Спосіб визначення критеріїв розвитку верхньої та нижньої брижових артерій у плодовому періоді онтогенезу та новонароджених дітей

Спосіб визначення критеріїв розвитку верхньої та нижньої брижових артерій у плодовому періоді онтогенезу та новонароджених дітей шляхом дослідження морфо-топографічних взаємовідношень 3 54532 розвитку і послідовного формування джерел васкуляризації похідних травної трубки на етапах пренатального онтогенезу. Автори висловили думку про корелятивну залежність термінів формування основних непарних вісцеральних гілок черевної аорти і стадіями розвитку, становлення органоспецифічних особливостей і структурних перетворень органів. Для плодового періоду розвитку і новонароджених визначені сучасні тенденції у вивченні ангіоархітектоніки та варіантної анатомії судин, які забезпечують васкуляризацію органів шлунковокишкового тракту, а також джерел кровопостачання, і варіантів галуження артеріальних і венозних судин. Недоліком прототипу є те, що не проведена морфометрія верхньої та нижньої брижових артерій у плодовому періоді онтогенезу людини та новонароджених. 4 У основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб визначення критеріїв розвитку верхньої та нижньої брижових артерій у плодовому періоді онтогенезу та новонароджених. Для вирішення поставленої задачі проведена комплексна морфометрія верхньої та нижньої брижових артерій. Ознаки корисної моделі: - зовнішній діаметр; - внутрішній діаметр; - загальна довжина. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється є те, що вивчається морфотопографічні взаємовідношення верхньої та нижньої брижових артерій із суміжними структурами у плодів та новонароджених. Відмінність корисної моделі від прототипу представлено в таблиці. Таблиця Порівняння винаходу та прототипу за ознаками. Ознака об'єкт метод дослідження верхня брижова артерія нижня брижова артерія Спосіб, що заявляється трупи плодів та новонароджених препарування морфометрія морфометрія Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі. Нижня та верхня брижові артерії- непарні вісцеральні гілки черевної аорти. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Вивчення артеріальних судин впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку та в новонароджених може слугувати основою при проведенні антенатальної профілактики порушень нормального ембріогенезу. Знання закономірностей і особливостей розвитку взаємозв'язків між артеріальними судинами товстої кишки на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу людини та новонароджених сприятимуть удосконаленню методів антенатальної профілактики та діагностики природжених вад, а також підґрунтям для вдосконалення існуючих та розробки нових методів вивчення розвитку та становлення топографії артеріальних судин товстої кишки у ранньому періоді онтогенезу людини. Виникає необхідність проведення морфометрії артеріальних судин товстої кишки в плодовому періоді онтогенезу людини, а також встановлення динаміки морфогенезу верхньої та нижньої брижових артерій у плодовому періодах онтогенезу та новонароджених. Корисна модель здійснюється наступним чином: фіксовані в розчині формаліну трупи плодів та новонароджених після зовнішнього огляду промивають у проточній воді впродовж 1-2 діб. Розтин трупів плодів та новонароджених проводили після вимірювання ТКД. Під час розтину вивчали розміщення органів черевної порожнини та їх відношення до стінок черевної порожнини і між собою. З метою збереження форми та топографоанатомічних взаємовідношень кровоносних судин Прототип трупи плодів та новонароджених гістотопограми синтопія синтопія товстої кишки та полегшення наступного їх препарування, проводили ін'єкцію судин розчином харчової желатини, підфарбованої канцелярською тушшю та барвниками. Артерії наливали червоним, а вени - синім розчином харчового желатину або латексу через катетери, які вводили в грудну частину аорти, нижню порожнисту вену або лівий шлуночок. Катетер фіксували, перев'язавши його разом з судиною довгою лігатурою і послідовно, з проміжками в 2-3 години, вводили в кожний з катетерів підготовлений барвник. Ін'єкцію припиняли тоді, коли з'являлося забарвлення відповідного кольору на вісцеральній поверхні передньої черевної стінки, печінки та кишечнику, що свідчило про наповнення дрібних судин. Після застигання желатини проводили вилучення органокомплексу, промивали у проточній воді та здійснювали фіксацію в 5% нейтральному розчині формаліну впродовж 5-6 днів. Фіксацію макро-препарату здійснювали в підвішеному стані за допомогою лігатур, накладених на кишку та великі судини (аорту та нижню порожнисту вену). Після фіксації відпрепаровували судини шлунковокишкового тракту з поетапним малюванням, фотографуванням та вивченням топографо-анатомічних взаємовідношень між кишечником та його судинами, вимірюванням їх довжини і діаметра. Спосіб апробований на кафедрі анатомії людини Буковинського державного медичного університету впродовж 2009 року. Проведена морфометрія непарних вісцеральних гілок черевної аорти на трупах плодів - 17 і новонароджених -11. Приклад використання аналога. Приклад 1. Верхня брижова артерія відгалужується від аорти на рівні XII грудного - І-го поперекового хребців, проходить у мезенхімі між підш 5 54532 лунковою залозою та дванадцятипалою кишкою і вступає у товщу дорзальної брижі. Постійними товстокишковими гілками верхньої брижової артерії є клубово-ободовокишкова артерія з гілками до клубової і сліпої кишок, червоподібного відростка; права та середня ободовокишкові артерії, які кровопостачають висхідну ободову кишку, правий її кут і більше 2/3 поперечної ободової кишки. Середня ободовокишкова артерія приймає участь в утворенні дуги Ріолана. Приклад 2. Експериментально показано, що нижня брижова артерія відходить від аорти під гострим кутом (15 -20 ) на рівні ІІІ-IV поперекових хребців. Основними її гілками є ліва ободовокишкова, сигмоподібні та верхня прямокишкова артерії. Технічний результат використання способу: за допомогою морфометрії виміряні параметри: зов Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 нішній діаметр верхньої брижової артерії: 4 міс. 3,0-3,9; 5 міс. - 4,1-5,2; 6 міс. - 5,3-5,7; 7 міс. - 6,07,9; 8 міс. - 8,0-8,5; 9 міс. - 8,7-9,4 та 10 міс. - 9,39,5мм ТКД. Зовнішній діаметр нижньої брижової артерії: 4 міс. -1,2-1,4; 5 міс. - 1,5-1,9; 6 міс. - 2,02,4; 7 міс. - 2,5-3,1; 8 міс. - 3,0-3,6; 9 міс. - 4,2-4,9 та 10 міс. - 4,9-5,1мм ТКД передплодів та плодів. У новонароджених внутрішній діаметр верхньої та нижньої брижових артерій становить: 1,1-1,7мм та 0,6-0,8мм ТКД. Загальна довжина верхньої брижової артерії у новонароджених дорівнює 46,048,0мм, а нижньої брижової артерії - та 27,029,0мм ТКД. Застосування запропонованого винаходу дозволило визначити критерії оцінки розвитку верхньої та нижньої брижових артерій, що сприятиме підвищенню ефективності виявлення природжених вад розвитку. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601