Ніж безреберний бурякорізальний

Ніж безреберний бурякорізальний, різальна частина якого включає набір V-подібних елементів-пер, що утворюють різальну кромку ножа з косим торцюванням, вузькою фаскою та недовгим потоншенням, який відрізняється тим, що торцювання виконано зі зменшеним кутом, потоншення різальної частини подовжено, а її фаска поширена. (19) (21) u201000900 (22) 29.01.2010 (24) 25.11.2010 (46) 25.11.2010, Бюл.№ 22, 2010 р. (72) ФАБРИЧНІКОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА, КВЯТКОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ, КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 3 Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у відомій конструкції безреберного бурякорізального ножа, різальна частина якого включає набір V-подібних елементів-пер, що утворюють різальну кромку ножа з косим торцюванням, вузькою фаскою та недовгим потоншенням, у відповідності до корисної моделі торцювання виконано зі зменшеним кутом, потоншення різальної частини подовжено, а її фаска суттєво поширена. Сутність запропонованого технічного рішення пояснюється кресленнями, на яких показано: фіг. 1 - кут торцювання бурякорізальних ножів (вид збоку); фіг. 2 - геометричні параметри робочої частини безреберного бурякорізального ножа (в плані); фіг. 3 - переріз пера з параметрами загострення ножа (А-А на фіг.2). Робоча (різальна) частина бурякорізального ножа 1 складається з фрезерованих V- подібних елементів (пер), які формують жолоби сходу стружки 2. За допомогою кріпильної частини 3 ніж фіксується в ножовій рамі. Кут торцювання робочої частини ножа 51 утворює різальну кромку 4 (фіг. 1). Різальна кромка ножа 4 складається з пер 5 товщиною 0,8 мм і кутом вплані 2φ = 75°(фіг. 2). Технологія підготовки та відновлення бурякорізальних ножів включає правку (рихтування), торцювання під кутом 5(, потоншення перової частини на товщину h і довжину l та остаточне загострення ріжучої кромки пера на ширину фаски b, що забезпечує отримання необхідного кута загострення ножа β - для безпосереднього різання бурякового коренеплоду (фіг. 3). Проведені дослідження та виробничі випробування /2, 4/ довели, що зменшення кута загострення ножа β призводить до зменшення опору при різанні буряку, підвищення роботоздатність ножа та зменшення зминання та ламкості бурякової стружки. На випробуваннях кут торцювання 5 х послідовно зменшували від 75° до 55°. Найякіснішу стружку отримали при значенні кута торцювання δ1 = 63° ± 2°. При такій геометрії заточування ножа кут загострення ріжучої кромки β зменшився до 8°... 10°, що забезпечує ефект самозаточування. Поверхні стружки стали більш гладкими, без 54635 4 тріщин та рваних країв. Стружка більш рівномірна у розрізі по довжині, більш однорідного профілю і однакової товщини, а кількість браку та мезги в стружці зменшилась на 16.. .18 % /4/. Отже зменшення кута торцювання δ1 не тільки призводить до подовження ріжучої кромки, а ще дає можливість зменшити кут загострення ріжучої кромки β. Поширення фаски до b = 1,9...2,2 мм та збільшення довжини потоншення перової частини до l = 20...22 мм забезпечує плавний перехід від ріжучої кромки, фаски до жолобу сходу стружки. Все це мінімально травмує бурякову стружку та забезпечує її високу якість. Таким чином, запропонована геометрія заточування безреберного бурякорізального ножа значно покращує якість бурякової стружки, що суттєво підвищує рентабельність буряко-цукрового виробництва, та забезпечує ефект самозаточування бурякорізального ножа. Запропоноване рішення прийнятне для промислового використання. В джерелах інформації технічних рішень з аналогічними ознаками автори не виявили, тому просимо надати даному рішенню правовий захист. Джерела інформації: 1. Правила ведення технологічного процесу виробництва цукру з цукрових буряків: правила усталеної практики 15.83-37-106:2007. / [Ярчук М., Калініченко М., Чупахіна В. та ін.] під ред. В. Шангеєва. -К.: Цукор України, 2007. - 420 с 2. Фабричнікова І.А. Грищенко В.В., Квятковський А.Й., Ткаченко О.В. Дослідження оптимальних геометричних параметрів конструкції бурякорізних ножів та їх заточки.// -К.: Цукор України. 2006. № 12(45). - С.21-24. 3. Даишев М.И., Даишева Л.М. Свеклорезный нож./ Патент Российской Федерации RU 2053302 СІ от 27.01.96 Бюл.№3. 4. Фабричнікова І.А. Оптимальні геометричні параметри заточки бурякорізальних ножів. / - Харків: Вісник ХНТУСГ ім. П. Василенка вип. 76 «Технічний сервіс в АПК, техніка та технології у сільськогосподарському машинобудуванні» 2009г. - С 293 - 297. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 54635 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601