Спосіб оцінки наявності генотоксичного впливу навколишнього середовища на ссавців

Спосіб оцінки наявності генотоксичного впли ву навколишнього середовища на ссавців, що базується на під рахун ку кі л ькості кл іти н з мікроядрами у кістковому мозку тварин на досліджуваній території, який відрізняється тим, що в ньому підраховують КІЛЬКІСТЬ лімфоцитів з мікроядрами у клітинах кісткового мозку тварин, порівнюють її з контрольними показниками і при перевищенні розрахованих показників над контрольними визначають наявність генотоксичного впливу навколишнього середовища Спосіб відноситься до генотоксикологм Згідно З Програмою ООН по навколишньому середовищу, Міжнародною організацією праці і Всесвітньою організацією охорони здоров'я (Руководство по краткосрочным тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ — Женева Всемирная организация здравоохранения, 1989 — 211 с ) для оцінки здатності ХІМІЧНИХ речовин, котрих тестують, індукувати хромосомні пошкодження у ссавців in vivo рекомендується мікроядерний тест (МЯ-тест) МЯтест (прототип) зарекомендував себе як порівняно простий метод виявлення ХІМІЧНИХ речовин, здатних індукувати хромосомні пошкодження Згідно З рекомендаціями МЯ-тест проводиться на лабораторних тваринах шляхом підрахунку еритроцитів кісткового мозку При цьому враховується загальне число підрахованих поліхроматофільних еритроцитів, співвідношення поліхроматофільних еритроцитів і нормохромних еритроцитів і середнє число поліхроматофільних еритроцитів з мікроядрами На основі таблиць по окремим тваринам складають зведені таблиці, які включають дані про середню частоту поліхроматофільних еритроцитів з мікроядрами, середнє відношення поліхроматофільних до нормохроматофільних еритроцитів і середню КІЛЬКІСТЬ нормохромних еритроцитів з мікроядрами ромними) формами еритроцитів у більшому ступені, ніж справжніми генотоксичними ефектами У кістковому мозку миші еритробласти проходять 6 - 7 ПОДІЛІВ тривалістю одного клітинного циклу біля 10 годин Приблизно після 10 годин після останнього мітотичного поділу завершується виключення основного ядра, після чого поліхроматофільні еритроцити залишаються в кістковому мозку ще протягом 10 годин Індуковані мутагенним чинником мікроядра з'являються потім у поліхроматофільних еритроцитах не пізніше, ніж через 10 годин При дії деяких ХІМІЧНИХ речовин мікроядра можуть виникати значно пізніше цього строку, це свідчить про те, що виключення ядра може затримуватися (За даними Jenssen, Ramel, 1979 метилметансульфонат затримує виключення ядра на 9 годин) Недоліком цього способу є те, що присутність мікроядер може бути обумовлена балансом між поліхроматофільними (юними) і зрілими (нормох Зміна темпів клітинного поділу, загибель зрілих та юних форм, пришвидшений вихід зрілих форм у кровоток можуть також суттєво впливати на результат, змінюючи співвідношення між КІЛЬКІСТЮ юних та зрілих форм Присутність мікроядер в поліхроматофільних еритроцитах може відбивати збільшену КІЛЬКІСТЬ низько диференційованих клітин у більшому ступені, ніж наявність справжніх хромосомних мутацій Таким чином, за допомогою цього методу визначається цитотоксичний ефект (зміна темпів клітинного поділу, швидкість загибелі зрілих форм, швидкість переходу (дозрівання) від поліхроматофільних до нормохромних еритроцитів) в більшій мірі, ніж генотоксичний ефект 1 (О ю 56770 Таким чином, недоліком визначення мутагенКІСТЬ лімфоцитів з мікроядрами на 1000 дослідженості ХІМІЧНИХ речовин шляхом підрахунку нормохних клітин кісткового мозку Всього у кожної твариромних еритроцитів з мікроядрами є те, що між ни аналізують 3000 клітин Потім визначають моментом утворення мікроядра і нормохромним середнє значення КІЛЬКОСТІ лімфоцитів з мікрояд(зрілим) еритроцитом (по КІЛЬКОСТІ яких проворами для тварини і для дослідженої групи тварин диться підрахунок і робляться висновки про мутаКонтрольне значення КІЛЬКОСТІ лімфоцитів з мікрогенність) відбувається процес дозрівання еритроядрами для ссавців дорівнює 4% і коливається від циту ((Фіг 1) В результаті цього КІЛЬКІСТЬ 2,7 до 5,6% (Сеа Guidle et al , 1983) Перевищення нормохромних еритроцитів залежить від зміни цього показника буде свідчити про наявність генотемпів клітинного поділу, швидкості загибелі зрілих токсичного впливу, що зазнають тварини на досліформ і швидкості переходу (дозрівання) від поліджуваній території хроматофільних до нормохромних еритроцитів Приклад Задачею винаходу, що з'являється, є розробка На двох ділянках з різним рівнем радіонукліднайбільш точного способуоцінки генотоксичності ного забруднення у 30-км зоні відчуження ЧАЕС навколишнього середовища були зловлені звичайні полівки (Microtus arvahs) На першій ДІЛЯНЦІ рівень радіонуклідного забрудТехнічним результатом запропонованого спо2 нення склав 5Ки/км , на другій - 400 - 600Ки/км собу є оцінка генотоксичного впливу навколишньоНа кожній ДІЛЯНЦІ було зловлено по 6 тварини У го середовища (забруднення важкими металами, кожної тварини підраховували по 3000 клітин кістрадіонуклідами, та ш ) на живі організми прогнозукового мозку КІЛЬКІСТЬ одноядерних лімфоцитів з вання і попередження негативних наслідків цього мікроядрами визначали на кожну 1000 клітин, повпливу при екологічній ОЦІНЦІ екобезпеки внаслідок тім вираховували середнє значення для кожної техногенних аварій, випробовувань зброї та ш тварини, а далі - середнє по групі На першій ДІЛЯСуть способу полягає у тому, що в ньому виНЦІ КІЛЬКІСТЬ лімфоцитів з мікро ядрами склала 4,2 користовують КІЛЬКІСТЬ лімфоцитів з мікроядрами у ± 0,5% Цей показник відповідає контрольному ссавців як показник генотоксичного впливу навкозначенню (таблиця) лишнього середовища У великих за розміром видів ссавців аналіз проводиться на клітинах периУ тварин, зловлених на другій ДІЛЯНЦІ середня феричної крові У дрібних ссавців зручним є КІЛЬКІСТЬ одноядерних лімфоцитів з мікроядрами проведення біоіндикації на клітинах кісткового модорівнювала 7,6 ± 0,9% зку За критерієм Стьюдента КІЛЬКІСТЬ лімфоцитів з мікроядрами у тварин з другої ділянки вірогідно Кістковий мозок тварин складається з гемоцивідрізняється від аналогічних показників тварин з тобластів і їх похідних проеритробластів (і їх похіпершої ділянки (р . / еозинофільний мієлоцит Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24