Спосіб припинення кровоплину по артеріовенозній нориці

Спосіб припинення кровоплину по артеріовенозній нориці, що включає розтин шкіри в проекції 3 ного втручання, а двічі - більш надійно зупинити кровотік по фістулі, що має зв'язок з досягненням вищезазначеного технічного результату. Окрім цього, дане приймання спрямоване на закриття артеріовенозної фістули консервативним чином, практична значущість котрого зв'язується з виключення повторного оперативного втручання, гнійносептичних ускладнень, кровотечі, травматизації м'яких тканин. Виведення кінців лігатури назовні, насамперед, через медіальну ділянку шкіряного розрізу, з наступною фіксацією до шкіри після ушивання, дозволяє контролювати кровоплин по артеріовенозній нориці, без необхідності повторного хірургічного втручання із застосуванням спинномозкової або внутрішньовенної анестезії, що допускає спрощення процесу. Підтягування лігатури та зв'язування її кінців зовні після виведення окреслюють можливість реалізації шуканого результату за межами вторинної операції, з використанням доступних засобів контролю, наприклад УЗ дуплексної ангіографії. Проведення вищезазначеної маніпуляції, а саме з 10 по 14 післяопераційні доби, зумовлене тим, що саме у цей термін регенерує пошкоджений ендотелій вени при тромбозі та тромбетомії, що сприяє профілактики ретромбозу. Тому запропонований регламент э найбільш оптимальним, адже у термін до 10 доби залишається великий ризик ретромбозу, а після 14-ї - може викликати серцево-судинну недостатність. Тож, консервативне закриття артеріовенозної фістули у запропонованому обсязі виключає повторне оперативне втручання, а разом із цим, робить тромбектомію з вен клубово-стегнового сегменту більш ефективною за рахунок суттєвого обмеження кровоплину по артеріовенозній нориці, онтогенії лімфореї й можливих гнійно-септичних ускладнень. Тому сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі у вирішенні поставленої задачі і досягненні технічного результату є суттєвою, характеризує затребуваний обсяг її правового захисту «новим», котрий поширюється на усі випадки її багаторазової реалізації. Відомості, які підтверджують можливість відтворення заявленого способу з перевершенням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Сутність. Після перев'язки артеріовенозної нориці провізорною лігатурою в ході тромбектомії з вен клубово-стегнового сегменту, пульсуючу ділянку великої підшкірної вени двічі обпинають нею, а кінці виводять назовні, через медіальну ділянку шкіряного розрізу, фіксуючи їх до шкіри після ушивання, аз 10 по 14 доби лігатуру поступово підтягують, зв'язуючі кінці зовні. Повне видалення провізорної лігатури здійснюють через 10 діб після 54326 4 перев'язки фістули, щоб запобігти ре-каналізації фістули. Опрацювання резерву хірургічних маніпуляцій у такий спосіб сприяє спрощенню і підвищенню ефективності тромбектомії за рахунок консервативного закриття артеріовенозної фістули, що зв'язується прямим чином з гальмуванням онтогенії гнійно-септичних процесів, лімфореї, ретромбозу стегнових артерій, гострої ішемії у післяопераційному часі, набряків і знижує ризик ампутації кінцівки. Приклад: Хворий К., 57, перебував у Відділенні хірургії судин Дніпропетровської ОКЛ ім. Мечникова з приводу лікування трофічної виразки лівої гомілки (іст/хв № е 4142 від 08.07.09). При УЗ і агіографічному дослідженні був виявлений тромбоз вен стегново-клубового сегменту. З урахуванням виявленої патології в антисептичних умовах виконували розтин шкіри в проекції задніх великогомілкових вен, підшкірної клітковини у верхній третині стегна, виділяли медіальні гілки великої підшкірної вени, вводили 5000 од гепарину внутрішньовенним шляхом, здійснювали тромбектомію, з використанням балонних катетерів Фогарті, виділяли велику підшкірну вену на протязі 10-12 см, пересікали та анастомозу вали її з поверхневою стегновою артерією шляхом «кінець-убік». Здійснювали перев'язку артеріовенозної нориці провізорною лігатурою, де пульсуючу ділянку великої підшкірної вени двічі обпинали капроновою лігатурою та виводили її кінці назовні, через медіальну ділянку шкіряного розрізу. Кінці лігатури фіксували до шкіри після ушивання. На 10 добу констатували прохідність вен клубово-стегнового сегменту за даними контрольного УЗ дуплексного ангіосканування. На 10 добу підтягували лігатуру, зв'язували її кінці зовні. Провізорну лігатуру видаляли через 10 діб після зв'язування. Через 6 міс за даними УЗ дуплексного ангіосканування вени клубово-стегнового сегменту були прохідними. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке що може бути відтвореним і використаним у відділеннях хірургії судин, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату, за допомогою продуктів, які стали відомі за подією пріоритету та поєднані з рішенням поставленої задачі. Поряд із цим, характеристика заявленого способу за Формулою визначає межі його відмінностей від прототипу, що з урахуванням вищенаведених тверджень і п. 2 Ст. 7 Закону, допускає набуття ним правового статусу як корисної моделі процесу. Джерела інформації: 1. Шалимов А.А., Сухарев И.И., Хирургия вен. К.: Здоров'я, 1984. -С. 62-71. 2. Покровский А.В. Клиническая ангиология. М.: Медицина, 2004. - С. 820-822. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 54326 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601