Спосіб діагностики h.pylori у пацієнтів із патологією шлунково-кишкового тракту

Спосіб діагностики H.pylori у пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту, що включає застосування 13С-сечовинного дихального тесту з використанням розчинника реактиву, який відрізняється тим, що реактив додають у розчин, що містить 2,0 г лимонної кислоти, розчиненої в 150,0 мл дистильованої води. (19) (21) u201013263 (22) 08.11.2010 (24) 10.01.2011 (46) 10.01.2011, Бюл.№ 1, 2011 р. (72) КРИВИЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ (73) КРИВИЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ 3 Вранці, натще, до приймання реактиву у пацієнта збирають пробу видихаємого повітря для визначення базального рівня 13С-вуглеця. Після цього в 150мл дистильованої води кімнатної температури спочатку розчиняють 2,0г лимонної кислоти, а потім 50мг 13С-сечовини. Пацієнт максимально швидко випиває приготований розчин, після чого ополіскує рот дистильованою водою, щоб уникнути осідання реактиву на слизистій ротовій порожнині та виключити перехресну реакцію продукуючими уреазу ротоглотковими бактеріями. Через 30 хвилин після приймання реактива повторно збирають зразки видихаємого повітря. Потім в одержаних пробах повітря на інфрачервоному спектрометрі IRIS визначають питому вагу 13СО2 від загальної кількості вуглекислого газа і розраховують значення показника delta over baseline - DOB, який визначають за формулою DOB=ΔS-ΔO, де ΔO - показник до приймання розчинника реактиву, ΔS - після приймання, Δ - співвідношення концентрації 13СО2/12СО2 в порівнянні з еталонною пробою повітря, що зберігається в пристрої. Значення DOB дорівнює або вище 3,5%о свідчить про наявність інфекції Н.руlоrі. Інфрачервону спектроскопію використовують для кількісного аналізу газових сумішей, визначення концентрацій окремих газів. Абсорбцію газів визначають шляхом виміру довжини хвилі відбитого променя світла із застосуванням дисперсних елементів - решітки, інтерферометра. В недисперсній інфрачервоній спектроскопії використовують джерело світла з широким діапазоном і акустико-оптичний детектор, чутливий тільки до тих показників довжини хвилі, при яких абсорбується досліджуваний газ. Концентрацію досліджуваного газу підраховують шляхом визначення різниці абсорбції відбитого світла в еталонній газовій камері та в камері з досліджуваним газом. Спосіб був використаний для діагностики у 60 пацієнтів з діагнозом пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Н.руlоrі. Сформована група була однорідна за віком, статтю і тривалістю захворювання. Обстеження хворих включало проведення фіброгастроскопії із швидким уреазним тестом, взяття біопсії із антрального відділу і тіла шлунка з гістологічною оцінкою атрофічних змін слизистої, імунно-гістохімічним дослідженням на Н.руlоrі і багатогодинну рН-метрію. В таблиці наведені порівняльні результати при діагностиці заявляємим способом і способомнайближчим аналогом. Заявляємий спосіб дозволяє значно підвищити діагностичну точність визначення Н.руlоrі порівняно зі способом-найближчим аналогом в цілому в популяції з 90% до 100%, а в групах з високим ризиком несправжньо-негативних реакцій з 76% до 100%. Застосування заявляємого способу показує його гарну переносимість хворими, відсутність побічних та алергічних реакцій. При проведенні 13С-сечовинного дихального тесту по заявленому способу визначалось статис 56509 4 тично значиме більше число пацієнтів у Н.руlоrі інфікованої популяції, як в популяції в цілому, р