Спосіб визначення ефективності антитоксичної терапії

Спосіб визначення ефективності антитоксичної терапії, який включає постановку і оцінку ре акції клітинної тест-системи на токсичні чинники внутрішнього середовища організму, який відрізняється тим, що клітинний тест-об'єкт шкубують із змішаною слиною, отриманою з ротової порожнини безпосередньо перед дослідженням, а висновок про ефективність антитоксичної терапії роблять на основі порівняння показників контрольної і дослідної проб, причому за контроль беруть результат першого дослідження, виконаного перед проведенням заходів антитоксичної терапії Винахід стосується медицини, зокрема, лабораторної діагностики, і може бути використаний в клініко-лабораторній практиці для оцінки ефективності заходів антитоксичної терапії, у тому числі для визначення динаміки мобілізації власних антитоксичних механізмів резистентності ураженого організму Відомий спосіб визначення ефективності антитоксичної терапії, який включає постановку і оцінку реакції клітинної тест-системи на токсичні чинники внутрішнього середовища організму [1] За відомим способом, культуру інфузорії парамецм як біологічну тестову систему шкубували з сироваткою крові хворого організму з синдромом інтоксикації і досліджували в полі зору мікроскопу, а про ефективність антитоксичної терапії робили висновок за показником тривалості життя парамецій у мікропрепараті в порівнянні з контролем Недоліком відомого способу є недостатня інформативність і точність, оскільки зміни у сироватці крові, що виникають внаслідок інтоксикації організму, головним чином є відображенням реактивних змін внутрішнього середовища — одночасно деструктивних і захисних, серед яких визначити рівень мобілізації саме захисного компоненту є практично недосяжним В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом використання в діагностичній пробі принаймні одного інгредієнту з більш значущою інформативною спроможністю, зокрема - компоненту внутрішнього середовища з більшим вмістом антипротеазних ферментів, спрямованих на підвищення клітинної резистентності до патогенного чинника, досягають підвищення інформативності і точності діагностичного дослідження рівня мобілізації ендогенних захисних механізмів у процесі антитоксичної терапії При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що інтоксикація як універсальний прояв морфо-функцюнального виснаження антитоксичних ресурсних систем тісно пов'язана з процесом не контрольованого протеолізу Важливим при цьому є те, що в організмі як адекватний захід адаптаційно-захисного спрямування у ВІДПОВІДЬ на активацію протеолізу відбувається мобілізація системи антиферментного пригнічення Серед органів і систем, найбільш пов'язаних з процесом синтезу і секреції речовин з антиферментною — антипротеазною дією, окрім лімфи, легень і підшлункової залози, слід вказати на навколовушну слинну залозу [2 - 4] Це вказує на принципову можливість за рівнем активності антипротеазних компонентів слини, а саме білкового секрету навколовушних залоз, робити висновок про мобілізацію антотоксичних механізмів в результаті проведених терапевтичних заходів Поставлене завдання вирішують тим, що у способі визначення ефективності антитоксичної терапії, який включає постановку і оцінку реакції клітинної тест-системи на токсичні чинники внутрішнього середовища організму, ВІДПОВІДНО ДО винаходу клітинний тест-об'єкт шкубують із змішаною слиною, отриманою з ротової порожнини без (О о> (О (О ю 56696 Тк - показник тривалості життя парамецій у контрольному препараті, с Приклад 1 У хворого С, 17 років, хворого на не госпітальну лівобічну нижньодольову пневмонію III категорії тяжкого перебігу, ДН ІІст, що супроводжувалась вираженими КЛІНІЧНИМИ проявами ендогенної інтоксикації, для визначення контрольного показника здійснили взяття 2,5мл змішаної слини з ротової порожнини, змішали її з аналогічним об'ємом дистильованої води, ретельно пере1 мішали і центрифугували при 3000 об хв впродовж ЗОхв На предметне скло нанесли 20мкл культури парамецій і стільки ж центрифугату слини, перемішали і витримували впродовж 20хв при 20°С, після чого визначили середню тривалість життя парамецій 3 метою оцінки ефективності проведеної в комплексі загальноприйнятого лікування детоксикаційної терапії (інфузм кристалоідних розчинів, реополіглюкіну, неогемодезу) на другий і третій дні провели ще по одному дослідженню за наведеною вище методикою Результати занесли в робочу таблицю (табл 1), а ефективність антитоксичної терапії визначили за наведеною вище формулою посередньо перед дослідженням, а висновок про ефективність антитоксичної терапії роблять на основі порівняння показників контрольної і дослідної проб, причому за контроль беруть результат першого дослідження, виконаного перед проведенням заходів антитоксичної терапії Спосіб здійснюють таким чином У пацієнта з синдромом ендогенно інтоксикації для визначення контрольного показника тривалості життя інфузорій отримують змішану слину з ротової порожнини в КІЛЬКОСТІ 2 - Змл змішують и з рівним об'ємом дистильованої води, ретельно перемішують 1 центрифугують при ЗОООоб хв впродовж ЗОхв На предметне скло наносять по 20мкл культури парамецій і центрифугату слини, перемішують і шкубують впродовж 20хв при кімнатній температурі, після чого визначають середню тривалість життя парамецій за традиційною методикою [1] 3 метою оцінки ефективності проведеної антитоксичної терапії, наприклад, шляхом інфузм плазмозамінюючих розчинів, застосування десенсибілізуючих і симптоматичних засобів та ш ) на другий, третій, а також при потребі в ІНШІ ДНІ проводять ще визначення тривалості життя парамецій у мікропрепараті за відомою методикою [1] Результати заносять у робочу таблицю, а ефективність антитоксичної терапії визначають за формулою ЕАТ= (Тдп Тк 100-100)% де EAT - показник ефективності антитоксичної терапії, %, Тдп - показник тривалості життя парамецій у дослідному препараті, с, Тк - показник тривалості життя парамецій у контрольному препараті, с ЕАТ= (Тдп Тк 100-100)% де EAT - показник ефективності антитоксичної терапії, %, Тдп - показник тривалості життя парамецій у дослідному препараті, с Таблиця 1 Динаміка показника ефективності антитоксичної терапії Хворий С, 17 років, діагКонтроль ноз Тк, с абс % Негоспітальна лівобічна нижньодольова пневмонія 7,4 100 III категорії тяжкого перебігу, ДН ІІст на 2-й день на 3-й день на 4-й день Тд2, с абс EAT, % Тдз, с абс EAT, % Тд 4 ,с абс 9,2 З наведених у табл 1 даних зроблено висновок про те, що проведені детоксикаційна терапія виявилася ефективною, на що вказує помітне зростаню показника EAT на другий (24,3%), третій (58,1%) та особливо — четвертні (124,3%) дні Приклад 2 За допомогою запропонованого способу проведена оцінка ефективності антитоксичної терапії у 23 хворих з різним генезом ендогенно інтоксикації В усіх випадках запропонований спосіб виявився достатньо точник та інформативним для вирішення саме питання визначення ефективності проведених терапевтичних антитоксичних заходів Визначальною методичною характеристикою способу є його не специфічність, що проявляється } можливості динамічного спостереження ефективності проведених заходів антитоксичної терапії незалежно від природи токсичного чинника На основі отриманих даних при визначенні ефективності антитоксично терапії у різних хворих із застосуванням запропонованого способу буж розроблені і апробовані в КЛІТЦІ критеріальні межі 24,3 11,7 58,1 15,7 EAT, % 124,3 показника EAT, наведені в табл 2 Таблиця 2 Критеріальні межі показника ефективності антитоксичної терапії Діапазон значень показника EAT 1,00 — 1,20 1,21—1,40 1,41 і вище Рівень ефективності антитоксичної терапії Недостатній Задовільний Високий Таким чином, запропонований спосіб визначення ефективності антитоксичної терапії хворих із синдромом ендогенної інтоксикації в силу методичної доступності і неспецифічної чутливості до токсичних чинників різного генезу забезпечує більш високий, ніж за способом-прототипом, рівень інформативності і точності діагностичного дослідження, а також характер мобілізації ендо 5 56696 6 генних захисних механізмів під впливом антитокМ Д Бех, В В Дем'яненкота ш Київ, 1998 -32с сичної терапії, зокрема, за рахунок морфофункці2 Веремеенко К Н Ферменты протеолиза и их инональної спроможності навколовушних залоз гибиторы в медицинской практике Киев, 1971 Спосіб може знайти широке застосування в науко3 Young J A a Schneyer С A Composition of salvia вій і практичній медицині in mammalia, Austr J exp Biol , v 59, p I, 1981 Джерела інформації, які слід взяти до уваги 4 Ферментные препараты и ингибиторы протеоли1 Методи дослідження ендогенної інтоксикації opза/ Клин Фармакология //Под ред В В Закусова ганізму (методичні рекомендації) /М А Андрейчин, М , 1978 С - 421 Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24