 у.о. і вище. (19) (21) u201004060 (22) 07.04.2010 (24) 27.09.2010 (46) 27.09.2010, Бюл.№ 18, 2010 р. (72) ПАНАСЮКОВА ОКСАНА РОМАНІВНА, КАДАН ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА, ІЛЬЄНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА, РЕКАЛОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф. Г. ЯНОВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 мінесцентної активності фагоцитуючих клітин бронхіального дерева і при значеннях максимума світіння спонтанної хемілюмінесценції в діапазоні від 2731 до 6200у.о. діагностують бронхіальну астму, від 6201у.о. і вище - хронічний обструктивний бронхіт при нормі - до 2730у.о. Однак зазначений спосіб передбачає проведення бронхоскопічного дослідження, яке призначається далеко не всім хворим, особливо з БА, і є досить травматичною процедурою для хворого. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб диференціальної діагностики хронічного обструктивного захворювання легень і бронхіальної астми, в якому шляхом визначення інтенсивності флюоресценції CD3+ Т-лімфоцитів при дослідженні периферичної крові хворих за допомогою моноклонального аналізу, досягається підвищення точності диференціальної діагностики, що дозволяє своєчасно призначити ефективне лікування хворим з даними патологіями. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі диференціальної діагностики хронічного обструктивного захворювання легень і бронхіальної астми шляхом дослідження периферичної крові хворих, згідно корисної моделі, визначають інтенсивність флюоресценції в умовних одиницях CD3+ Т-лімфоцитів і при значенні показника інтенсивності флюоресценції в інтервалі від 221,0у.о. до 419.0у.о. діагностують хронічне обструктивне захворювання легень, а в інтервалі від 420,0у.о. до 594у.о. діагностують бронхіальну астму при нормі 598.1у.о. і вище. Спосіб здійснюють таким чином. У хворого беруть кров з ліктьової вени в кількості 1,0мл у пробірки, які містять антикоагулянт гепарин у концентрації 20од/мл. Для здійснення імунофлуоресцентного аналізу проводять підготовку біоматеріалу наступним чипом: на дно пластикової пробірки вносять 10мкл моноклональних антитіл та 50мкл біоматеріалу. Протягом 3 секунд змішують зразок на вортекс-міксері S 411 (TGL, ГДР) та інкубують протягом 20-30 хвилин у темряві, при температурі 27°С. Для лізису еритроїдних елементів використовують Lysing Solution (BD, США). За стандартним протоколом аналізу даних проточної цитометрії пряме (FSC) та бокове (SSC) світлорозсіювання використовується для виділення трьохчасткового диференціювання популяцій клітин. Для виключення з аналізу домішок зруйнованих та загиблих клітин використовують графічне встановлення регіонів. Визначення інтенсивності флуоресценції у зеленому спектрі (FITC) - перший канал флуоресценції (FL1) та у червоному спектрі (РЕ) - другий канал флуоресценції (FL2) проводять у логарифмічному режимі. Чітке розділення клітинних популяцій дозволяє проводити дослідження експресії лінійних та диференційних антигенів у групах обстеження. При аналізі даних імунофлуоресценції визначають відсоток позитивних клітин та інтенсивність експресії антигенів, яку оцінюють за середнім значенням каналу флуоресценції позитивних клітин (Mean Channel - M.Ch.) (див. Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека [Текст].: методические рекомендации / 53192 4 Институт иммунологии МОЗ Российской Федерации. - М., 2001. - 53 с.). I при значенні показника інтенсивності флюоресценції в інтервалі від 221,0у.о. до 419,0у.о. діагностують хронічне обструктивне захворювання легень, а в інтервалі від 420,0у.о. до 594у.о. діагностують бронхіальну астму при нормі 598,1у.о. і вище. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1. Хвора Ш-ко В.С., 1942 р.н., історія хвороби № 440, госпіталізована у відділення пульмонології та доказової медицини НІФП з діагнозом: ХОЗЛ II стадія, фаза загострення. ІХС: кардіосклероз. При імунологічному дослідженні були одержані наступні результати: загальний відсоток Тлімфоцитів (CD3+ Т-Лф) склав 73,5%; інтенсивність флюоресценціі (ІФ) - 221,2у.о. На етапі обстеження і лікування хворої була виявлена обструкція бронхів, яка супроводжувалась І ступенем запалення слизової оболонки, наявністю атрофії слизової оболонки та І ступенем дистонії бронхів. Була встановлена середня клінічна важкість ХОЗЛ. Приклад 2. Хвора Л-ко С.М., 1979 р.н., історія хвороби № 2405, госпіталізована у відділення пульмонології та доказової медицини НІФП з діагнозом: Бронхіальна астма? Нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу. При імунологічному дослідженні були одержані наступні результати: загальний відсоток Тлімфоцитів (CD3+ Т-Лф) склав 75,6%; інтенсивність флюоресценції (ІФ) - 437,6у.о. На етапі обстеження і лікування хворої була виявлена обструкція бронхів, яка супроводжувалась наявністю атрофії слизової оболонки та І ступенем дихальної недостатності. Був встановлений діагноз: Бронхіальна астма, IІІ ступеню, середньої важкості. Нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу. Приклад 3. Хворий К-н В.О., 1958 р.н.. історія хвороби № 723, госпіталізований у відділення пульмонології та доказової медицини НІФП з діагнозом: ХОЗЛ: II стадія, помірний перебіг. Атеросклеротичний та міокардичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. При імунологічному дослідженні були одержані наступні результати: загальний відсоток Тлімфоцитів (CD3+ Т-Лф) склав 36,8%: інтенсивність флюоресценції (ІФ) - 407,02у.о. На етапі обстеження і лікування хворого була виявлена обструкція бронхів, яка супроводжувалась І ступенем запалення слизової оболонки, наявністю атрофії слизової оболонки та І ступенем дистонії бронхів. Була встановлена середня клінічна важкість ХОЗЛ. Приклад 4. Хворий Л-к Ю.М., 1952 р.н., історія хвороби № 860, госпіталізований у відділення пульмонології та доказової медицини НІФП з діагнозом: Бронхіальна астма? Псевдоалергічна кропив’янка, хронічний холецистопанкреатіт. При імунологічному дослідженні були одержані наступні результати: загальний відсоток Тлімфоцитів (CD3+ Т-Лф) склав 44,9%: інтенсивність флюоресценції (ІФ) - 422,7у.о. 5 53192 На етапі обстеження і лікування хворого була виявлена обструкція бронхів, яка супроводжувалась наявністю атрофії слизової оболонки та І ступенем дихальної недостатності. Був встановлений діагноз: Бронхіальна астма, IV ступеню, важкий перебіг. Псевдоалергічна кропів'янка, хронічний холецистопанкреатіт. Всього за способом, що пропонується обстежено 25 хворих на ХОЗЛ, 17 пацієнтів на БА та 20 здорових донорів крові. Однією із характеристик активності лімфоцитів є інтенсивність імунофлюоресценції клітин після прикріплення люмінісцуючих моноклональних антитіл, яка залежить від кількості специфічних рецепторів на її поверхні та її афінності (див. Интенсивность иммунофлюоресценции как один из показателей при фенотипировании лимфоцитов периферической крови пациентов с различными нарушениями иммунитета [Текст] / А.В. Симонова [и др.] // Иммунология. - 1996. - № 1. - С. 42-45). В таблиці наведено середні дані загального 6 відсотка Т-лімфоцитів (CD3+), інтенсивності їх флюоресценції (ІФ CD3+) та інтервал показників інтенсивності по групам обстежених. Як видно із таблиці, загальний відсоток Тлімфоцитів у хворих на ХОЗЛ вірогідно нижчий, ніж у здорових осіб, а у пацієнтів на БА він знаходиться на контрольному рівні, але статистичної різниці показника між нозологічними формами не спостерігається. Більш інформативною в плані диференціальної діагностики ХОЗЛ і БА є інтенсивність флюоресценції загального пула Тлімфоцитів, яка була вірогідно знижена як у хворих на ХОЗЛ, так і у пацієнтів на БА. При цьому активність CD3+ Т-Лф у пацієнтів на ХОЗЛ вірогідно нижче, ніж у хворих на БА. Інтервал ІФ в групі здорових донорів знаходиться на рівні 598,1у.о. і вище. Дослідним шляхом встановлено, що в групі хворих на ХОЗЛ інтенсивність флюоресценції знаходиться в межах 221,5у.о. - 419,0у.о., а у пацієнтів на БА - від 422,0 до 594.0у.о. Таблиця Кількість, інтенсивність флюоресценції Т-лімфоцитів та інтервал показників інтенсивності у хворих на ХОЗЛ та БА (М±m) Інтервал показників ІФ в у.о. Групи обстежених Здорові особи Хворі на ХОЗЛ Хворі на БА CD3+% ІФ CD3+у.о. 69,7±1,9 57,6±2,4* 65,8±2,2▲ 630,5±6,3 396,4±9.4* 473,5±14,1*▲ від до 598,1 221,5 420,0 680,0 419,0 594,1 Відсоток обстежених, у яких ІФ знаходиться в цьому інтервалі 100,0% 72,0% 88,3% Примітки: 1. * - різниця з показником здорових осіб вірогідна (р