Модифікація способу лікування спастичності кисті № 3

Модифікація способу лікування спастичності кисті № 3, що є методом хірургічного лікування спастичності кисті, який відрізняється тим, що байонетним доступом у ліктьовій ділянці під зоро 3 тині і у скороченні термінів перебування хворого у стаціонарі. Недоліком методик невротомії є відсутність створення умов для фізіологічного відновлення функції кисті та формування рухового стереотипу, тому що зменшення активності згиначів кисті та пальців не відновлює функції розгиначів, особливо якщо парез існує тривалий час. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка такого способу лікування спастичної кисті, який не тільки усуває патологічне згинання пальців на кисті, але й стимулює активне розгинання, що забезпечує природне відновлення функції кінцівки, та попереджує рецидив спастичності. Поставлена задача вирішується тим, що після виконання байонетним доступом внутрішньо стволової невротомії серединного нерву та виділення променевого нерву під контролем зору в виконується проведення і установка біполярних електродів таким чином, що один з електродів фіксується ендоневрально до променевого нерву, а інший до оточуючих м'язів, після чого обидва електроди виводяться через контрапертуру та фіксуються до шкіри, створюючи умови для процесу відновлення функції розгиначів кисті шляхом прямої стимуляції променевого нерву. Спосіб виконується наступним чином. Передопераційна підготовка хворого є стандартною. Під місцевим знеболенням 0,25% бупівакаїну та внутрішньовенним потенціюванням виконується байонетний розтин м'яких тканин у ліктьовій ямці ураженої сторони та виділяється серединний нерв на якому під операційним мікроскопом розтинається епіневрій та за допомогою електростимуляції проводиться диференціювання моторних та сенсорних волокон у стовбурі серединного нерву, що виконується при силі струму 2 міліамперів. Після ідентифікації моторних волокон відповідних за розвиток спастичності проводилась резекція волокон за планом операції: резекція 50% волокон у випадку легкого ступеню, 65% - при спастичності середнього ступеню (Ashworth 3) та більше 80% волокон перетиналось при спастичності (Ashworth 4). Після проведення невротомії виділяється променевий нерв у верхній третині передпліччя. Виконується контрапертура в шкірі, через яку під контролем зору проводяться два біполярних електрода, розтинається епіневрій променевого нерву, потім один з електродів фіксується ендоневрально до стовбуру променевого нерву, а інший до оточуючих м'язів, після чого обидва електроди виводяться фіксуються до шкіри. Електроди підєднуються до електростимулятора та виконується контроль ефективності стимуляції: при силі струму 3мА потрібно отримати м'язове скорочення. Після операції протягом 5-7 діб проходиться стимуляція променевого нерву 4 рази на день по 10 хвилин струмом низької інтенсивності. 54711 4 У порівнянні із найближчим аналогом, запропонований спосіб має ряд переваг: - завдяки прямій стимуляції променевого нерву ефективно відновлюється функція розгиначів кисті ураженої кінцівки; - ендоневральна стимуляція дозволяє зменшити силу струму та збільшити ефект стимуляції розгиначів; - створюються умови для використання лікувальної фізкультури та фізіотерапевтичної реабілітації; - усувається ризик рецидиву захворювання; - забезпечується довготривалий ефект покращення функціональної реабілітації паретичної кінцівки Література: 1. Ю.О. Матвиенко (2008), Спастичність. Огляд проблеми. Медицина світу, квітень 2008, стр. 202210. 2. Парфенов В.А. Спастичность в кн.: Применение ботокса (токсина ботулизма типа А) в клинической практике: руководство для врачей. Под ред. О.Р. Орловой, Н.Н. Яхно. - М.: Каталог, 2001 с. 108-123. 3. Chambers H.G. // Muscle Nerve 1997; Suppl. 6, P. 121-129. Dressler D. Botulinum Toxin Therapy. N.Y., 2000 - 192p. Gormley M.E., Brien C.F., Yablon S.A. // Muscle Nerve 1997; Suppl. 6, P. 14-20. 4. Lorenz F (1887) Ueber chirurgische Behandlung der angeborener spastischen Gliedstarre. Wien Klin. Rdsch 21. 25-27. 5. Brunelli G., Brunelli F. Hyponeurotisation selective microchirurgicale dans les paralysies spastigues // Ann. Chir. Main. - 1983. - №2. - P. 277280. 6. Brunelli G, Brunelli F (1988) Hyponeurotization in spastic palsies (selective partial denervation). In: Textbook of microsurgery. Masson, Paris, pp. 861865. 7. Mertens P (1987) Les neurotomie periferique dans le traitement de troubles spastiques des members. These Medicine n 471, Lyon. 8. Stoffel A (1912) The treatment of spastic contractures. Am J Ortop Surg 10: 611-644. 9. Sunderland S (1968) Nerves and nerve injuries. E and S Livingstone. 10. Maarrawi J, Mertens P. Long term functional results of selective peripheral neurotomy for the treatment of spastic upper limb: prospective study in 31 patients. J Neurosurgery 104:215-225, 2006. 11. Decg P. Les neurotomies peripherigues dans le traitement de la spasticite focalize des members // Neurochirurgie. - 2003. - №49. - P. 293-305. 12. Пічкур Л.Д. Результати селективної фасцикулотомії м'язово-шкірного нерва при лікуванні еластичності верхніх кінцівок у хворих на дитячий церебральний параліч. Международный неврологический журнал 2(24) 2009, стр. 27-32. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 54711 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601