Спосіб профілактики ретромбозу

Спосіб профілактики ретромбозу, що включає розтин шкіри над стегновими венами, виділення 3 виводять її кінці назовні через медіальну ділянку шкіряного розрізу та фіксують їх до шкіри після ушивання. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак запропонованого способу профілактики ретромбозу з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Обрання проксимального відділу великої підшкірної вени замість її медіальної гілки [2], довжиною 10-12см, дозволяє зручно накласти анастомоз, що у відповідь забезпечує краще функціонування фістули. Зменшення або збільшення зазначеної довжини не доцільне, оскільки при довжині ділянки ≤10см важко накладати анастомоз із-за великого натягування вени до поверхневої стегнової артерії при накладанні анастомозу, а при її перевищенні 12см можливий перегин вени, що зменшує вірогідності ретромбозу як вен клубово-стегнового сегменту так і тромбозу артеріовенозної нориці. Це запобігатиме реалізації вищезазначеного технічного результату. Обпинання пульсуючої ділянки великої підшкірної вени капроновою лігатурою двічі дозволяє у післяопераційному періоді більш надійно припинити кровотік по фістулі, а відтак забезпечує зменшення кількості післяопераційних ускладнень. Виведення кінців капронової лігатури назовні, насамперед, через медіальну ділянку шкіряного розрізу, з їх фіксацією до шкіри після ушивання сприяє зупинки кров току по фістулі без повторного оперативного втручання, що відповідає рішенню поставленої задачі. З аналізу властивостей пропонованого рішення задачі випливає, що прискорення венозного кровоплину по венам клубово-стегнового сегменту відбувається завдяки збільшенню розмірів артеріовенозної нориці. Сукупність приймань запропонованого рішення задачі прискорює венозний кровоплин у венах клубово-стегнового сегменту, завдяки збільшенню розмірів артеріовенозної нориці, що зменшує вірогідність ретромбозу вен клубово-стегнового сегменту і тромбозу артеріовенозної нориці на ~30%, відносно прототипу. Тому сукупність запропонованих відмітних ознак запропонованої корисної моделі у вирішенні поставленої задачі, досягненні технічного результату є суттєвою, адже характеризує затребуваний обсяг її правового захисту як невідомий з досліджуваного рівня техніки, а від є того «новим» і поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації. Сутність способу профілактики ретромбозу полягає в тім, що в антисептичних умовах спочатку виконують розтин шкіри, захоплюючи підшкірну клітковину, здебільшого, у верхній третині стегна, виділяють стегнові вені, а надалі внутрішньовенним чином вводять 5000-10000 од гепарину і виконують тромбектомію, з використанням балонних катетерів Фогарті виробництва «НВО Каммед» (Україна). Надалі між проксимальним відділом великої підшкірної вени та поверхневою стегновою артерією накладають анастомоз шляхом «кінецьубік», де пульсуючу ділянку великої підшкірної вени обпинають капроновою лігатурою вдвічі, ви 54327 4 водячи її кінці назовні, наприклад, через медіальну ділянку шкіряного розрізу, а наприкінці фіксують їх до шкіри та ушивають розтин шар за шаром. Клінічний приклад. Хворий К., 57 років, перебував у Відділенні хірургії судин Дніпропетровської ОКЛ ім. Мечникова з приводу лікування трофічної виразки, набряку судин лівого стегна, гомілки й стопи (іст/хв № е 4142 від 08.07.09). При УЗ і ангіографічному дослідженні був виявлений тромбоз вен стегново-клубового сегменту. Була здійснена тромбектомія з профілактикою ретромбозу. З урахуванням виявленої патології, в антисептичних умовах виконували розтин шкіри, підшкірної клітковини у верхній третині стегна, виділяли стегнові вени. Внутрішньовенним шляхом вводили 5000 од гепарину, виконували тромбектомію за допомогою балонного катетера Фогарті виробництва «НВО Каммед» (Україна), Виділяли велику підшкірну вену, довжино ~10см, нижче сафенофеморального сполучення, перев'язували дистальний кінець вени. Накладали анастомоз між проксимальним відділом великої підшкірної вени та поверхневою стегновою артерією шляхом «кінецьубік». Діаметр фістули становив ~6мм, велика підшкірна вена утворювала U-образний вигин. Навколо пульсуючої ділянки великої підшкірної вени двічі проводили капронову лігатуру, її обидва кінці виводили назовні через медіальну ділянку шкіряного розрізу. Виведені кінці фіксували до шкіри стерильною пов'язкою. На завершення розтин ушивали шар за шаром. На 10 післяопераційну добу та через 6 місяців виконували контрольне УЗ дуплексне ангіосканування, за даними котрого спостерігали прохідність вен клубово-стегнового сегменту. Отже, застосування проксимального відділу великої підшкірної вени на її 10-12см ділянці, відносно закриття артеріовенозної фістули, що засноване на анастомозуванні з-під ділянки медіальної гілки великої підшкірної вени (Ø 2-3мм) [2] робить закриття консервативним, з можливістю проведення анастомозу в 5-7мм зоні, що зменшує вірогідність ретромбозу клубово-стегнових вен і тромбозу артеріовенозної нориці на ~30%, завдяки суттєвому обмеженню впливу таких чинників постопераційних ускладнень, як кровотечі, уповільнення венозного кровотоку, травмування судин і лімфатичних вузлів, гнійно-септичні процеси, лікворея, залежність анастомозування від судин дрібних діаметрів (2-3мм). Накладання проксимального анастомозу на функціонуючий алошунт поза ділянкою рубцево-змінених тканин знижує геморагічні та інфекційні ускладнення, а від того, сприяє збереженню нижньої кінцівки, сприяє виконанню економних ампутацій. Разом із цим, спосіб прискорює терміни одужання та покращує косметичний ефект при гострих венозних тромбозах клубовостегнового сегменту. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке що може бути відтвореним і використаним у відділеннях хірургії судин, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату, за допомогою продуктів, які були відомі за подією 5 54327 пріоритету та поєднані з рішенням поставленої задачі. Поряд із цим, характеристика заявленого способу за Формулою визначає межі його відмінностей від прототипу, що допускає набуття ним правового статусу як корисної моделі процесу. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Аналоги: 1. Савельев В.С. Флебология. Руководство для врачей. М.: Медицина, 2001. - С. 240-246. 2. Шалимов А.А., Сухарев И.И., Хирургия вен, К.: Здоров'я, 1984. - С. 62-71. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601